В осінні дні, коли природа перетворюється в казковий ландшафт, багато яблуні починають міняти свою зелене забарвлення на м'які відтінки білого. Вони немов одягаються в ніжні сукні, які роблять їх особливо привабливими. Але навіщо яблуні стають білими в цю пору року?
Секретом цієї трансформації є перехід в зимову сплячку, який дозволяє яблуням вижити в холодні місяці. Вони готуються до зимового періоду, коли сонце стає рідкістю, а температура падає до несприятливих позначок. Білі відтінки на яблунях грають роль захисту від низьких температур і вітру. Вони створюють тонку ізоляцію, яка допомагає рослині зберегти необхідне тепло.
Насправді, яблуні не зникають, а входять в сплячку. Вони перестають рости і розвиватися, щоб зберегти енергію. Замість цього, вони направляють всі свої ресурси на підготовку до зими, створюючи спеціальний захист. Білий колір яблунь в осінній час є результатом накопичення ніжних воскових речовин на поверхні листя. Це дозволяє їм відбивати сонячне світло і утримувати тепло всередині рослини.
Причина зміни забарвлення яблунь в осінній час
Причина зміни забарвлення яблунь в осінній час пов'язана зі зміною фізіологічних процесів, що відбуваються в рослинах. Один з головних факторів, що впливають на забарвлення листя, – це скорочення світлового дня і зменшення інтенсивності сонячного світла.
Скорочення світлового дня сигналізує рослині про наближення зими і необхідності підготуватися до зимової сплячки. Для цього рослина починає перерозподіляти поживні речовини, зібрані в літній період, з листя в Інші частини рослини, такі як стовбури і коріння. Листя стають менш активними і повільно висушуються.
Разом з цим відбувається і зміна забарвлення листя. Зелений пігмент хлорофіл, який відповідає за основний зелений колір листя, руйнується. Це дозволяє іншим пігментам, таким як каротиноїди та антоціани, проявитися і надати листям яскравого забарвлення.
Каротиноїди надають листю жовто – оранжеве забарвлення, а антоціани-червону і пурпурову. Комбінація цих пігментів створює різноманітні відтінки осіннього листя на яблунях.
Таким чином, зміна забарвлення яблунь в осінній час є природною реакцією рослини на зміну умов навколишнього середовища і підготовкою до зимової сплячки. Це прекрасне видовище нагадує нам про минущу природну красу і циклічність життя рослин.
Фізіологічні процеси, що визначають перехід в зимову сплячку
На початку осені у яблунь починається підготовка до зимової сплячки. Світловий день стає коротшим, а температура падає. Ці зміни сигналізують рослинам про необхідність змінити свій режим активності.
Головним фактором, що визначає перехід в зимову сплячку, є зміна в тривалості світлового дня. У яблунь є особливі рецептори, які реагують на тривалість дня. Коли світловий день стає коротшим певного порогу, рослина починає процес сплячки.
В цей час яблуні починають активно синтезувати спеціальні речовини - абсцизову кислоту, яка грає ключову роль в переході рослини в сплячку. Абсцизова кислота сприяє закриттю продихів, чим запобігає втраті вологи та енергії.
Крім того, в період зимової сплячки відбувається зниження метаболічної активності яблунь. Вона сповільнюється до мінімуму, що допомагає рослинам заощадити енергію і не допустити замерзання.
Також, в період зимової сплячки відбуваються зміни в структурі яблунь. Вони починають виробляти спеціальні цукру-Антифризи, які запобігають утворенню льоду в клітинах рослини.
Коли настає весна і умови стають сприятливими, яблуні виходять із зимової сплячки і починають активно рости і цвісти.
Біологічна адаптація до холодів: особливості для виживання
В умовах холодного клімату яблуні проходять біологічну адаптацію, щоб вижити в зимовий період. Ці особливості дозволяють деревам зберігати життєздатність і захищатися від низьких температур. Ось деякі особливості біологічної адаптації яблунею до холоду:
- Скорочення зростання: У зимовий період яблуні скорочують своє зростання і біологічні процеси в організмі сповільнюються. Це допомагає їм заощадити енергію та уникнути пошкоджень від холоду.
- Формування листопаду: листя яблунь починають жовтіти і опадати восени. Цей процес називається листопадом. Завдяки цьому яблуні можуть скинути листя, уникаючи втрати вологи і пошкоджень від низьких температур.
- Акумуляція поживних речовин: перш ніж перейти в сплячку, яблуні акумулюють поживні речовини в коренях і стовбурах. Це допомагає їм вижити в холодну пору року, коли поживні речовини обмежені.
- Освіта захисної кірки: яблуні формують захисну кірку на своїх гілках і стовбурі. Ця кірка захищає клітини від низьких температур і запобігає втраті вологи.
- Процеси дихання: у зимовий період яблуні зменшують інтенсивність процесів дихання, що допомагає їм виживати при низьких температурах. Це також знижує ризик пошкодження клітин від утворення льоду.
Ці особливості біологічної адаптації дозволяють яблуням успішно пережити зимовий період і відновити свою активність навесні. Без них яблуні могли б бути неотриманими до холодів і не виживати в жорстких кліматичних умовах. Дана адаптація є результатом еволюційного процесу і дозволяє яблуням процвітати в різних регіонах світу.