Місяць, наш єдиний природний супутник, уже багато років хвилює уми людей. Незважаючи на те, що ми можемо спостерігати його із Землі, він залишається загадкою, повною незвіданого.
Однією з найбільш знакових подій у дослідженні Місяця стала перша посадка на його зворотний бік. Це було дійсно важливе досягнення для людства, яке допомогло розширити наші знання про нашого космічного сусіда.
Посадка на зворотний бік Місяця відбулася 3 січня 2019 року. На цей історичний момент у пам'яті залишаться не тільки зворотні види зображення Місяця, а й наукові відкриття, зроблені завдяки цій місії. Завдання посадки на зворотному боці Місяця виконали за допомогою китайського космічного апарату Чан'е-4.
Історія першої посадки на зворотний бік Місяця
Грудень 2018 року: історія авіації та космічних досліджень назавжди змінилася, коли пенелопольська міжнародна місія здійснила першу успішну посадку на зворотний бік Місяця. Цей історичний момент відзначений як один із найважливіших кроків в освоєнні космосу і дає надію на нові відкриття про нашу галактику.
Зворотний бік Місяця: Зворотний бік Місяця, або "темний бік Місяця", уособлював загадку для вчених і астрономів протягом тривалого часу. Через те, що Місяць має один і той самий бік, постійно обернений до Землі, зворотний бік Місяця залишався без досліджень і завжди був недоступним для спостереження. Маловідомі гори, рівнини і кратери зворотного боку Місяця давали вченим можливість розгадати причини відмінностей у структурі та складі місячної поверхні.
Місія на зворотний бік Місяця: Пенелопольська міжнародна місія складалася із сотні вчених і космонавтів із різних країн і була довгий час у розробці. У 2017 році, дванадцять космічних апаратів було запущено на орбіту Місяця в рамках цієї місії. Потім один із них, несучий модуль посадки, був обраний для посадки на зворотний бік Місяця.
Технічні складнощі: Перша посадка на зворотний бік Місяця зіткнулася з кількома технічними складнощами, включно з відсутністю зв'язку із Землею. Щоб вирішити цю проблему, місія використовувала спеціальну супутникову систему для передачі інформації. Вчені також зіткнулися з проблемами радіаційного захисту і створення стійкого середовища для космонавтів на Місяці.
Успіх місії: У грудні 2018 року модуль посадки успішно здійснив посадку на зворотний бік Місяця, що підтвердило можливість здійснення такої місії. Космонавти провели на зворотному боці Місяця кілька днів, збираючи зразки ґрунту і виконуючи різні експерименти. Цей успіх відкрив нову еру в космічних дослідженнях і надихнув на розробку нових місій і космічних технологій.
Майбутні плани: Після першої успішної посадки на зворотний бік Місяця, Пенелопольська міжнародна місія планує відправити подальші експедиції на Місяць. Вчені сподіваються, що дослідження зворотного боку Місяця допоможуть нам краще зрозуміти походження Місяця і розширять наші знання про космічний простір.
Перші спроби досягти зворотного боку Місяця
Історія дослідження Місяця бере свій початок з перших спроб людства досягти зворотного боку ще в середині XX століття. У 1959 році радянська місія "Луна-3" вперше в історії людства змогла сфотографувати зворотний бік Місяця. Це був важливий крок у дослідженні нашого природного супутника і надав вченим першу можливість вивчити його прихований бік.
Наступною віхопроломлюючою подією став запуск радянської місії "Луна-9" у 1966 році. Ця місія стала першою, яка змогла здійснити м'яку посадку на зворотний бік Місяця і передати фотографії з його поверхні. Це відкрило нову еру в дослідженні Місяця і дало змогу отримати цінну інформацію про його геологічну будову і склад.
Потім послідували ще кілька успішних місій, включно з радянськими місіями "Луна-16", "Луна-20" і "Луна-24", які змогли здійснити зворотне доставляння ґрунту зі зворотного боку Місяця на Землю. Ці місії дали вченим можливість детальніше вивчити матеріали, зібрані на Місяці, і розширити наші знання про його формування.
Перші спроби досягти зворотного боку Місяця були важливим кроком у дослідженні нашого природного супутника і надали вченим нові можливості для вивчення його таємниць і загадок. Вони відкрили двері для подальших місій і привнесли нове світло в розуміння походження Місяця та його місця в сонячній системі.
Успішна місія "Луна-2"
Місія "Луна-2" була історичною подією в розвитку космічної науки та освоєнні Місяця. Це був перший космічний апарат, який здійснив м'яку посадку на зворотний бік Місяця.
Місія "Луна-2" була запущена Радянським Союзом 12 вересня 1959 року. Апарат було відправлено в космос за допомогою ракети-носія "Луна". Основною метою місії було виконання м'якої посадки на зворотний бік Місяця і передача на Землю фотографій його поверхні.
12 вересня 1959 року "Луна-2" успішно досягла Місяця і два дні по тому, 14 вересня, здійснила успішну посадку. Це стало першим підтвердженим випадком посадки космічного апарата на інший небесний об'єкт. У результаті посадки було зроблено фотографії, що представили точний вигляд зворотного боку Місяця.
Під час місії "Луна-2" стався також інший важливий момент - перша передача даних з іншого небесного об'єкта на Землю. Це був значущий крок у розвитку космічного зв'язку та передачі інформації на великі відстані.
| Дата запуску | 12 вересня 1959 року |
|---|---|
| Мета | М'яка посадка на зворотний бік Місяця, передача фотографій |
| Результат | Успішна місія, посадка на Місяць, передача фотографій і даних на Землю |
Місія "Аполлон-8" і перша людина на зворотному боці Місяця
Місія "Аполлон-8" була першим пілотованим польотом, під час якого космічний корабель здійснив обліт і посадку на зворотний бік Місяця. Цей історичний політ відбувся в грудні 1968 року.
За команду корабля "Аполлон-8" виступили астронавти Френк Борман, Джеймс Ловелл і Вільям Андерс. Під час місії вони подолали близько 400 тисяч кілометрів і провели на борту космічного корабля 6 днів. Головною метою місії було дослідження зворотного боку Місяця, який до цього часу був недоступний для вивчення.
Астронавти "Аполлон-8" стали першими людьми, які побачили зворотний бік Місяця на власні очі. Вони сіли в районі Кратера Френзеля і Кратера Гартшорна, які розташовані в області Південного полюса Місяця.
У міру повернення на Землю, екіпаж зробив історичну трансляцію, під час якої вони читали з книги Буття Біблії пасаж про створення світу. Цю трансляцію прослухали мільйони людей по всьому світу і вона стала пам'ятною подією в історії космічних експедицій.
Місія "Аполлон-8" відкрила шлях для майбутніх польотів і досліджень Місяця, а також підготувала технічну базу для перших польотів до радіовеж на поверхні Місяця.
Сучасні дослідження зворотного боку Місяця
Зворотний бік Місяця, що довгий час залишався загадкою для вчених, у наш час став об'єктом активних досліджень і місій. Історична посадка космічного апарата на зворотний бік Місяця відбулася 2019 року в рамках місії "Чан'е-4".
Сучасні дослідження дали змогу детальніше вивчити геологічну структуру зворотного боку Місяця. Вимірювання і збір проб вулканічної породи дали змогу вченим встановити вік деяких геологічних формацій, а також отримати дані про склад поверхні.
Місія "Чан'є-4" також дала змогу вченим уперше здійснити комунікацію із Землею за допомогою спеціально запущеного супутника, що перебуває на орбіті біля Місяця. Це значно розширило можливості для проведення досліджень, оскільки зворотний бік Місяця завжди залишався невидимим із Землі через вплив гравітаційного поля.
Проведення сучасних досліджень зворотного боку Місяця дало змогу вченим накопичити величезну кількість даних, які зараз аналізуються. Ці дослідження відкривають нові можливості для розуміння походження Місяця, його геологічної та фізичної структури, а також можуть пролити світло на процеси, що відбуваються на поверхні інших планет і супутників Сонячної системи.