Психопат - це люди, чия поведінка і мислення сильно відрізняється від норми суспільства. Вони володіють особливими рисами характеру, такими як бездушність, егоїзм і неможливість відчувати симпатію і емпатію до інших людей. Однією з речей, яка часто привертає увагу, є відсутність позіхання у психопатів у відповідь на позіхання оточуючих.
Позіхання-це страшно заразне явище, яке передається від людини до людини, але психопати мають особливість - вони не "заражаються" цією реакцією. Багато років дослідники намагаються зрозуміти, чому психопати не позіхають у відповідь, і існує кілька можливих пояснень і теорій з цього приводу.
Одне з припущень полягає в тому, що психопати не здатні емпатично реагувати на інших людей, тобто у них відсутні рівні соціального зв'язку, які зазвичай викликаються позіханням. Позіхання вважається соціальним сигналом, який свідчить про симпатії і емпатії до іншої людини. Психопати, не здатні відчувати ці почуття, просто ігнорують позіхання оточуючих.
Чому психопати не позіхають
Серед психопатів, які страждають від психічних розладів, можна спостерігати деяку особливу поведінку по відношенню до позіхання. Дослідження показують, що психопатам може бути важко ідентифікувати та імітувати Соціальні сигнали, такі як позіхання. Це пов'язано з відсутністю або зниженою емпатією, що є однією з характеристик цього розладу.
Психопати, як правило, мають значні труднощі в розумінні емоцій та почуттів інших людей. Вони можуть не звертати уваги на вираз обличчя, тілесні жести та інші типові сигнали, які допомагають іншим людям зрозуміти, що відчуває і переживає їх співрозмовник. Таким чином, коли вони бачать інших людей, які позіхають, вони, мабуть, не розуміють, що це означає І чому люди позіхають.
Крім того, психопати можуть мати підвищену активність у певних частинах мозку, таких як префронтальна кора та мигдалина. Дослідження показують, що ці ділянки мозку відіграють важливу роль в емоційній регуляції та емпатії. Можливо, саме через особливості свого мозку психопати мають труднощі з розумінням та імітацією соціальних сигналів, включаючи позіхання.
Причини незв'язаних з емоційним відгуком
Можливі різні пояснення та причини, чому психопати не позіхають у відповідь, не пов'язані з емоційною реакцією або відсутністю соціального емоційного зв'язку.
Однією з можливих причин може бути зміна фізіологічної реакції. У психопатів спостерігається порушення автоматичної регуляції деяких фізіологічних функцій, включаючи дихання. Це може призвести до змін у схемі дихання, включаючи рідкісні або відсутні позіхання.
Іншою причиною може бути пов'язана з нейрохімією. Деякі дослідження показують, що психопати можуть мати порушення в системі нейромедіаторів, таких як серотонін і дофамін. Ці нейромедіатори відіграють важливу роль у регуляції емоційних процесів та сонливості. Порушення в їх функціонуванні може впливати на здатність людини відчувати природні реакції, включаючи позіхання у відповідь на навколишні стимули.
Крім того, психопати можуть мати підвищену стимуляцію внутрішньої частини головного мозку, включаючи місце, відповідальне за регуляцію сонливості - ядро припоневодного пагорба. Це може призводити до зменшення фізіологічної потреби в позіханні і погіршення її виникнення у відповідь на зовнішні стимули.
Генетичні фактори також можуть відігравати певну роль у поясненні відсутності позіхання у психопатів. Деякі дослідження свідчать про зв'язок між генетичними варіантами і більш високим ризиком розвитку психопатії. Ці генетичні варіанти можуть також впливати на функціонування нейромедіаторів та інших фізіологічних процесів, пов'язаних з виникненням позіхання.
В цілому, незв'язаність психопатів з емоційним відгуком у вигляді позіхання може бути результатом комплексної взаємодії фізіологічних, нейрохімічних і генетичних факторів. Подальші дослідження необхідні для більш повного розуміння цього явища та його зв'язку з психопатією.
Відсутність емпатії і сприйняття позіхання як слабкості
Психопатія характеризується відсутністю емоційної емпатії та розуміння почуттів інших людей. Тому майже завжди спостерігається відсутність реакції на емоційні вирази і жести оточуючих.
Коли позіхання відбувається в присутності інших людей, це часто вважається проявом втоми, нудного моменту або непереносимості даної ситуації. Однак для психопатів позіхання може сприйматися як слабкість, яку вони намагаються уникати, щоб не показати свою вразливість.
Відсутність емпатії і сприйняття позіхання як слабкості можуть бути обумовлені декількома факторами. По-перше, психопати прагнуть підтримувати свою перевагу і контроль над оточуючими, тому вони уникають показувати будь-які ознаки втоми або слабкості.
По-друге, психопати не відчувають відчуття втоми виключно через фізичне або емоційне напруження, тому позіхання не є для них природною реакцією на стомлення.
Нарешті, відсутність розуміння почуттів та емоцій інших людей заважає психопатам співпереживати та переживати подібні емоції. Це робить позіхання нецікавою для них і позбавленої сенсу, так як вони не здатні зрозуміти, чому іншим людям це може бути важливо або значимо.
В цілому, відсутність емпатії і сприйняття позіхання як слабкості пояснюються особливостями психопатичної особистості, яка орієнтована на власні потреби і повна відсутність інтересу до стану і емоціям інших людей.
Фізіологічні особливості мозку та нейрохімія
Однією з причин, по якій психопати не позіхають у відповідь, може бути пов'язана з фізіологічними особливостями і хімічними процесами, що відбуваються в їх мозку.
Дослідження показують, що позіхання – це рефлекторна реакція, викликана втомою або надмірною стимуляцією мозку. Коли ми позіхаємо, наше тіло відпочиває, ми стаємо більш розслабленими, а мозок переходить у стан спокою.
У психопатів спостерігаються зміни в роботі мозку, які можуть впливати на їх здатність позіхати. Однією з таких змін є відсутність активації специфічних нейронних ланцюгів, відповідальних за виникнення позіхаючого рефлексу. Це може бути пов'язано з порушеннями у функціонуванні цих ланцюжків або зі зміненим рівнем певних нейрохімічних речовин.
Наприклад, дослідження показують, що у психопатів спостерігається дисбаланс деяких нейрохімічних систем, таких як серотонін і допамін. Ці речовини відіграють важливу роль у регуляції настрою, емоційних реакцій та мотивації. Психопати можуть мати знижений рівень серотоніну, що може впливати на їх здатність переходити в стан спокою і викликати позіхання.
Крім того, психопати можуть відчувати знижену чутливість до деяких подразників, включаючи фізіологічні прояви, такі як позіхання. Їх мозок не реагує також на ті сигнали, які можуть викликати у інших людей рефлекторну реакцію позіхання.
У підсумку, фізіологічні особливості мозку і порушення нейрохімічних процесів можуть призводити до того, що психопати не позіхають у відповідь на позіхання інших людей. Це одна з багатьох характеристик, що відрізняють їх поведінку та фізіологію від норми, і вимагає подальших досліджень, щоб повністю зрозуміти механізми, що лежать в основі цього."
Вплив психопатії на реакцію організму
Однією з особливостей психопатії є низький рівень емпатії і відсутність співчуття до почуттів інших людей. Це може призводити до знеболення психопатів, тобто до їх здатності ігнорувати або не відчувати фізичний біль. Цікаво, що деякі дослідження показують, що психопати можуть демонструвати підвищену витривалість до перенесення болю, що може бути пов'язано з аномальною реакцією їх організму.
Більше того, психопати можуть мати змінені фізіологічні реакції на стрес. У порівнянні зі звичайними людьми, психопати можуть не відчувати підвищення рівня кортизолу – гормону стресу, в разі загрози або небезпеки. Несприйнятливість до стресу та нездатність регулювати свою фізіологічну реакцію на нього може спричинити певні проблеми для психопатів, наприклад, підвищену схильність до ризикованої поведінки або нездорового способу життя.
Загалом, взаємозв'язок між психопатією та реакцією організму настільки складний, що потрібні подальші дослідження, щоб краще зрозуміти це явище. Однак вже наявні дані підкреслюють важливість вивчення психопатії не тільки в контексті психічних розладів, але і його впливу на фізіологію і функціонування організму в цілому.