Декларація ООН про права інвалідів - це Міжнародний документ, який був прийнятий Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй в 2006 році. Вона є важливим кроком у напрямку захисту прав і гідності людей з обмеженими можливостями.
Для розуміння значущості декларації необхідно згадати її історію прийняття. Вперше питання прав людей з інвалідністю опинилися на порядку денному ООН в 1981 році, коли була створена Міжнародна програма дій з перешкоджання обмеженню життя інвалідів та забезпечення їх участі в суспільстві. Однак лише через 25 років після цього була прийнята Декларація, що відображає складність і значимість цього питання.
Декларація ООН про права інвалідів визнає і встановлює фундаментальні права і свободи людей з інвалідністю. У тексті декларації підкреслюється рівність у правах і гідності всіх людей, незалежно від наявності інвалідності. Ключовими принципами, закладеними в Декларації, є недискримінація, рівні можливості, повага до гідності особистості, самовизначення та участь у суспільстві.
Народження Декларації ООН про права інвалідів
Перша робота над декларацією почалася ще в 1970-х роках, коли увага до прав інвалідів почала посилюватися в міжнародній громадськості. Однак ідея формального визнання та захисту цих прав як універсальних та неподільних виникла ще раніше.
Вирішальний етап у процесі розробки Декларації відбувся за активної участі представників інвалідних організацій під час роботи Всесвітньої програми дій з інвалідності. Цей захід було організовано в 1982 році і завершилося в 1992 році прийняттям Всесвітньої програми дій по інвалідності, що включила принципи забезпечення рівних можливостей і повної участі інвалідів в суспільстві.
Однак Всесвітня програма дій по інвалідності, незважаючи на свій значний внесок, не була юридично обов'язковим документом. Було визначено, що для ефективного захисту прав інвалідів потрібен більш міцний документ, який став би міжнародним інструментом щодо захисту та просування їх прав.
Саме з цією метою в 2000 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, що ініціює процес розробки Декларації ООН про права інвалідів. Після декількох років інтенсивних консультацій і переговорів між країнами-членами ООН і представниками інвалідних організацій, декларацію було прийнято схвалити на 61-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН 13 грудня 2006 року.
Прийняття Декларації ООН про права інвалідів мало величезне значення, оскільки це означало визнання інвалідів повноправними та рівними членами суспільства та гарантію їх захисту та участі у політиці, економіці, соціальному житті та інших сферах.
Декларація стала важливим міжнародним документом, який зобов'язує держави-члени ООН дотримуватися і захищати права інвалідів. Вона вважається одним з ключових інструментів у роботі з усунення дискримінації та порушень прав інвалідів у всьому світі.
Вражаюча історія
Особливу увагу варто звернути на внесок організацій інвалідів, які зіграли ключову роль в цьому процесі. Однією з таких організацій є Всесвітня організація інвалідів (WOH), заснована в 1980 році. Вона стала драйвером змін, роботи та мобілізації міжнародного співтовариства для визнання та захисту прав інвалідів.
Історія прийняття Декларації ООН про права інвалідів пов'язана з активною участю організацій інвалідів та представників держав. Тисячі людей, інвалідів та їх захисників з усього світу разом довели, що права інвалідів невід'ємна частина універсальних прав людини.
Підписання та ратифікація Декларації ООН про права інвалідів державами-членами ООН було важливим кроком на шляху до досягнення рівності, інклюзії та поваги прав інвалідів. Ця декларація сьогодні служить основою для розробки законодавства, політик і програм, спрямованих на захист прав і підвищення якості життя інвалідів у всьому світі.
Прийняття Декларації ООН про права інвалідів має величезне значення не тільки для інвалідів, а й для всього суспільства. Вона нагадує нам про необхідність поважати і визнавати права кожної людини, незалежно від його фізичних або психічних можливостей. Вона закликає нас до солідарності та сприяння людям з обмеженими можливостями, щоб кожна людина могла жити повноцінним і гідним життям.
Процес прийняття
Процес прийняття Декларації ООН про права інвалідів був довгим і складним. Ідея створення документа, який би захищав права інвалідів по всьому світу, виникла ще в середині XX століття. Однак, тільки через багато років вдалося досягти згоди між країнами-членами ООН і провести серйозну роботу над питаннями прав інвалідів.
Перші кроки до створення Декларації були зроблені в 1971 році, коли в Женеві була створена Консультативна комісія з питань інвалідів. Її основне завдання полягало в тому, щоб запропонувати рекомендації щодо захисту прав інвалідів. Робота комісії була продовжена і посилена іншими міжнародними організаціями, такими як Всесвітня організація охорони здоров'я та Міжнародна організація праці.
У 2001 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про створення ад-Хок Комітету для розробки Декларації про права інвалідів. Робоча група з представників 70 країн аж до 2006 року домоглася угоди і підготувала проект Декларації.
У грудні 2006 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію ООН про права інвалідів. Питання про захист прав інвалідів тим самим було визнано міжнародним пріоритетом. Документ став першим міжнародним правовим актом, повністю присвяченим правам інвалідів, і знаменував нову епоху в їх захисті та інтеграції в суспільство.
Декларація ООН про права інвалідів стала одним з ключових документів в області прав людини і спрямована на встановлення стандартів, які повинні бути дотримані всіма країнами. Вона закликає здійснювати права інвалідів без дискримінації і гарантувати рівні можливості для всіх людей, незалежно від їх фізичних, психічних та інтелектуальних здібностей.
Цілі та завдання
Основні завдання декларації включають:
Захист прав інвалідів на життя, свободу і безпеку.