У філософії Стародавньої Індії існує дві відомі школи думки-міманса і Локаята. Обидві школи представляють різні підходи до ведення релігійних, етичних та метафізичних дебатів. Міманса, заснована санскритськими текстами, має своє коріння у ведичній традиції, тоді як Локаята, також відома як «чарвака», є матеріалістичною школою думки.
Міманса досліджує різні аспекти ритуалів, обрядів та релігійних текстів, щоб зрозуміти метафізичний зміст їх змісту. Вони вважають, що ці ритуали і обряди містять приховану істину про природу людини і Всесвіту. Міманса дотримується теорії карми і вчить, що виконання релігійних обрядів призводить до добробуту і звільнення від циклу народження і смерті.
Локаята ж відноситься до релігійної філософії, яка заперечує після життя і дотримується матеріалістичної точки зору. Вони не визнають авторитет Вед, виходячи зі свого переконання, що всі духовні вчення створені людьми з метою обману і придушення. Локаята вважає, що справжнє щастя і мудрість можна досягти тільки в реальному житті і через задоволення своїх мирських бажань.
Міманса та Локаята: порівняння та аналіз
Міманса-це школа ведичної філософії, яка була заснована в VI столітті до нашої ери. Головним предметом дослідження в Мімансе є Веди-священні стародавні тексти, які містять ритуали і закони. Мета міманси-розкрити правильні способи інтерпретації Вед і допомогти людям виконувати ритуали за правилами. Школа міманси визнає авторитет Вед і вважає їх божественним одкровенням. Важливою рисою міманси є акцент на Кармі і жертвопринесеннях.
З іншого боку, Локаята – це школа матеріалістичної філософії, яка виникла у V столітті до нашої ери. Вона також відома як Чарвака або Адосьянья. Основний принцип Локаяти-відкидання загальноприйнятих ідей про релігію і моральності. Локаята заперечує існування божеств і душ, і дотримується світогляду, заснованого на матеріальних факторах і сенсорних сприйняттях. Школа Локаяти підтримує емпіричний підхід до пізнання і вчить своїх послідовників прагнути до задоволення мирських потреб.
| Міманса | Локаята |
|---|---|
| Заснована на Ведах | Не визнає авторитет Вед |
| Акцент на ритуалах і Кармі | Заперечує релігійні звичаї та ритуали |
| Вірить в існування божеств | Заперечує існування богів |
| Закликає до жертвоприношень | Підтримує матеріалістичну світогляд |
Таким чином, хоча міманса та Локаята є двома різними філософськими школами, вони мають свої унікальні особливості. Міманса зосереджується на ритуалах та Кармі, тоді як Локаята заперечує релігійну практику та зосереджується на мирському задоволенні. Розуміння відмінностей між цими двома школами дозволяє нам глибше зрозуміти давньоіндійську філософію та світогляд.
Розуміння міманса та Локаяти
Школа міманса, також відома як Пурана міманса або Карма-міманса, була заснована санскритським філософом Джайміні. Вона стверджувала, що шлях до істини і духовного розвитку полягає в розумінні і правильному виконанні ритуалів і обрядів, описаних в древніх священних текстах - Ведах і Брахманах.
Згідно Мімансе, Веди є безпомилковим джерелом знання, і всі вчення і філософські концепції повинні бути підпорядковані їх авторитету. Міманса приділяє велику увагу правильному виконанню ритуалів і дотриманню обрядів, так як вони вважаються ключовими для досягнення досконалості і задоволення божественного законодавства.
На відміну від міманси, Школа Локаят, також відома як Чарвака або Аджнавада, відкидає авторитет Вед і проповідує матеріалізм і скептицизм. Локаята дотримується світогляду, заснованого на матеріальному світі та сенсорному досвіді. Вони відкидають ідею вищого початку або божественної сутності і вважають, що смерть повністю припиняє існування.
Філософи Локаяти вважають, що головною метою життя є отримання максимального задоволення, і тому вони закликають людей цінувати тільки сьогодення і відчутне, відкидаючи ідеї про реінкарнацію і наступного життя.
Таким чином, міманса та Локаята пропонують протилежні шляхи пізнання світу та досягнення істини. Міманса зосереджується на ритуалах та обрядах, заснованих на ведичних знаннях, тоді як Локаята проповідує матеріалізм та сенсорний досвід, відкидаючи авторитет Вед.
Історичний розвиток міманси та Локаяти
Міманса, чиї основні вчення були сформульовані в "Пуруша-Сукті" - тексті ведичної періодичної літератури, була розроблена як система брахманів, що передбачає дослідження ведичних текстів і ритуалів. Мета міманси полягала в тлумаченні і виконанні релігійних обрядів відповідно до вказівок Вед, з метою досягнення подальшого звільнення від кармічних наслідків і досягнення безсмертя.
Локаята, або" Чарвака", вважається однією з перших атеїстичних шкіл в Індії. Вона сформувалася задовго до міманси і відкидала авторитет Вед і релігійних обрядів, схиляючись до матеріалістичного світогляду. Локаятики вважали, що почуття - найвище надбання людини, а смерть є остаточною зникнення свідомості. Школа була широко відома своїми вченнями про розумність і красу мирського життя і викликала активне обговорення в середовищі інших шкіл.
В ході історичного розвитку міманса і Локаята, можна відзначити, що міманса існувала довше, аж до 18 століття, коли ведичний авторитет був підірваний впливом адвайта веданти. Локаята, навпаки, пішла в минуле набагато раніше і зникла захопленням індійської філософії ведичними вченнями, такими як адвайта Веданта і Буддизм.
Однак, незважаючи на свої відмінності, міманса та Локаята, кожна у своїй галузі досліджень, залишили важливий слід у розвитку філософії та релігії Стародавньої Індії, сприяючи розумінню світогляду та місця людини у Всесвіті.