Перейти до основного контенту

Джес або силует при ендометріозі що краще

12 хв читання
1320 переглядів

Ендометріоз-це хронічне гінекологічне захворювання, яке може призвести до хворобливих відчуттів, порушення менструального циклу та проблем із зачаттям. При його діагностиці важливо вибрати найбільш ефективний метод лікування. Все більше лікарів пропонують два різних підходи – Джес (дженеративна ендоскопія з достатнім видалення ендометріальних вкраплень) і силует. Але який з них краще? У цій статті ми розглянемо особливості кожного методу і допоможемо вам зробити правильний вибір.

Джес-це хірургічна процедура, яка використовує мініатюрні інструменти та ендоскопічну технологію для видалення ендометріальних вкраплень. Вона є менш інвазивною і дозволяє уникнути великих рубців після операції. Джес також має менший ризик ускладнень і швидше відновлює нормальну функцію органів.

Силует-це інший підхід, заснований на використанні рентгенівського зображення та імплантації спеціального матеріалу в матку. Цей матеріал допомагає зупинити зростання ендометріальних вкраплень і зменшити симптоми. Силует може бути більш ефективним для пацієнтів з важкими формами ендометріозу або у випадках, коли Джес не дає бажаних результатів.

Визначення ендометріозу

При ендометріозі, тканина, схожа на ендометрій, все так же реагує на менструальний цикл: вона товстішає, руйнується і виділяється у вигляді кровотечі. Однак ці процеси відбуваються поза маткою, що може викликати різні симптоми та ускладнення.

Порушення роботи ендометрія під час менструації та періоду овуляції може призвести до утворення структур, які називаються ендометріозними вузлами або кістами. Ці вузли іноді викликають больові відчуття і можуть призвести до погіршення фертильності.

Точні причини виникнення ендометріозу досі невідомі. Можливі фактори, які можуть впливати на розвиток цього захворювання, включають генетичну схильність, порушення імунної системи та дисбаланс гормонів.

Для діагностики ендометріозу можуть застосовуватися різні методи, такі як анамнез пацієнта, фізичний огляд, УЗД таза, гістероскопія, лапароскопія та біопсія. Оскільки симптоми ендометріозу можуть бути різноманітними та неспецифічними, діагноз часто затримується.

При підтвердженні діагнозу, пацієнту можуть бути запропоновані різні методи лікування: від медикаментозного лікування (наприклад, препарати, які пригнічують гормональну активність ендометрія) до хірургічного втручання і відновлювальних операцій.

Лікування ендометріозу

Лікування ендометріозу має на меті зменшити симптоми, покращити якість життя та запобігти прогресуванню захворювання. Підхід до лікування може бути індивідуальним в залежності від ступеня тяжкості, супутніх захворювань і планів пацієнтки щодо вагітності.

Основними методами лікування ендометріозу є:

  • Медикаментозна терапія: застосування гормональних препаратів для зниження запалення, больового синдрому і пригнічення росту ендометріозних вогнищ. Призначення препаратів здійснюється лікарем і може включати гормональні контрацептиви, агоністи гонадотропін-релізінгового гормону (ГнРГ), андрогени та інші лікарські засоби.
  • Хірургічне лікування: резекція ендометріозних вогнищ і адгезій за допомогою лапароскопії або лапаротомії. Хірургічне втручання може бути необхідно у випадках, коли медикаментозна терапія не дає достатнього ефекту або при наявності розвитку ускладнень.
  • Альтернативні методи лікування: деякі пацієнтки вдаються до альтернативних методів лікування ендометріозу, таких як акупунктура, Гомеопатія, фізіотерапія та дієтотерапія. Важливо звернутися до кваліфікованого фахівця і узгодити застосування альтернативних методів з основним лікуванням.

При виборі методу лікування ендометріозу важливо враховувати індивідуальні особливості пацієнтки, її вік, плановане в майбутньому зачаття і наявність супутніх захворювань. Тільки досвідчений лікар зможе вибрати найбільш ефективне і безпечне лікування для кожної конкретної ситуації.

Важливо пам'ятати, що ендометріоз – це хронічне захворювання, і повне лікування поки неможливо. Метою лікування є полегшення симптомів та підтримка захворювання під контролем.