В'язання-це заняття, яке приваблює безліч людей своєю красою і можливістю створювати унікальні речі. Однак, в процесі роботи нерідко виникає необхідність в з'єднанні ниток, а вузли можуть псувати зовнішній вигляд виробу. Тому знання простих способів з'єднання без вузлів є важливим для кожного в'язальника.
Один з найпоширеніших способів з'єднання ниток без вузлів - це спосіб за допомогою петель. Для цього потрібно продовжити в'язання з новою ниткою, після чого зробити кілька петель зі старої нитки. Потім беремо нову нитку і, починаючи в'язати новою ниткою, проходимо через петлі Старої нитки. Потім петлею нової нитки продовжуємо в'язання.
Ще один простий спосіб з'єднання ниток без вузлів - це спосіб "вплетення" ниток один в одного. Для цього необхідно скласти кінець однієї нитки і кінець іншої нитки разом. Потім з невеликою відстанню від складки почати в'язати нову ниткою. Поступово, в процесі в'язання, Стара нитка буде "вплітатися" в нову нитку, утворюючи міцне з'єднання.
Також можна використовувати спосіб з'єднання за допомогою петель і гачка. Для цього береться гачок, який просовується в петлю однієї нитки. Потім цією петлею на гачку захоплюється інша НИТКА і петля тягнеться крізь петлю Старої нитки. Таким чином, нитки з'єднуються без вузлів, а в'язання може продовжуватися.
Безпечне і естетичне рішення
В процесі в'язання нерідко виникає необхідність з'єднати нитки без використання вузлів. Це може бути пов'язано як з естетичними міркуваннями, щоб уникнути порушення зовнішнього вигляду виробу, так і з комфортом для тих, хто буде носити річ. До того ж, зайві вузли можуть викликати дискомфорт при носінні, а також зробити виріб менш міцним.
Один з простих способів безпечного і естетичного з'єднання ниток-це використання методу "сплетення". Для цього потрібно взяти кінці двох ниток, покласти їх разом так, щоб вони перехрещувалися, потім почати їх сплітати, проводячи одну нитку під інший і назад, як при плетінні коси. Цей спосіб не тільки надійно з'єднає нитки, але і створить декоративну деталь на виробі.
Ще один варіант безпечного і естетичного з'єднання ниток - це метод "прихованого тонкого підв'язування". Для цього потрібно взяти обидва кінці ниток і, приклавши їх до виробу, підв'язати їх тонкою ниткою. Потім можна зрізати кінці ниток, залишивши тільки підв'язану частину. Таке з'єднання ниток практично непомітно і надає виробу більш гладке і закінчене вишивання.
Важливо пам'ятати, що при виборі методу з'єднання ниток без вузлів необхідно враховувати особливості в'язання і вид виробу. Деякі способи можуть бути більш придатними для певних технік в'язання або матеріалів. Тому рекомендується експериментувати і вибирати рішення, яке найкраще відповідає вашим потребам.
- Метод "сплетення" - надійне з'єднання ниток з декоративним ефектом;
- Метод "прихованого тонкого підв'язування" - непомітне з'єднання ниток з гладким вишиванням.
Економія часу і коштів
В процесі в'язання, виникає необхідність з'єднувати нитки, щоб продовжити роботу без переривань. Однак, звичні вузли займають час і іноді створюють незручності, особливо якщо нитки потрібно з'єднувати на ніжній і тонкій пряжі.
Прості способи з'єднання ниток без вузлів дозволяють значно заощадити час і кошти. По-перше, при використанні таких способів, рукодільниця не витрачає час на створення і розплутування вузлів. По-друге, уникаючи вузлів, нитки зберігають свою гнучкість і не утворюють неприємних виступів, які можуть зіпсувати зовнішній вигляд виробу.
Один з таких способів - сплетіння ниток. Для цього потрібно взяти кінці ниток в руки і за допомогою рухів пальцями сплести їх між собою. Даний спосіб має перевагу, що нитки надійно з'єднуються і не роз'єднуються навіть при інтенсивному використанні виробу.
Ще один спосіб - зшивання кінців. Для цього потрібно пропустити кінці ниток через голку, а потім нашити через себе кілька стібків. Такий метод ідеальний для пряжі, яка ідеально тримається разом і не ковзає по нитці.
Також можна використовувати спеціальні пристрої для з'єднання ниток, наприклад, пластикові прокладки або металеві затискачі. Але незважаючи на їх зручність, вони додатково вимагають витрати, як окремо на придбання цих пристроїв, так і на пошук їх в господарстві в разі їх відсутності.