Діабет другого типу - одне з найпоширеніших хронічних захворювань, яке може значно погіршити якість життя. Цей діагноз ставлять пацієнтам, у яких спостерігаються проблеми з обробкою глюкози в організмі. Головними сприятливими факторами для розвитку цього типу діабету є спосіб життя та спадковість.
Зазвичай, діагноз діабету другого типу ставлять тим пацієнтам, у яких вік перевищує 40 років. Крім того, високий ризик розвитку діабету 2 типу пов'язаний із зайвою вагою або ожирінням, нестачею фізичної активності та неправильним харчуванням. Це означає, що багато людей самі сприяють виникненню цього захворювання.
Визначення діагнозу діабету другого типу проводиться на підставі різних методів і досліджень. Зазвичай, спочатку проводиться аналіз сечі на наявність глюкози. Якщо в сечі виявляється цукор, діагноз ставиться. Однак, для точного визначення діабету другого типу потрібне проведення безлічі інших досліджень, таких як кров'яні тести на рівень глюкози, глікозильованого гемоглобіну і деяких інших параметрів.
Діагноз діабету 2 типу: як ставлять?
Діагноз діабету 2 типу ставлять на основі різних методів і аналізів, які проводить лікар. Зазвичай діагностика починається зі збору анамнезу та проведення фізичного обстеження пацієнта.
Для підтвердження діагнозу лікар може призначити такі лабораторні та інструментальні дослідження:
- Аналіз крові на глюкозу. Цей простий аналіз є основним методом діагностики діабету. Зазвичай кров беруть із вени на голодний шлунок, а результати порівнюють із нормою, встановленою Всесвітньою організацією охорони здоров'я.
- Тест на толерантність до глюкози. Цей тест дає змогу оцінити, як організм переробляє глюкозу. Пацієнту дають випити розчин глюкози, а потім через певний час знову беруть кров на аналіз. Якщо рівень глюкози в крові не повертається до норми, це може свідчити про наявність діабету.
- Аналіз на глікований гемоглобін. Цей аналіз дає змогу визначити середній рівень глюкози в крові за останні 2-3 місяці. Високий рівень глікованого гемоглобіну може свідчити про наявність діабету.
- Обстеження нирок і серця. При діабеті 2 типу часто спостерігаються ушкодження нирок і серця. Вони можуть бути виявлені за допомогою ультразвукового дослідження, ЕКГ та інших методів.
Після проведення всіх необхідних досліджень лікар робить остаточний діагноз діабету 2 типу. Після цього планується лікування та рекомендації щодо контролю рівня глюкози в крові.
Симптоми, що викликають підозру
Діагноз діабету 2 типу зазвичай ставлять на основі симптомів, які викликають підозру в лікаря. Ось деякі з найпоширеніших симптомів, які можуть вказувати на наявність цього захворювання:
| 1. | Часте сечовипускання і збільшена потреба у сечовипусканні |
| 2. | Відчуття надмірної спраги та постійна сухість у роті |
| 3. | Незрозуміла втрата ваги або навпаки, нестача ваги |
| 4. | Повільне загоєння ран і саден, підвищена чутливість до інфекцій |
| 5. | Часта поява синців |
| 6. | Втома та слабкість протягом дня |
| 7. | Проблеми із зором, розлади рефракції ока |
Якщо ви відчуваєте один або кілька з цих симптомів, важливо звернутися до лікаря для проведення ретельного обстеження та встановлення точного діагнозу. Пам'ятайте, що раніше буде поставлено діагноз, то швидше можна розпочати лікування та контроль над захворюванням.
Проведення аналізів і досліджень
Для постановки діагнозу діабету 2 типу лікарі проводять низку аналізів і досліджень. Вони дають змогу визначити рівень глюкози в крові та оцінити загальну функцію підшлункової залози.
Одним з основних аналізів є аналіз рівня глюкози в крові, який дає змогу виявити порушення обміну вуглеводів. Зазвичай цей аналіз проводять на голодний шлунок, щоб оцінити базальний рівень глюкози в крові.
Для підтвердження діагнозу та оцінки загальної функції підшлункової залози можуть бути призначені такі дослідження:
- Глікований гемоглобін (HbA1c) - цей аналіз дає змогу оцінити рівень середньої глюкози в крові за останні 2-3 місяці. Високий рівень глікованого гемоглобіну вказує на неадекватну компенсацію глюкози.
- Тест на толерантність до глюкози - цей тест дає змогу оцінити реакцію організму на цукрове навантаження. Його проводять натщесерце, потім пацієнту дають випити розчин глюкози, після чого повторно вимірюють рівень глюкози в крові через певні інтервали часу.
- Аналіз сечі на наявність глюкози - цей аналіз допомагає виявити наявність глюкози в сечі, що може бути ознакою діабету.
- Дослідження функції підшлункової залози - ці дослідження дають змогу визначити, наскільки добре підшлункова залоза справляється з виробництвом інсуліну. До них належать такі тести, як контроль глікемії після прийому їжі, контроль глікемії поступово натщесерце та інші.
Лікарі можуть призначити додаткові аналізи та дослідження залежно від індивідуальної ситуації кожного пацієнта. Проведення аналізів і досліджень дає змогу точно встановити діагноз діабету 2 типу та розробити оптимальний план лікування.
Визначення рівня глюкози в крові
Глюкозотолерантний тест проводять на голодний шлунок. Спочатку пацієнту беруть кров для вимірювання рівня глюкози натщесерце. Потім пацієнту пропонується випити спеціальне розчинення, що містить певну кількість глюкози. Через 2 години після прийому розчину знову беруть кров для вимірювання рівня глюкози.
Результати глюкозотолерантного тесту допомагають лікарю оцінити, як організм реагує на глюкозу: нормально чи з порушеннями. Якщо після прийому глюкози рівень глюкози в крові залишається високим, це може свідчити про наявність діабету другого типу.
Визначення рівня глюкози в крові є важливим етапом у діагностиці діабету 2 типу. Регулярне контролювання рівня глюкози допомагає лікареві оцінити ефективність лікування та рекомендувати необхідні коригування в терапії.
Використання глікозильованого гемоглобіну
Використання HbA1c для діагностики діабету 2 типу ґрунтується на рекомендаціях міжнародних організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та Американська асоціація діабету (ADA). Згідно з цими рекомендаціями, діагноз діабету 2 типу ставиться, якщо рівень HbA1c дорівнює або перевищує 6,5% (48 ммоль/моль).
Крім діагностики, HbA1c також використовується для оцінки ефективності лікування діабету 2 типу. Метою лікування є зниження рівня HbA1c до цільового значення, яке може варіюватися залежно від індивідуальних характеристик пацієнта. Контроль рівня HbA1c допомагає визначити, наскільки ефективними є терапія та зміни способу життя в поліпшенні контролю глікемії та зниженні ризику ускладнень.
Важливо зазначити, що використання HbA1c має деякі обмеження. У деяких пацієнтів, особливо в осіб з анемією, порушеннями обміну заліза або гемоглобінопатіями, результати HbA1c можуть бути спотворені. Тому необхідно враховувати всі клінічні дані під час інтерпретації результатів та ухвалення рішення щодо діагнозу та лікування діабету 2 типу.
Тест на толерантність до глюкози
Процедура тесту на толерантність до глюкози полягає в такому:
- Спочатку пацієнту пропонується не їсти і не пити нічого протягом 8-14 годин до проведення тесту;
- Потім пацієнту беруть кров на голодний шлунок, щоб визначити базальний рівень глюкози;
- Після того як базальний рівень глюкози визначено, пацієнту дають розчин глюкози, який потрібно випити за певний проміжок часу;
- Через 2 години після прийому розчину глюкози пацієнту беруть кров знову для визначення рівня глюкози після перорального навантаження;
- За результатами тесту на толерантність до глюкози можна визначити, чи є у пацієнта предіабет або діабет 2 типу.
Тест на толерантність до глюкози проводять у лабораторних умовах і він вимагає суворого дотримання інструкцій. Він є надійним методом діагностики та допомагає вчасно виявити порушення обміну глюкози.
Підтвердження діагнозу через безліч аналізів і досліджень
Діагноз діабету другого типу ставиться на основі комплексного підходу, який містить у собі різні аналізи та дослідження. Знаючи це, лікар приступає до детального вивчення клінічної карти пацієнта, анамнезу хвороби та детального опитування пацієнта.
Далі, лікар призначає низку лабораторних досліджень для того, щоб отримати об'єктивні дані про стан організму пацієнта. Основними аналізами для підтвердження діагнозу діабету другого типу є:
| Назва аналізу | Об'єктивне значення |
|---|---|
| Глюкоза в крові | Рівень глюкози в крові стає підвищеним. Нормальний рівень глюкози в крові становить 3,9-5,5 ммоль/л перед їжею та менше ніж 7,8 ммоль/л через 2 години після їди. |
| Глікований гемоглобін | Рівень глікованого гемоглобіну стає вищим за норму, що свідчить про тривалий нестабільний рівень глюкози в крові |
| Інсулін у крові | Рівень інсуліну в крові необхідний для оцінки функції підшлункової залози |
| Сечова кислота в крові | Рівень сечової кислоти стає підвищеним, що свідчить про порушення обміну речовин |
| Ліпіди крові: холестерин, тригліцериди, ЛПНЩ, ЛПВЩ | Рівень ліпідів у крові може бути підвищеним і свідчити про порушення обміну ліпідів в організмі |
Після отримання результатів аналізів, лікар проводить додаткове обстеження пацієнта, включаючи вимірювання артеріального тиску, призначення ультразвукового дослідження печінки, підшлункової залози та інших органів, а також електрокардіограму.
Важливо зазначити, що діагноз діабету другого типу не ставлять за одним аналізом або симптоматикою. Тільки комплексний підхід, заснований на результаті безлічі аналізів і досліджень, дасть змогу точно підтвердити або спростувати наявність цього захворювання.