Дисплазія тазостегнових суглобів - це розлад розвитку суглобів, який може виникнути у собак у ранньому віці. Воно характеризується неправильним формуванням суглобів і може привести до болю, обмеження руху і навіть інвалідності тварини. Важливо знати, як перевірити наявність цієї хвороби у вашої собаки, щоб вчасно розпочати лікування.
Симптоми дисплазії тазостегнових суглобів можуть проявлятися по-різному і залежати від ступеня тяжкості захворювання. Однак найбільш поширеними ознаками є хиткість задніх кінцівок, пересування на трьох ногах, труднощі в підйомі або спуску по сходах, хворобливі відчуття при пересуванні або дотику до тазостегнових суглобів. Якщо ви виявите у собаки один або кілька з цих симптомів, то зверніться до ветеринара для діагностики.
Діагностика дисплазії тазостегнових суглобів може включати в себе різні методи, включаючи огляд собаки, рентгенографію і комп'ютерну томографію. Лікар проведе огляд і оцінить ходьбу і рухи собаки. Рентгенографія дозволить визначити стан суглобів і оцінити їх форму. Комп'ютерна томографія може бути призначена для більш детального вивчення структури і стану суглобів.
Ознаки дисплазії кульшових суглобів у собак
Основні ознаки дисплазії ТБС:
- Фізичні зміни: у собак з дисплазією ТБС може спостерігатися неправильна хода, кульгавість, обмеження рухів в задніх кінцівках, утруднене підняття і спускання з висоти, утруднення при вставанні і зміні положення.
- Біль і дискомфорт: тварина може проявляти хворобливі реакції при спробі торкання або руху задніх кінцівок.
- М'язова слабкість: у собак з дисплазією ТБС може спостерігатися зниження м'язової маси задніх кінцівок, особливо в області сідничних м'язів.
- Обмеження активності: собаки з дисплазією ТБС воліють менше рухатися, уникають ігор і фізичних вправ, стають менш активними.
- Зміни в поведінці: деякі собаки можуть проявляти дратівливість, нервозність або сонливість через неприємні відчуття в суглобах.
Важливо відзначити, що симптоми дисплазії ТБС у собак можуть розвиватися поступово і посилюватися з віком. Для визначення наявності дисплазії обов'язково проведення діагностики, що включає клінічний огляд і рентгенографію суглобів. Результати діагностики допоможуть ветеринару поставити точний діагноз і призначити відповідне лікування для вашого вихованця.
Кульгавість або нестійкість в ходьбі
Собаки з дисплазією кульшових суглобів можуть виявляти такі ознаки кульгавості:
- Знижена активність під час прогулянок та ігор;
- Послаблення або опущення задніх кінцівок під час руху;
- Проблеми з підйомом по сходах або майданчиках;
- Прийняття неправильної пози або вимушене сидіння під час відпочинку;
- Нездатність бігти, стрибати або перестрибнути перешкоду.
Якщо ви помічаєте вищезгадані симптоми у собаки, рекомендується негайно звернутися до ветеринара для діагностики дисплазії кульшових суглобів. Він проведе відповідний огляд і може рекомендувати рентгенографію для точної діагностики стану суглобів.
Недолік активності і грайливості
У собак, які страждають дисплазією тазостегнових суглобів, спостерігається недолік активності і грайливості. Вони можуть стати менш мобільними і уникати фізичних навантажень, таких як біг та ігри, які раніше їм були приємні.
Собаки з дисплазією кульшових суглобів можуть почати уникати сходів і вважають за краще стояти або лежати замість бігу та стрибків.
Це відбувається через біль і незручності, які вони відчувають під час руху. Хворобливі симптоми посилюються при навантаженні на тазостегнові суглоби, що призводить до обмеження руху.
Якщо ви помітили, що ваша собака стала менш активною та грайливою, це може бути одним із симптомів дисплазії кульшового суглоба.
При підозрі на дисплазію тазостегнових суглобів, важливо звернутися до ветеринара для подальшого обстеження і діагностики. Він проведе фізичний огляд, можливо запропонує зробити рентгенівське дослідження, щоб побачити стан тазостегнових суглобів.
| Симптом | Методи діагностики |
| Кульгавість | Фізичний огляд |
| Обмеженість руху | Рентгенівське дослідження |
| Недолік активності і грайливості | Ультразвукове дослідження |
Відмова від сходження по сходах або стрибків
Собаки з дисплазією можуть стати неактивними і уникати будь-якої фізичної активності, яка вимагає підключення задніх кінцівок. Вони можуть вважати за краще лежати або сидіти на місці замість стрибків на диван, поспішного сходження по сходах або гри з іншими собаками.
Якщо ви помітили, що ваша собака стала відмовлятися від сходження по сходах або стрибків, це може бути ознакою дисплазії тазостегнових суглобів. Зверніться до ветеринара для діагностики та визначення причини такої поведінки.
Пам'ятати: відмова від сходження по сходах або стрибків не завжди є єдиною ознакою дисплазії. Інші симптоми, такі як кульгавість, утруднення вставання або ходьби, також можуть свідчити про проблеми з тазостегновими суглобами.
Зверніться до ветеринара для точного діагнозу та плану лікування, якщо у вас є підозри на дисплазію кульшових суглобів у вашої собаки.
Хворобливість при дотику до тазостегнового суглоба
Хворобливість при дотику до тазостегнового суглоба у собак може бути одним з перших ознак можливої дисплазії. При дисплазії тазостегнових суглобів відбувається деформація і невідповідність головки стегна і сокета тазової кістки, що призводить до поганої посадці і руху суглоба.
При пальпації тазостегнового суглоба собаки, власник може помітити неприємну реакцію вихованця: собака може проявляти помітний біль, сильно стискати задні кінцівки, припиняти рухи або навіть відчувати комплексний дискомфорт при вивченні тазостегнового суглоба.
Нерідко собаки знаходяться в неспокійному стані, відмовляються від активних ігор або прогулянок, стають менш активними, лежать на боці або приймають неправильні пози при сидінні або вставанні, можуть відмовитися намагатися вставати або йти по сходах.
Однак, щоб точно встановити діагноз дисплазії кульшових суглобів, необхідно провести більш глибоку діагностику із застосуванням рентгенографії, ультразвукового дослідження або комп'ютерної томографії. Лікар, який спеціалізується на лікуванні та діагностиці дисплазії кульшових суглобів у тварин, зможе призначити необхідне дослідження, а потім розробити індивідуальний план лікування для вихованця.
Деформація і вкорочення задніх кінцівок
Дисплазія кульшових суглобів у собак може призвести до деформації та вкорочення задніх кінцівок. Це пов'язано з порушенням формування і розвитку суглобів, що призводить до нестабільності і неправильного співвідношення кісток тазостегнового суглоба.
Деформація задніх кінцівок може проявлятися в різних формах, включаючи:
- Вертикальне зміщення стегна
- Поворот стегна всередину або назовні
- Схрещування кінцівок
Вкорочення задніх кінцівок також є одним з ознак дисплазії тазостегнових суглобів. Це відбувається через неправильне співвідношення довжин кісток стегна і гомілки, що впливає на ходу і рух собаки.
Деформація і вкорочення задніх кінцівок можуть бути помітні зовні, наприклад, при спостереженні собаки при ходьбі. Крім того, вони можуть супроводжуватися іншими симптомами, такими як хворобливість, хитка хода або обмежена рухливість.
Для визначення деформації і укорочення задніх кінцівок лікар може використовувати різні методи діагностики, включаючи рентгенографію, комп'ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію. Ці методи дозволяють визначити стан і ступінь порушень в тазостегнових суглобах і кістках задніх кінцівок собаки.
Підвищена чутливість до погодних змін
Собаки з дисплазією кульшових суглобів стають більш рухливими і неспокійними, коли атмосферний тиск падає або температура змінюється. Вони можуть хитатися, ставати менш активними і відмовлятися від прогулянок.
Це пояснюється тим, що вплив погодних факторів може посилювати запалення в суглобах собаки і збільшувати біль. Погодні зміни можуть також викликати погіршення стану тканин і хрящів в суглобі, що посилює симптоми дисплазії.
Якщо ваша собака проявляє підвищену чутливість до погодних змін, це може бути ще одним сигналом, який вказує на можливу наявність дисплазії кульшових суглобів. Важливо звернути увагу на такі симптоми і звернутися до ветеринара для подальшої діагностики та лікування.
Методи діагностики дисплазії кульшових суглобів у собак
Основним методом діагностики дисплазії є рентгенографія. За допомогою рентгенівського дослідження можливо отримати точні зображення тазостегнових суглобів собаки. Основним показником для діагностики дисплазії є значення індексу Норберга. Він дозволяє визначити ступінь розвитку дисплазії і вжити відповідних заходів для лікування або профілактики.
Крім рентгенографії, для визначення дисплазії застосовуються наступні методи:
| Метод | Опис |
|---|---|
| Пальпація | Лікар обмацує тазостегновий суглоб собаки, досліджуючи його на наявність хворобливості і обмеження рухів. Даний метод є попереднім і дозволяє виявити первинні ознаки дисплазії. |
| Проба Ортолані | Це особливий тест, за допомогою якого можна визначити підвивих стегна, що може бути ознакою дисплазії. Пробу Ортолані проводять лікарі-ортопеди та зоохірурги, попередньо проанестезувавши собаку. |
| Ультразвукове дослідження | За допомогою ультразвукового сканування можливо отримати зображення тазостегнових суглобів собаки і оцінити їх стан. Цей метод дозволяє виявити патології, які можуть бути непомітні на рентгенівських знімках, наприклад, пошкодження м'яких тканин і зв'язок. |
Залежно від ступеня розвитку дисплазії і її клінічних проявів, проводиться подальша діагностика і визначається план лікування. Зверніть увагу, що тільки ветеринарний лікар може поставити точний діагноз і призначити відповідне лікування.
Рентгенографія
Рентгенографія вважається одним з найбільш надійних і точних методів діагностики дисплазії тазостегнових суглобів у собак. Вона дозволяє отримати детальні зображення суглобів, що дозволяє лікарю визначити ступінь розвитку патології.
Для проведення рентгенографії собаку розміщують в спеціальній позі, щоб забезпечити оптимальне положення суглобів таза і задніх кінцівок. Зазвичай, знімки роблять в двох проекціях: прямий і бічний. Процедура маловитратна за часом і цілком безпечна для тварини.
На рентгенограмах лікар оцінює такі характеристики, як ортопедична індексація, наявність дефектів суглобового зміщення і ін. Результати дослідження аналізуються відповідно до спеціальної шкали, яка дозволяє оцінити ступінь розвитку дисплазії і визначити план лікування або необхідність хірургічного втручання.
| Градація | Оцінка |
|---|---|
| 0 | Відсутність дисплазії |
| I | Сумнівна дисплазія |
| II | Легка дисплазія |
| III | Середня дисплазія |
| IV | Важка дисплазія |
Рентгенографія є основним методом діагностики дисплазії тазостегнових суглобів у собак і дозволяє визначити наявність і ступінь патології. За результатами дослідження лікар може рекомендувати конкретні методи лікування або хірургічного втручання.