Перейти до основного контенту

Команда dig в операційній системі Linux: повний посібник

4 хв читання
386 переглядів

Команда dig в операційній системі Linux є одним з найбільш потужних інструментів для виконання DNS-запитів. Вона надає повне і детальне керівництво по отриманню інформації про доменні імена та їх IP-адреси з використанням різних типів запитів і параметрів.

dig був розроблений як заміна для застарілої команди nslookup, і з часом став стандартним інструментом для роботи з DNS. З його допомогою ви можете виконувати операції, такі як пошук помилок DNS, перевірка налаштування DNS-серверів, аналіз специфічних DNS-записів і багато іншого.

Для роботи з командою dig вам потрібно бути знайомим з деякими поняттями DNS, такими як доменні імена, записи ресурсів DNS (a, CNAME, MX, NS тощо) та терміни, пов'язані з процесом розподілу інформації DNS.

У цій статті ми розглянемо основні команди та варіанти, доступні в команді dig, та надамо приклади використання для кожної з них. Ви навчитеся виконувати різні типи запитів, інтерпретувати отримані результати і використовувати команду dig як потужний інструмент для роботи з DNS в операційній системі Linux.

Що таке команда dig в Linux і для чого вона потрібна?

Команда dig (від англ. "domain information groper") являє собою утиліту для роботи з системою доменних імен (DNS). Вона дозволяє здійснювати різноманітні запити до DNS-серверів і отримувати інформацію про доменні імена, IP-адреси, MX-записи, CNAME-записи та інші ресурсні записи.

dig є однією з найпоширеніших і корисних утиліт для діагностики мережевих проблем, перевірки налаштувань DNS-серверів і налагодження мережевих додатків, що працюють з доменними іменами.

За допомогою команди dig можна отримати інформацію про доменне ім'я і застосувати різні фільтри і опції для уточнення запиту. Наприклад, можна отримати інформацію про всіх DNS-серверах, що відповідають за певний домен, або перевірити відповідність IP-адреси сайту його доменному імені.

dig також може здійснювати перенаправлення запитів до різних DNS-серверів, що дозволяє дізнатися, який з серверів відповідає за конкретний домен, а також проводити тестування і перевірку налаштувань DNS-серверів на працездатність.

Отже, команда dig є незамінним інструментом для роботи з DNS-серверами і отримання інформації про доменні імена. Вона дозволяє діагностувати проблеми з мережею, проводити аналіз і тестування DNS-налаштувань, а також отримувати детальну інформацію про конкретні домени і їх Налаштуваннях.

Встановлення та приклади використання команди dig

sudo apt-get install dnsutils

Після встановлення ви можете використовувати dig для виконання різних запитів DNS. Нижче наведено деякі приклади використання команди dig:

1. Отримання IP-адреси відповідного доменного імені:

Цей запит поверне IP-адресу, пов'язану з доменним ім'ям example.com.

2. Отримання списку DNS-серверів, відповідальних за домен:

dig NS example.com

Цей запит поверне список DNS-серверів, відповідальних за домен example.com.

3. Отримання MX-записів для домену:

dig MX example.com

Цей запит поверне записи типу MX, пов'язані з доменом example.com. МХ-записи використовуються для вказівки серверів, відповідальних за доставку електронної пошти для домену.

4. Отримання інформації про TTL для домену:

dig +nocmd example.com +noall +answer

Цей запит поверне значення часу життя (TTL) для домену example.com. TTL визначає, на скільки довго інформація про домен може бути кешована на DNS-серверах.

Команда dig надає різні відомості про записи DNS і дозволяє виконувати різні типи запитів. Під час використання dig корисно ознайомитися з його документацією та параметрами командного рядка для отримання більш детальної інформації.

Основні параметри команди dig і їх значення

Команда dig надає безліч параметрів, які дозволяють управляти її поведінкою і отримувати різні відомості про доменне ім'я Або IP-адресу. Нижче наведені основні параметри команди dig і їх значення:

  • dig [ім'я_домена] : виконує запит за замовчуванням, повертаючи записи типу A для вказаного домену.
  • -t [тип] : вказує тип записів, який потрібно повернути. Деякі поширені значення включають A, AAAA, CNAME, MX, NS та PTR.
  • + trace: виконує ітеративний запит, відстежуючи ланцюжок авторитетних серверів, щоб знайти відповідь на запит.
  • + short: повертає лише короткий результат запиту, виключаючи непотрібні деталі.
  • + nssearch: здійснює пошук доступних серверів імен у заданому домені.
  • + recurse: дозволяє рекурсивні запити до серверів імен, навіть якщо локальний сервер не є авторитетом для вказаного домену.
  • + stats: виводить статистику про час виконання запиту і переданих даними.
  • @сервер : вказує IP-адресу або доменне ім'я сервера, до якого слід звернутися для виконання запиту. За замовчуванням використовується DNS-сервер, налаштований в системі.
  • - p порт: вказує порт, який використовується для запиту до DNS-сервера.
  • - k файл: задає файл ключа для аутентифікації повідомлень при використанні DNSSEC.

Ці параметри дозволяють налаштовувати команду dig відповідно до вимог і отримувати детальну інформацію про задане доменне ім'я Або IP-адресу.

Як інтерпретувати результат команди dig

Команда dig надає детальну інформацію про записи DNS для заданого доменного імені Або IP-адреси. Результати виведення команди можуть бути складними для розуміння, але з певним розумінням основних полів ви зможете отримати необхідну інформацію.

Нижче представлена загальна структура виведення команди dig:

ПолеОпис
QUESTION SECTIONВизначає вихідну інформацію, яку ви просили. У цьому розділі вказується доменне ім'я Або IP-адреса, для якого був виконаний запит.
ANSWER SECTIONПоказує результати виконаного запиту. У цьому розділі представлені різні типи записів DNS, пов'язані із зазначеним доменним ім'ям Або IP-адресою.
AUTHORITY SECTIONМістить інформацію про DNS-сервери, які є авторитетними для вказаного доменного імені Або IP-адреси.
ADDITIONAL SECTIONМістить додаткову інформацію, включаючи IP-адреси DNS-серверів, які можуть бути корисними для виконання додаткових запитів.
QUERY TIMEПоказує час, витрачений на виконання запиту до DNS-сервера.
SERVRERПоказує DNS-сервер, від якого отримано відповідь на запит.

Поле QUESTION SECTION буде присутній завжди, так як це запит, який ви вказали. Інші поля можуть змінюватися залежно від наявності записів для вказаного доменного імені Або IP-адреси.

Перелічені поля answer SECTION, AUTHORITY SECTION та ADDITIONAL SECTION міститимуть інформацію про знайдені записи DNS. Зверніть увагу, що ці поля можуть бути порожніми, якщо жодного запису не знайдено.

QUERY TIME показує час, витрачений на виконання запиту до DNS-сервера. Це поле корисно для оцінки продуктивності DNS-сервера.

Поле SERVER показує DNS-сервер, який видав відповідь на ваш запит. Якщо ви виконали команду dig без вказівки конкретного DNS-сервера, поле SERVER буде вказувати на локальний DNS-сервер, який використовується на вашій системі.

Варіанти використання команд dig в різних сценаріях

1. Перевірка з'єднання з DNS-сервером:

Команда dig може використовуватися для перевірки з'єднання з певним DNS-сервером. Для цього необхідно вказати IP-адресу DNS-сервера в параметрі @:

2. Запит інформації про домен:

За допомогою команди dig можна отримати різну інформацію про конкретний домен, таку як його IP-адреси, NS-записи, MX-записи та ін. Для цього потрібно вказати ім'я домену в якості параметра:

3. Перевірка на проходження DNS-фільтрів:

Іноді виникає необхідність перевірити, чи проходять DNS-запити через певний DNS-фільтр, наприклад, для обходу цензури або контролю доступу. Для цього можна вказати IP-адресу DNS-фільтра в параметрі @:

dig @ip-адреса-фільтра ім'я-домену

4. Перевірка запису MX-сервера:

Команда dig дозволяє перевірити записи MX-серверів для певного домену. Для цього необхідно вказати опцію-t MX:

dig - T MX ім'я-домену

5. Запит специфічного типу запису:

Крім стандартних типів записів, команда dig також дозволяє запитувати специфічні типи записів, такі як TXT, PTR, CNAME і ін. Для цього потрібно вказати опцію-t і тип запису:

dig - T бажаний-тип-записи ім'я-домену

Це лише деякі з можливих випадків використання команди dig у різних сценаріях. Більш детальну інформацію про команди та варіанти можна знайти в посібнику команди dig.

Додаткові можливості команди dig і приклади їх застосування

Команда dig в операційній системі Linux надає безліч додаткових можливостей, які допомагають адміністраторам мережі аналізувати і налагоджувати DNS запити. Нижче наведено деякі з цих можливостей та приклади їх застосування:

ОпціяОписПриклад
-tВстановлює тип запитуdig -t MX example.com
-xВиконує зворотний запит DNSdig -x 192.0.2.1
-fЗчитує список запитів з файлуdig -f queries.txt
+traceВиконує повний трасувальний запитdig +trace example.com
+statsПоказує статистику запитівdig +stats example.com

Наприклад, якщо ви хочете отримати записи MX для домену example.com, ви можете використовувати наступну команду:

dig -t MX example.com

Якщо ви хочете виконати зворотний запит DNS для IP-адреси 192.0.2.1, ви можете скористатися такою командою:

Ви також можете прочитати список запитів із файлу, щоб виконати їх усі одночасно. У файлі " queries.txt " кожен запит повинен бути на окремому рядку. Нижче наведено приклад команди:

dig -f queries.txt

Якщо ви хочете виконати повний запит на трасування для домену example.com, ви можете використовувати наступну команду:

dig +trace example.com

Нарешті, ви можете скористатися опцією +stats, щоб отримати статистику виконання запиту. Нижче наведено приклад:

dig +stats example.com

Це лише деякі з можливостей команди dig. Вона може бути корисна в безлічі сценаріїв налагодження DNS і аналізу мережі. Використовуйте її відповідно до ваших специфічних потреб і завдань.