ДДЗП - це абревіатура, яка означає "депресивно-деперсивне захворювання психіки". Це психічний розлад відноситься до класу психоорганічних синдромів і описується в міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКБ-10).
Діагноз ДДЗП ставиться, коли пацієнт відчуває симптоми депресії та деперсоналізації одночасно. Депресія характеризується настроєм смутку, втрати інтересу до життя, порушенням сну і апетиту, а також зниженням активності і енергії. Деперсоналізація, в свою чергу, проявляється у відчутті нереальності навколишнього світу і себе.
ДДЗП може виникати в різних вікових групах, починаючи від підліткового віку і до старечого. Причини розвитку цього розладу до кінця не вивчені. Однак багато дослідників пов'язують це з порушеннями хімічного балансу в мозку, генетичною схильністю, а також стресовими ситуаціями та травмами.
Визначення ДДЗП
За МКБ - 10 (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду) ДДЗП класифікується як група розладів психічного розвитку, яка охоплює кілька підтипів даного розладу, таких як ддзп з переважно неуважним типом, ДДЗП з переважно гіперактивним-імпульсивним типом і комбінований тип ДДЗП.
| Код МКБ-10 | Діагноз |
|---|---|
| F90.0 | ДДЗП з переважно неуважним типом |
| F90.1 | ДДЗП з переважно гіперактивним-імпульсивним типом |
| F90.2 | Комбінований тип ДДЗП |
ДДЗП є однією з найпоширеніших дитячих психічних розладів і вимагає комплексного підходу до діагностики та лікування. Вчасно виявлене розлад і ранній початок терапії можуть допомогти дитині краще справлятися з проблемами, які виникають у зв'язку з ДДЗП.
Причини і симптоми захворювання
Однією з основних причин розвитку ДДЗП є зниження рівня естрогенів в організмі жінки, пов'язане з віком. Рівень естрогенів відіграє важливу роль у регуляції функції яєчників, що підтримує нормальні менструальні цикли та функцію репродуктивної системи. Зниження естрогенів може призвести до збою в роботі цих систем і викликати різні симптоми ДДЗП.
Симптоми ДДЗП можуть бути різноманітними і варіювати в інтенсивності у різних жінок. Основні симптоми захворювання включають:
| Симптом | Опис |
|---|---|
| Психоемоційні симптоми | Нервозність, дратівливість, депресивний настрій, плачевність, порушення сну, зниження мотивації та інтересу до життя. |
| Фізичні симптоми | Вологість піхви, болі при статевому акті, зниження лібідо, зниження пружності та еластичності шкіри, атрофія молочних залоз, порушення терморегуляції (припливи жару, пітливість). |
| Порушення сечовипускання | Прискорене сечовипускання, нетримання сечі, болі в сечовому міхурі і проблеми зі статевими органами. |
| Остеопороз та скелетні проблеми | Зниження щільності кісткової тканини, що може призвести до підвищеного ризику переломів. |
У більшості випадків симптоми ДДЗП неприємні і знижують якість життя жінок. Однак, існують різні методи лікування, включаючи гормональну замісну терапію і зміни способу життя, які можуть допомогти полегшити симптоми і поліпшити стан пацієнток.
Діагностика та класифікація
У МКБ-10 ДДЗП відноситься до розділу "психічні та поведінкові розлади" (розділ F), підрозділ "розлади харчової поведінки" (підрозділ F50).
Для постановки діагнозу ДДЗП необхідно провести повне медичне обстеження пацієнта, що включає анамнез, фізичне обстеження і психологічну оцінку. Лікар повинен врахувати всі симптоми і зібрати достатню інформацію для визначення наявності ДДЗП і виключення інших можливих причин схожих симптомів.
Критерії діагностики ДДЗП, встановлені МКБ-10, включають:
- Порушення сприйняття власної ваги і форми тіла;
- Інтенсивний страх набрати вагу і бажання схуднути;
- Порушення харчування, що виявляється в обмеженні кількості їжі або періодичному харчовому переїданні;
- Поява фізичних і психічних порушень, пов'язаних з харчуванням і вагою.
При діагностиці ДДЗП важливо врахувати, що симптоми і прояви цього розладу можуть відрізнятися у різних пацієнтів. Класифікація МКБ-10 допомагає стандартизувати і полегшити процес постановки діагнозу і визначення лікувальної тактики.
Лікування ДДЗП
Лікування депресивно-рухової сповільненості психічного розвитку (ДДЗП) ґрунтується на встановленні комплексної терапії, що включає психологічну допомогу, психофармакотерапію та реабілітаційні заходи.
Для психологічної допомоги пацієнтам з ДДЗП широко застосовуються різні методики ранньої інтервенції, які спрямовані на стимуляцію розвитку пізнавальних і рухових функцій дитини. Особлива увага приділяється формуванню соціальних навичок і розвитку комунікативних здібностей.
Психофармакотерапія може бути призначена в залежності від супутніх симптомів і стану пацієнта. Часто використовуються антидепресанти, антипсихотичні препарати та стимулятори центральної нервової системи. Однак періоди ремісії і поліпшення в стані хвороби не завжди досягаються повністю.
Реабілітаційні заходи відіграють важливу роль у лікуванні ДДЗП. Вони включають в себе фізичну реабілітацію, ерготерапію, логопедичне і психокорекційне лікування. Фізичне відновлення дозволяє поліпшити рухові функції і координацію рухів. Ерготерапія допомагає розвитку самообслуговування і підвищенню комунікативних навичок. Логопедичне і психокорекційне лікування спрямовані на розвиток мови і усунення комунікативних порушень.
Лікування ДДЗП вимагає комплексного та індивідуального підходу до кожного пацієнта. Важливо об'єднати зусилля психологів, психіатрів, логопедів, реабілітологів і батьків для досягнення максимального ефекту і поліпшення якості життя пацієнта.
Прогноз та ускладнення
Прогноз захворювання ДДЗП залежить від багатьох факторів, таких як вік пацієнта, наявність супутніх захворювань і своєчасність початку лікування. В цілому, при ранній діагностиці та належному лікуванні, прогноз у пацієнтів з ДДЗП може бути сприятливим.
Однак, при недостатньому контролі епілептичних нападів, захворювання може прогресувати і викликати серйозні ускладнення. До таких ускладнень відносяться:
- Когнітивні розлади: погіршення пам'яті, проблеми з концентрацією та навчанням, зниження інтелектуальних здібностей;
- Психічні розлади: тривожні стани, депресія, поведінкові та емоційні проблеми;
- Розвиток інших форм епілепсії;
- Травми: судомний напад може призвести до падіння та травми;
- Соціальна дезадаптація: наявність епілепсії може викликати стигматизацію і труднощі в побудові нормальних відносин з оточуючими.
У зв'язку з цим, важливо своєчасно звернутися до лікаря при підозрі на ДДЗП і негайно почати лікування для запобігання можливих ускладнень.
Як запобігти розвитку ДДЗП?
- Своєчасне проведення вакцинації-щеплення допоможуть запобігти деякі інфекційні захворювання, які можуть стати причиною ДДЗП.
- Правильне харчування-регулярне і збалансоване харчування сприяє нормалізації обмінних процесів в організмі і зміцнює імунну систему.
- Уникнення травм-батьки повинні стежити за тим, щоб діти не піддавалися небезпечним ситуаціям, особливо під час активних ігор на вулиці або заняття спортом.
- Регулярні огляди у лікаря-своєчасне виявлення і лікування захворювань, які можуть привести до ДДЗП, допоможе запобігти його виникненню або уповільнити його розвиток.
- Дотримання правил безпеки-батьки та інші піклуються особи повинні навчати дітей основним правилам безпеки, що допоможе уникнути можливих травматичних ситуацій.
- Стимуляція розвитку-батьки можуть проводити з дітьми різні розвиваючі ігри та заняття, які сприяють розвитку когнітивних, моторних і комунікативних навичок.
- Психологічна підтримка-батьківська любов, турбота і розуміння створюють сприятливу атмосферу для розвитку дитини і допомагають йому справлятися з можливими стресовими ситуаціями.
Дотримання даних заходів дозволить знизити ризик розвитку ДДЗП і забезпечити повноцінний розвиток дитини.