Гіперплазія простати - це хронічне захворювання, яке характеризується збільшенням розмірів передміхурової залози у чоловіків. Воно також відоме як аденома передміхурової залози і є одним з найбільш поширених урологічних захворювань у дорослих чоловіків. За класифікацією Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям 10-го перегляду (МКБ-10), гіперплазія простати має свій унікальний код - N40.1.
Гіперплазія передміхурової залози може призвести до кількох симптомів, які можуть мати серйозний вплив на якість життя пацієнта. Ці симптоми включають підвищену частоту сечовипускання, слабкий струменів сечі, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, часте нічне сечовипускання і проблеми з сечоутриманням. Якщо ці симптоми ігноруються і залишаються без лікування, вони можуть прогресувати і призвести до ускладнень, таких як сечовий камінь, інфекція сечовивідних шляхів і до повного закриття сечового протоку.
Лікування гіперплазії простати може бути різним залежно від тяжкості захворювання та наявності ускладнень. У деяких випадках можна застосувати консервативне лікування, що включає прийом лікарських препаратів, які допомагають зменшити розмір передміхурової залози і знизити симптоми. У більш важких випадках може знадобитися хірургічне втручання, включаючи трансуретральну резекцію простати або лазерне випаровування тканини передміхурової залози. Рішення про метод лікування приймається лікарем на основі індивідуальних особливостей пацієнта і характеристик захворювання.
Гіперплазія простати є поширеним захворюванням у дорослих чоловіків, яке може мати серйозні наслідки для сечової системи. Важливо правильно діагностувати та лікувати це захворювання, щоб запобігти розвитку ускладнень та покращити якість життя пацієнта.
Код по МКБ-10
МКБ-10-це медична класифікація, яка використовується для класифікації та кодування різних захворювань та станів пацієнтів. Код N40 відноситься до гіперплазії передміхурової залози, яка є однією з найпоширеніших проблем у зрілих чоловіків. Гіперплазія передміхурової залози характеризується збільшенням розміру передміхурової залози і може викликати різні симптоми, такі як часте сечовипускання, труднощі з початком сечовипускання, слабкий потік сечі та інші проблеми з сечовидільною системою.
| Код по МКБ-10 | Опис |
|---|---|
| N40 | Гіперплазія простати |
Код N40 допомагає медичним працівникам та страховим компаніям спростити процес класифікації та кодування гіперплазії передміхурової залози при діагностиці та лікуванні пацієнтів. Це забезпечує більш ефективний обмін інформацією між різними медичними установами та покращує якість догляду за пацієнтами.
Симптоми гіперплазії простати
Основними симптомами гіперплазії простати є:
- Часте сечовипускання (поліурія). Пацієнти з гіперплазією простати відчувають необхідність мочитися частіше, ніж зазвичай. Сечовипускання може відбуватися і вночі, переривчастими сечовими потоками, і з великою напругою.
- Слабкий сечовий потік. Збільшення обсягу простати і звуження уретри призводять до ослаблення сечового потоку. Сечовипускання стає складним і вимагає зусиль з боку пацієнта.
- Неповне спорожнення сечового міхура. При гіперплазії простати сечовипускання може бути неповним, залишаючи відчуття неповного спорожнення сечового міхура. Це може викликати дискомфорт і підвищену чутливість до сечовипускання.
- Почуття незадоволеності після сечовипускання. Пацієнти з гіперплазією передміхурової залози можуть відчувати незадоволення після сечовипускання, ніби сечовий міхур не був повністю спорожнений.
- Судоми сечового міхура. Можливі судоми сечового міхура при гіперплазії простати, які можуть призводити до появи нападів мимовільного сечовипускання.
- Вимога напруги для початку сечовипускання. Пацієнти з гіперплазією простати можуть відчувати труднощі з початком сечовипускання і потребують підвищеної м'язової напруженості, щоб почати процес.
Симптоми гіперплазії простати можуть бути різного ступеня вираженості і індивідуальні для кожного пацієнта. Вони можуть поступово посилюватися з часом і супроводжуватися іншими проблемами, такими як утруднення потенції і еякуляції. Важливо звернутися до лікаря при появі подібних симптомів, щоб отримати своєчасне і ефективне лікування.
Способи лікування гіперплазії простати
Лікування гіперплазії простати спрямоване на усунення симптомів і запобігання ускладнень. Залежно від ступеня прояву захворювання і індивідуальних особливостей пацієнта можуть застосовуватися різні методи терапії:
- Консервативне лікування. Включає прийом лікарських препаратів з метою зниження обсягу простати і пом'якшення симптомів. Як правило, це альфа-блокатори, інгібітори 5-альфа-редуктази і препарати, спрямовані на зниження рівня гормону дигідротестостерону.
- Хірургічне втручання. Застосовується у випадках, коли консервативне лікування не дає належного ефекту або при наявності ускладнень. Операція може полягати у видаленні частини або всієї простати, а також в проведенні протезування.
- Мінімально інвазивні методи. Включають в себе техніки, при яких використовуються малотравматичні інструменти для видалення або зменшення обсягу простати. Прикладами таких методів є лазерна терапія, кріодеструкція, трансуретральна електрохірургія та інші.
- Симптоматичне лікування. Деяким пацієнтам достатньо отримання симптоматичної допомоги для полегшення стану. Воно спрямоване на зниження частоти сечовипускання, зниження нічного позиву до сечовипускання і зменшення урогенітальних болів.
Вибір методу лікування гіперплазії простати визначається лікарем на основі результатів обстеження пацієнта, його загального стану та індивідуальних переваг. Перед початком лікування рекомендується проконсультуватися з урологом.
Медикаментозне лікування гіперплазії простати
Основні принципи медикаментозного лікування гіперплазії простати включають:
| Група препаратів | Дія | Приклади препаратів |
|---|---|---|
| Альфа-адреноблокатори | Розслаблення м'язів простати і зниження опору виходу сечі | Тамсулозин, Доксазозин |
| Інгібітори 5-альфа-редуктази | Зниження рівня дигідротестостерону та розмірів простати | Фінастерид, Дутастерид |
| Фітопрепарат | Поліпшення симптомів і уповільнення прогресування захворювання | Сабал серрюлата, Кресс-табс |
Комбіноване призначення альфа-адреноблокаторів та інгібіторів 5-альфа-редуктази може дати найбільш ефективний результат у поліпшенні симптомів та уповільненні прогресування захворювання. Фітопрепарати також можуть застосовуватися в якості додаткового засобу для пом'якшення симптомів гіперплазії простати.
Лікування вибирається в залежності від ступеня вираженості симптомів, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань та інших індивідуальних факторів. При призначенні медикаментозної терапії необхідно враховувати можливі побічні ефекти і протипоказання до застосування кожної групи препаратів.
Хірургічне лікування гіперплазії простати
Хірургічне лікування гіперплазії простати застосовується у випадках, коли консервативні методи не дають достатнього ефекту або виникають ускладнення. Операція на передміхуровій залозі спрямована на видалення або зменшення її гіперплазованої тканини, щоб поліпшити вільний відтік сечі.
Існує кілька методів хірургічного лікування гіперплазії простати. Один з них-трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУРП). При цій процедурі всередину сечового каналу вводиться інструмент з робочим елементом, яким видаляється Надлишкова тканина простати. Трансуретральна резекція передміхурової залози є стандартним методом хірургічного втручання при гіперплазії простати і має високу ефективність і відносну безпеку.
Крім ТУРП, існують і інші методи хірургічного лікування гіперплазії простати, такі як трансуретральна інцизія передміхурової залози (ТУІП), лазерна енуклеація простати, енуклеація простати за допомогою високочастотного радіохвильового скальпеля (ВХР неодимового лазера) та інші. Вибір методу залежить від індивідуальних особливостей пацієнта і наявності ускладнень.
Хірургічне лікування гіперплазії простати є ефективним способом поліпшити якість життя пацієнтів, які страждають цим захворюванням. Однак, як і будь-яка операція, воно пов'язане з певними ризиками і може привести до ускладнень. Тому перед рішенням про хірургічне лікування необхідно провести ретельну діагностику і обговорити можливі наслідки і переваги даної процедури з лікарем-урологом.