Ліктьовий суглоб є одним з найважливіших суглобів в нашому організмі, оскільки відповідальний за функціонування верхніх кінцівок і виконує роль своєрідної "зв'язки" між плечем і головкою радіусної кістки. Однак, в деяких випадках, можуть виникати проблеми в цьому суглобі, які супроводжуються хворобливими відчуттями і обмеженнями в русі.
Епікондиліт латеральний ліктьового суглоба - це одне з поширених захворювань суглобів, яке характеризується запаленням сухожиль широкооперенних м'язів передпліччя. Найчастіше, він виникає у людей, які відчувають підвищену фізичне навантаження на руки і суглоби: спортсмени, будівельники, теслі і ряд інших професій, пов'язаних з роботою руками.
Основною ознакою цього захворювання є поява болю і дискомфорту в області зовнішньої частини ліктьового суглоба, які можуть з часом посилюватися і обмежувати руху. У деяких випадках, спостерігаються навіть болі при спокої, особливо вночі.
Лікування латерального епікондиліту ліктьового суглоба може бути різним і включає набір заходів, які спрямовані на полегшення болю і відновлення функціональності суглоба. Лікарі можуть рекомендувати використання протизапальних препаратів, фізіотерапевтичних процедур, масажу і спеціальних вправ для рук.
Також важливим кроком в лікуванні і профілактиці цього захворювання є правильна організація робочого місця і виконання необхідних вправ для рук під час фізичної активності. Це дозволить скоротити ризик пошкоджень і Зменшити можливість повторного розвитку епікондиліту латерального ліктьового суглоба.
Поняття та причини
Головною причиною виникнення латерального епікондиліту є перевантаження і пошкодження сухожиль, викликані повторюваними рухами і неправильною технікою при грі в теніс, гольф, бейсбол та інших спортах, де потрібно сильне стиснення і поворот передпліччя. Також пошкодження може бути пов'язано з повсякденними діями, включаючи піднімання важких предметів, роботу з інструментами та інші маніпуляції, що вимагають застосування сили і згинання зап'ястя.
Крім перевантаження, фактори ризику для розвитку латерального епікондиліту включають неправильну техніку рухів, недостатню розминку, відсутність тренування і зміцнення м'язів передпліччя, а також інші механічні фактори, які можуть привести до пошкодження сухожиль.
Незважаючи на те, що епікондиліт латеральний ліктьового суглоба частіше зустрічається у спортсменів, даний стан може виникнути у будь-якої людини, що займається повторюваними діями, пов'язаними з сильним стисненням і поворотом передпліччя.
Симптоми та діагностика
| Симптом | Опис |
|---|---|
| Біль в області зовнішньої сторони ліктя | Пацієнти часто скаржаться на біль, яка починається з легкого дискомфорту і поступово посилюється з тренуваннями і рухами рукою. Біль може поширюватися на передпліччя і зап'ястя. |
| Обмеження рухливості | Постійний біль призводить до обмеження рухів в лікті. Пацієнти відчувають проблеми з розгинанням і згинанням руки, а також при спробах стиснути кисть. |
| Погіршення при фізичному навантаженні | При виконанні фізичних вправ або повороті зап'ястя у пацієнтів виникає відчуття сильного болю, що стає підсилюючим фактором при діагностиці. |
| Точка болю на ліктьовому епікондилі | При пальпації в районі зовнішнього епікондилу можна визначити точку сильного болю, що допомагає встановити діагноз латерального епікондиліту. |
Діагностика епікондиліту латерального ліктьового суглоба грунтується на докладному аналізі симптомів і медичному огляді пацієнта. Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені наступні дослідження:
- Рентгенографія. Дозволяє виключити інші патології суглобів і тканин.
- Ультразвукове дослідження. Дозволяє оцінити стан м'яких тканин і суглоба, визначити наявність запалення і пошкоджень.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Використовується для отримання більш детальної інформації про стан суглоба і м'яких тканин при підозрі на інші патології.
Комплексне обстеження і аналіз симптомів дозволяє стабілізувати діагноз і призначити ефективне лікування латерального епікондиліту ліктьового суглоба.
Види епікондиліту латерального ліктьового суглоба
Тенісна ліктьова біль може бути викликана пошкодженням сухожилля і м'язи зовнішнього епікондилу плеча. В основному це пов'язано з повторними рухами, характерними для гри в теніс або інших спортивних заходів, таких як бадмінтон або гольф.
Однак існує також другий вид епікондиліту латерального ліктьового суглоба, який називається "тенісний лікоть обумовлений радіальними ушкодженнями". Цей розлад зазвичай викликається пошкодженням радіального нерва в області ліктьового суглоба.
Основним симптомом цього типу епікондиліту є оніміння і слабкість променевого нерва, що призводить до обмеження рухливості та функціональності руки. Можливі причини включають травму, неправильне положення руки, інтенсивні фізичні навантаження та проблеми з циркуляцією крові в області ліктьового суглоба.
Лікування
Лікування епікондиліту латерального ліктьового суглоба проводиться з метою зняття больового синдрому, відновлення функцій руки і запобігання повторних загострень. Рекомендується комплексне лікування, що включає консервативні методи і фізіотерапевтичні процедури.
На самому початку лікування пацієнту показується спокій і обмеження фізичної активності. Рекомендується носіння пов'язки або ортеза для стабілізації суглоба. Також важливим компонентом лікування є протизапальні та знеболюючі препарати для зняття болю і запалення в області епікондилу.
Далі йде проходження фізіотерапевтичних процедур, таких як ультразвукова терапія, електрофорез, масаж і вправи для відновлення м'язів руки і запобігання судом. Також показані спеціальні вправи, спрямовані на розтягнення і зміцнення м'язів передпліччя.
У деяких випадках, якщо консервативні методи не призводять до поліпшення стану, може знадобитися хірургічне втручання. У таких випадках проводиться артроскопія або ексцизія пошкоджених тканин.
Після проведення лікування важливо продовжити зміцнювати м'язи і правильно розподіляти фізичне навантаження, щоб запобігти повторним загостренням. Рекомендується займатися фізичними вправами для передпліччя і регулярно робити паузи під час фізичних навантажень для відпочинку та розтягування м'язів.
Консультація з лікарем необхідна для визначення оптимального курсу лікування і запобігання ускладнень. Необхідно пам'ятати, що раннє звернення за допомогою і правильне лікування є запорукою успішного відновлення і запобігання хронічного перебігу захворювання.
Фізіотерапія та реабілітація
Однією з найефективніших фізіотерапевтичних методик є ультразвукова терапія. Вона заснована на використанні ультразвукових хвиль, які проникають в тканини, підвищуючи місцевий кровообіг, стимулюючи процеси регенерації і знижуючи набряклість. Ультразвукова терапія може бути поєднана із застосуванням лікарських препаратів, що забезпечує більш глибоке проникнення активних речовин і збільшує їх ефективність.
Масаж також є важливою частиною фізіотерапії при епікондиліті латерального ліктьового суглоба. Правильно проведений масаж допомагає поліпшити кровообіг, розслабити м'язи і зняти больовий синдром. Важливо, щоб масаж проводив кваліфікований фахівець, який знайомий з особливостями лікування епікондиліту.
Заняття терапевтичною фізичною культурою відіграють важливу роль у відновленні функції ліктьового суглоба. Систематичні вправи допомагають зміцнити м'язи, гнучкість і рухливість суглоба. Фізичний тренінг повинен проводитися під наглядом інструктора, який допоможе вибрати правильний комплекс вправ і контролювати їх виконання.
Для поліпшення оздоровчого ефекту фізіотерапії та реабілітації, часто застосовуються засоби фізіотерапії, такі як парадоксальне тепловий вплив, Електростимуляція, магнітотерапія та інші. Їх дія спрямована на зняття запалення, болю і набряку, а також поліпшення функції м'язів і суглобів.
Результати фізіотерапії та реабілітації при епікондиліті латерального ліктьового суглоба залежать від багатьох факторів, включаючи стадію захворювання, індивідуальні особливості пацієнта і кваліфікацію фахівця. Тому весь процес повинен бути контрольованим і спостережуваним, щоб досягти найкращих результатів в лікуванні даного захворювання.
Профілактика та рекомендації
Для запобігання розвитку латерального епікондиліту ліктьового суглоба і зниження ризику повторних випадків рекомендується дотримуватися кількох простих рекомендацій:
1. Регулярний розтяжка і зміцнення м'язів і суглобів: виконання спеціальних вправ для ліктьового суглоба і передпліччя допоможе зміцнити м'язи і зв'язки і запобігти травму.
2. Поступове збільшення навантаження: при заняттях спортом або фізичною активністю необхідно поступово збільшувати інтенсивність і тривалість тренувань. Різке збільшення навантаження може призвести до травми епікондилу.
3. Правильна техніка виконання рухів: при заняттях спортом або повсякденної фізичної активності необхідно дотримуватися правильну техніку виконання рухів, щоб знизити навантаження на ліктьовий суглоб.
4. Використання амортизуючих поверхонь: при заняттях спортом, особливо на жорстких поверхнях, рекомендується використовувати спеціальні амортизуючі поверхні або подушки, щоб знизити ударне навантаження на суглоби.
5. Різноманітність видів навантажень: для запобігання розвитку повторної травми рекомендується урізноманітнити види фізичної активності, щоб розподіляти навантаження на різні групи м'язів.
6. Постійний контроль за загальним станом здоров'я: для запобігання виникнення епікондиліту необхідно вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, уникати перевантажень і доглядати за станом м'язів і суглобів.
Пам'ятайте, що рання діагностика та своєчасне звернення за медичною допомогою є ключовими моментами в успішному лікуванні епікондиліту. Дотримання рекомендацій з профілактики допоможе запобігти виникненню цього неприємного захворювання і зберегти здоров'я вашого ліктьового суглоба.