Синдром Паркінсона, описаний у Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) як G20, є нейродегенеративним розладом, що характеризується прогресивною втратою нейронів, відповідальних за контроль руху. Це одне з найбільш поширених неврологічних захворювань у дорослих, що впливає на рухи, координацію та функції мозку.Основні симптоми синдрому Паркінсона включають тремор рук, жорсткість м’язів, уповільненість рухів та нестабільність ходи. Вони зумовлені втратою дофаміну, нейрохімічної речовини, відповідальної за передачу сигналів між нейронами. В результаті пацієнти стикаються з труднощами в виконанні щоденних завдань та погіршенням якості життя.Діагностика синдрому Паркінсона ґрунтується на клінічних спостереженнях, зокрема на вивченні симптомів та сімейної історії пацієнта. Додаткові методи, такі як МРТ та ПЕТ-скани, можуть використовуватись для...виключення інших можливих причин симптомів. Для точної діагностики часто потрібна консультація невролога.Лікування синдрому Паркінсона спрямоване на полегшення симптомів, уповільнення прогресування хвороби та покращення якості життя пацієнта. Воно включає застосування лікарських препаратів, таких як дофамінергічні агенти, антихолінергічні препарати та інгібітори моноаміноксидази, а також фізичну реабілітацію та психологічну підтримку.Хвороба Паркінсона, зазвичай, прогресує з часом, тому раннє виявлення та початок лікування відіграють важливу роль у полегшенні симптомів та зниженні прогресування. Регулярне спостереження у лікаря, відповідні зміни в лікуванні та підтримка від близьких і спеціалістів допомагають пацієнтам впоратися з хворобою і продовжувати повноцінне життя. Важливо пам'ятати, що кожен пацієнт унікальний, і підхід до лікування має бути індивідуалізованим.Паркінсонізм за Класифікацією МКБ-10 у Дорослих:Основні симптоми синдрому Паркінсона включають тремор кінцівок (особливо в стані спокою), жорсткість м'язів, уповільненість рухів та порушення координації. У хворих також можуть спостерігатися падіння через нестабільність ходи, проблеми з ковтанням і мовою, а також зміни в психічному стані, такі як депресія і тривога.Діагностика синдрому Паркінсона базується на спостереженні симптомів, фізичному обстеженні пацієнта та проведенні спеціальних тестів. Важно проконсультуватися з неврологом, який проведе всі необхідні дослідження і поставить діагноз.Лікування синдрому Паркінсона спрямоване на полегшення симптомів і сповільнення прогресування захворювання. Для цього можуть використовуватися різні лікарські препарати, фізіотерапія, мовна та трудова терапія. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання.Важливою частиною лікування є також підтримка здорового способу життя та регулярні фізичні вправи, які допомагають зберігати м'язову силу і гнучкість, а також покращують настрій і загальне самопочуття.Симптоми, Діагностика, ЛікуванняСимптоми синдрому ПаркінсонаСиндром Паркінсона характеризується різними симптомами, які можуть варіюватися у різних пацієнтів. Однак основними симптомами є:Тремор – тремтіння рук, ніг та інших кінцівок;Жорсткість м'язів – пацієнти відчувають труднощі під час руху, оскільки м'язи стають напруженими і нееластичними;Акатизія – постійне бажання рухатися і неможливість сидіти або стояти в спокої;Брадікінезія – уповільненість рухової активності, що призводить до труднощів при виконанні повсякденних завдань;Поза Паркінсона – пацієнт приймає зігнуту позу, з нахиленою.головою та нахиленим тулубом;Постуральна нестабільність – пацієнти відчувають проблеми з рівноваги та координацією рухів, що часто призводить до падінь;Не тільки симптоми рухової системи, а також можуть бути і порушення неврологічні психічного здоров’я.Діагностика синдрому ПаркінсонаДіагностика синдрому Паркінсона включає в себе кілька етапів:Анамнез – лікар зясовує у пацієнта симптоми та історію його захворювання;Клінічне обстеження – лікар проводить огляд пацієнта, уважно вивчаючи його рухові та неврологічні функції;Інструментальні дослідження – для визначення ступеня ураження нервової системи лікар може призначити електрографію, комп'ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію;Діагностична схема за кодом МКХ-10 – на основі симптомів і результатів досліджень лікар ставить діагноз.синдром Паркінсона відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов'язаних зі здоров'ям, 10-го перегляду (МКБ-10).
Лікування синдрому Паркінсона
Лікування синдрому Паркінсона спрямоване на покращення симптомів та уповільнення прогресування захворювання:
- Медикаментозне лікування – застосування препаратів, які підвищують рівень дофаміну в мозку та покращують рухові функції;
- Фізіотерапія – комплекс вправ і процедур для покращення м’язевого тонусу та підтримання рухливості;
- Ерготерапія – використання різних технік і інструментів для покращення самостійності та виконання повсякденних завдань;
- Психотерапія – допомога пацієнтам справитися з депресією, тривогою та іншими психічними проблемами, пов'язаними з хворобою;
- Хірургічне лікування – в рідкісних випадках, при відсутності ефекту від консервативної терапії, може бутирекомендовано хірургічне втручання для стимуляції глибоких структур мозку.Точний план лікування визначається лікарем на підставі індивідуальних особливостей пацієнта та ступеня прогресування синдрому Паркінсона.