Хвороба рухового нейрона - це група нейрологічних захворювань, що характеризуються ураженням нервових клітин, відповідальних за передачу імпульсів від мозку до м'язів. Даний вид захворювання відноситься до категорії "хвороби нервової системи" в міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКБ-10).
Основні симптоми хвороби рухового нейрона включають постійне ослаблення м'язів, мимовільні спазми і судоми, а також прогресуючу втрату координації рухів. При цьому зберігається інтелектуальна і чутлива функція.
Коди хвороби рухового нейрона по МКБ-10 розташовуються в розділі "Г00-М99 хвороби опорно-рухового апарату", а саме в блоці G10-G14 "системні атифічні процеси функціонування нервової системи".
Коди МКБ-10 для хвороби рухового нейрона відображають різні варіанти і стадії захворювання. Наприклад, код G12 "Спинно-м'язова атрофія та суміжні синдроми" відноситься до спадкових форм захворювання, тоді як код G12.2 "класична спорадична бульбарна амарозна м'язова атрофія" описує один із його підтипів.
Вивчення кодів і особливостей хвороби рухового нейрона по МКБ-10 дозволяє лікарю визначити діагноз, вибрати відповідну методику лікування і призначити відповідну підтримуючу терапію пацієнтові.
Що таке хвороба рухового нейрона?
Хвороба рухового нейрона може бути поділяється на два основних типи: спорадичний (ЅБДН) і спадковий (НБДН). СБДН-це найпоширеніша форма захворювання і її причина зазвичай невідома. НБДН успадковується від одного або обох батьків і пов'язана з певними генетичними мутаціями.
При хворобі рухового нейрона відбувається прогресивне руйнування нервових клітин, що призводить до зниження кількості і якості сигналів, що передаються від нервової системи до м'язів. Це призводить до ослаблення м'язів, нестабільності при ходьбі, втрати координації і труднощів у виконанні повсякденних завдань. Хвороба рухового нейрона може також викликати проблеми з диханням, ковтанням і вимовою слів.
На даний момент немає лікування для хвороби рухового нейрона, але існують методи підтримки і полегшення симптомів. Лікування включає фізіотерапію, ерготерапію, мовленнєву терапію та ліки для контролю симптомів болю та спастичності.
Опис і особливості
Особливістю цього захворювання є те, що воно прогресує з часом і веде до поступової втрати здатності до руху, а в кінцевому підсумку може спровокувати повний параліч. При альс також може спостерігатися проблеми з диханням, ковтанням і вимовою.
Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, 10-е перегляд (МКБ - 10), код для хвороби рухового нейрона-G12.2. Однак, слід зазначити, що діагноз альс зазвичай встановлюється на підставі клінічних симптомів і результатів додаткових досліджень, а не тільки на підставі МКБ-10 коду.
Коди хвороби по МКБ-10 і їх значення
Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (МКБ-10) надає систему кодів для класифікації різних захворювань і станів пацієнтів. Коди, представлені в МКБ-10, використовуються в медичній статистиці, дослідженнях та обліку медичних даних.
Коди хвороби по МКБ-10 представлені у вигляді буквено-цифрових комбінацій. Вони складаються з однієї буквеної частини, що позначає групу захворювань, і подальшої цифрової частини, що вказує на конкретне захворювання в межах цієї групи. Коди хвороби наводяться у вигляді буква-цифра-цифра-цифра, наприклад, G12.2.
Значення кодів хвороби по МКБ-10 можуть варіюватися в залежності від конкретного захворювання. Наприклад, код G12.2 відповідає хворобі рухового нейрона та його окремим формам, таким як первинна латеральний склероз (системна аміотрофія), аміотрофія Діка-Буве.
Виділення окремих кодів дозволяє систематизувати і класифікувати хвороби зі схожими симптомами і ознаками, а також адекватно враховувати їх при обробці медичної інформації. Коди хвороб по МКБ-10 служать важливим інструментом для стандартизації та обміну медичною інформацією, що дозволяє поліпшити якість діагностики, лікування і дослідження різних захворювань.
Повний список та пояснення
Хвороба рухового нейрона (MND) відноситься до групи неврологічних захворювань, які пов'язані з ураженням рухових нейронів. У міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКБ-10) для цієї категорії захворювань є окремий розділ, в якому перераховані різні підтипи БДН і їх коди.
Нижче наведено повний список кодів і пояснення для кожного підтипу БДН:
G12. 0-хвороба моторних нейронів I типу
Даний код застосовується для позначення генетичних форм БДН, в яких вражені моторні нейрони I типу.
G12. 1-хвороба моторних нейронів II типу
Цей код застосовується для позначення генетичних форм МНД, в яких уражені моторні нейрони II типу.
G12. 2-хвороба моторних нейронів III типу
Даний код застосовується для позначення генетичних форм БДН, в яких вражені моторні нейрони III типу.
G12. 8-Інші уточнені хвороби рухового нейрона
Цей код використовується для позначення інших форм MND, які не підпадають під попередні категорії.
G12. 9-хвороба рухового нейрона, неуточнена
Даний код застосовується, коли точний підтип БДН невідомий або не вказаний.
Кожен з цих кодів є унікальним і використовується для медичних та статистичних цілей при класифікації та документуванні MND.
Поширення і статистика захворювання
Хвороба рухового нейрона може проявлятися в різних формах, включаючи спорадичну хворобу рухового нейрона (СБДН), спадкові форми хвороби рухового нейрона (МНД) і вторинні форми хвороби рухового нейрона (ВБДН), які є наслідком інших захворювань або впливу навколишнього середовища.
Серед усіх форм захворювання найбільш поширена спорадична форма хвороби рухового нейрона. Вторинні форми захворювання рідше зустрічаються, а спадкові форми становлять близько 5-10% від усіх випадків хвороби рухового нейрона.
Що стосується вікового розподілу, хвороба рухового нейрона може виникнути як у молодих дорослих, так і у літніх людей. Основний віковий пік захворювання припадає на 60-70 років, але існують і випадки розвитку хвороби у людей молодше 40 років.
У чоловіків ризик розвитку хвороби рухового нейрона вище, ніж у жінок. Згідно з дослідженнями, чоловіки більш чутливі до впливу факторів ризику, таких як куріння або вплив токсичних речовин. Однак точні причини виникнення хвороби рухового нейрона досі залишаються невідомими.
Поширення і статистика захворювання постійно вивчаються фахівцями, щоб краще зрозуміти механізми виникнення хвороби рухового нейрона і розробити ефективні методи лікування даного захворювання.
Кількість випадків та групи ризику
Хвороба рухового нейрона може розвиватися у людей різних вікових груп, проте найбільш часто вона діагностується у осіб старше 40 років. Найчастіше захворювання вражає чоловіків, проте воно може виникнути і у жінок.
Існують певні групи ризику, в яких ймовірність розвитку хвороби рухового нейрона вище:
- Генетична схильність. У деяких випадках хвороба рухового нейрона може успадковуватися. У сім'ях, де вже були випадки захворювання, ризик розвитку хвороби У інших членів сім'ї підвищується.
- Професійні фактори. У деяких сферах діяльності існує підвищений ризик розвитку хвороби рухового нейрона, таких як контакт з важкими металами або хімічними речовинами.
- Пошкодження нервової системи. Люди, які мали пошкодження нервової системи через травми або інших захворювань, мають підвищений ризик розвитку хвороби рухового нейрона.
- Вік. З віком ймовірність розвитку хвороби рухового нейрона збільшується.
Важливо відзначити, що ці фактори підвищують ймовірність розвитку хвороби рухового нейрона, але не гарантують її настання. Хвороба може розвинутися і в осіб, які не піддавалися зазначеним факторам ризику.
Симптоми і перші ознаки хвороби
Першими ознаками хвороби можуть бути:
- Труднощі при виконанні повсякденних завдань, таких як ходьба, підняття предметів і користування інструментами.
- Слабкість в кінцівках, яка проявляється у формі тремтіння або хиткості при русі.
- Втрата контролю над м'язами, що позначається на здатності до дрібної моторики, наприклад, при листі або застібанні гудзиків.
- Зміни в ході, такі як хитка або незбалансована ходьба.
- Зниження сили і витривалості, особливо в м'язах рук і ніг.
- Втрата м'язової маси і атрофія м'язів.
Надалі хвороба рухового нейрона може призвести до проблем з диханням, ковтанням, артикуляцією та іншими функціями організму. При перших підозрах на наявність хвороби необхідно звернутися за консультацією до лікаря для діагностики та лікування.