Перейти до основного контенту

Гастродуоденальна кровотеча код за МКХ 10 у дорослих: симптоми, діагностика, лікування

9 хв читання
1102 переглядів

Гастродуоденальна кровотеча - це одне з найбільш поширених ускладнень захворювань шлунково-кишкового тракту, яке може мати серйозні наслідки для здоров'я пацієнта. Цей стан характеризується вивільненням крові з верхніх відділів травної системи, а саме зі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Симптоматика гастродуоденальної кровотечі може проявлятися різними способами, включаючи появу кривавих домішок в стільці, тарань, блювоти з домішками крові, блідість шкіри, слабкість, запаморочення і падіння артеріального тиску. Біль у животі може бути відсутнім або мати різну локалізацію залежно від місця кровотечі.

Для постановки діагнозу гастродуоденальної кровотечі використовуються різні методи, які дозволяють визначити місце і джерело кровотечі. Це може бути ендоскопія, радіоізотопні дослідження, а також комп'ютерна томографія. Правильна діагностика дозволяє вибрати оптимальну тактику лікування і запобігти можливим ускладненням.

Лікування гастродуоденальної кровотечі залежить від її причини та тяжкості стану пацієнта. У деяких випадках може знадобитися зупинка кровотечі за допомогою хірургічного втручання або ендоскопічних методів. В інших випадках можуть бути призначені препарати для зниження кислотності шлункового соку і усунення супутніх симптомів. Важливу роль відіграє регулярне спостереження за пацієнтом і проведення профілактичних заходів для запобігання рецидивам кровотечі.

Симптоми гастродуоденальної кровотечі у дорослих

  • Мелена, тобто Тарна, чорна калу, що свідчить про незриму кровотечу в шлунково-кишковому тракті;
  • Гематемез-блювота з кров'ю, яка може бути світло-червоною або «кавовою»;
  • Рясне або постійне кровотеча з переднього проходить і / або заднього прохідного відділу шлунка, дванадцятипалої кишки;
  • Блідість шкірних покривів, холодний піт, запаморочення і непритомність;
  • Тахікардія, низький артеріальний тиск;
  • Біль і дискомфорт у животі, часто навколо пупка, через судоми та скорочення кишечника.

Якщо у дорослої людини з'являються подібні симптоми, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Лікарі повинні провести детальне обстеження, включаючи фізичний огляд, аналізи крові, УЗД живота та ендоскопію, щоб визначити причину кровотечі та призначити відповідне лікування.

Діагностика гастродуоденальної кровотечі у дорослих

Основними симптомами гастродуоденального кровотечі у дорослих можуть бути блювота з домішкою крові, чорна або кавово-грунтова блювота, мелена (чорні і смолисті стільці), а також присутність крові в блювотному масі або стільці. Пацієнти також можуть відчувати блідість шкіри та слизових оболонок, слабкість, запаморочення та тахікардію.

Для діагностики гастродуоденального кровотечі у дорослих застосовуються наступні методи і дослідження:

  1. Анамнез та фізичний огляд: Лікар збирає інформацію про історію хвороби пацієнта, включаючи наявність хронічних захворювань та ліків, що приймаються. Проводиться фізикальне обстеження, що включає оцінку пульсу, артеріального тиску, стану шкіри і слизових оболонок.
  2. Лабораторні аналізи: Проводиться аналіз крові для визначення рівня гемоглобіну, кількості тромбоцитів та інших показників. Низький рівень гемоглобіну та тромбоцитів може свідчити про кровотечу.
  3. Ендоскопія: Це один з основних методів діагностики гастродуоденальної кровотечі. Лікар використовує ендоскоп (гнучку трубку з камерою) для перегляду внутрішньої поверхні шлунка та дванадцятипалої кишки. При виявленні кровотечі проводиться коагуляція або склерозування джерела кровотечі.
  4. Рентгенографія: Може бути проведена для виявлення кровотечі в шлунково-кишковому тракті. Пацієнту може бути запропоновано випити барієву суміш, яка полегшує візуалізацію джерела кровотечі на рентгенівських знімках.
  5. Ангіографія: Це процедура, при якій лікар вводить контрастну речовину в кровоносну систему для визначення місця кровотечі. Ангіографія може бути корисна в умовах неможливості проведення ендоскопії.
  6. Капсульна ендоскопія: Це бездротова капсула з камерою, яка дозволяє лікарю отримати детальні зображення шлунково-кишкового тракту. Капсульна ендоскопія може бути корисною для неясного джерела кровотечі.

Після встановлення діагнозу гастродуоденальної кровотечі у дорослих лікар може призначити відповідне лікування залежно від тяжкості стану пацієнта та джерела кровотечі. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для зупинки кровотечі і усунення його причини.

Важливо звернутися за медичною допомогою при появі симптомів гастродуоденальної кровотечі, оскільки затримка діагностики та лікування може призвести до серйозних ускладнень і навіть смерті пацієнта.

Лікування гастродуоденальної кровотечі у дорослих

При первинній оцінці пацієнта необхідно провести стабілізацію його стану і визначити джерело кровотечі. У більшості випадків гастродуоденальна кровотеча обумовлено виразковою хворобою.

Одним з методів лікування є ендоскопічна гемостазуюча терапія, яка дозволяє локалізувати і зупинити кровотечу. Ендоскопічне втручання може бути проведено за допомогою різних методів: ендоскопічної склерозації, ендоскопічного підшивання (клепання), ендоскопічної коагуляції (електрокоагуляції, лазерної коагуляції) та інших.

При відсутності можливості виконати ендоскопічну гемостазуючу терапію або якщо вона неефективна, може знадобитися хірургічне втручання. Хірургічний підхід включає в себе перитонеальну тампонаду, резекцію шлунка або дванадцятипалої кишки, а також проведення анатомічної реконструкції.

Крім того, важливою складовою в лікуванні гастродуоденальної кровотечі є патогенетична терапія. Вона спрямована на запобігання ускладнень і зниження ризику повторного кровотечі. Залежно від причини кровотечі, пацієнтам може бути призначена терапія, спрямована на зниження кислотності шлункового соку, ерадикацію Helicobacter pylori і контроль за рівнем протромбіну.

Лікування гастродуоденальної кровотечі є багатофакторним процесом, що вимагає індивідуального підходу до кожного пацієнта. Важливо вчасно звернутися за медичною допомогою та дотримуватися рекомендацій лікаря, щоб запобігти ускладненням та досягти повного одужання.