Перейти до основного контенту

Все, що потрібно знати про механіку

10 хв читання
1832 переглядів

Механіка-це одна з основних гілок фізики, що вивчає рух і взаємодію тел.на перший погляд, вона може здатися складною і незрозумілою, але насправді Механіка базується на простих і зрозумілих основних принципах.

Основні принципи механіки включають закони Ньютона, які описують взаємодію тіл і обчислюють силу, прискорення та масу об'єктів. Перший закон Ньютона говорить, що тіло залишається в спокої або рухається з постійною швидкістю, якщо на нього не діє сила. Другий закон Ньютона формулює, як змінюється рух об'єкта під дією сили. Третій закон Ньютона стверджує, що дія і реакція рівні за силою і протилежні за напрямком.

Важливі техніки, які необхідно знати в механіці, включають вирішення кінематичних і динамічних задач. Кінематика вивчає рух тіл без урахування причин, що викликають цей рух. Її завдання-визначити положення, швидкість, прискорення і траєкторію тіла. Динаміка, в свою чергу, вивчає причини, що викликають рух, і відноситься до сил, які діють на тіло. Вона дозволяє розрахувати сили, прискорення та інші параметри руху об'єкта під впливом конкретної сили.

Механіка: основні принципи

Основним принципом механіки є принцип інерції, сформульований Ісааком Ньютоном. Він стверджує, що тіло перебуває в стані спокою або рівномірного прямолінійного руху за інерцією, якщо на нього не діє зовнішня сила. Це означає, що тіло зберігає свою швидкість і напрямок руху без змін до тих пір, поки на нього не впливають сили.

Наступним важливим принципом є другий закон Ньютона. Він встановлює зв'язок між силою, масою тіла і його прискоренням. Сила, що діє на тіло, прямо пропорційна його масі і прискоренню в напрямку сили. Формула для другого Закону Ньютона виглядає наступним чином: F = m*a, Де F - сила, m - маса тіла, a - прискорення.

Третій закон Ньютона стверджує, що взаємодіючі тіла чинять один на одного рівні по модулю, протилежно спрямовані сили. Цей закон називається законом взаємодії.

Основні принципи механіки дозволяють вирішувати різні завдання, пов'язані з рухом тіл. Вони є основою для подальшого вивчення фізики і можуть застосовуватися в різних галузях науки і техніки, включаючи інженерні розрахунки, аеродинаміку, автомобілебудування та багато іншого.

Класична механіка: основні теорії та закони

Однією з основних теорій класичної механіки є теорія руху, заснована на законах Ньютона. Закон інерції стверджує, що тіло залишається в спокої або рухається прямолінійно і рівномірно, поки на нього не діє зовнішня сила. Закон динаміки стверджує, що зміна швидкості тіла пропорційна силі, що діє на це тіло, і відбувається в напрямку цієї сили. Закон взаємодії стверджує, що дії та реакції рівні за модулем і протилежні за напрямком.

Іншою важливою теорією класичної механіки є теорія потенційної енергії. Згідно з цією теорією, взаємодію між тілами можна описати за допомогою потенційної енергії, яка залежить від їх відстані та інших параметрів. Потенційна енергія може перетворюватися в кінетичну енергію і навпаки.

Один з важливих законів класичної механіки-закон збереження імпульсу. Він говорить, що в системі, де немає зовнішніх сил, сума імпульсів всіх тіл залишається постійною. Імпульс обчислюється як добуток маси тіла на його швидкість.

Ще одним важливим законом є закон збереження енергії. Він стверджує, що сума кінетичної енергії та потенційної енергії частинки залишається постійною, якщо на цю частинку не діють зовнішні сили. Це дозволяє передбачити поведінку системи і обчислити енергетичні характеристики.

Механіка твердого тіла: рух, обертання та деформація

Рух твердого тіла-це зміна його положення в просторі з часом. Для опису руху твердого тіла використовуються поняття швидкості і прискорення, які є векторними величинами. Швидкість визначається відношенням зміни шляху до проміжку часу, а прискорення – відношенням зміни швидкості до часу. Закони Ньютона дозволяють описувати рух твердих тіл під впливом сил.

Обертання твердого тіла-це зміна його положення щодо осі. Для опису обертання використовуються поняття кутової швидкості та кутового прискорення, які також є векторними величинами. Кутова швидкість визначається відношенням зміни кута до проміжку часу, а кутове прискорення – відношенням зміни кутової швидкості до часу. Закони динаміки обертального руху дозволяють описувати обертання твердих тіл.

Деформація твердого тіла-це зміна його форми під впливом сили. Тверді тіла можуть деформуватися пружно і пластично. Пружна деформація виникає, коли тіло може повернутися до початкової форми після припинення впливу сили, а пластична деформація – коли тіло залишається в новій формі. Закони пружності і міцності дозволяють описувати деформацію твердих тіл.

Механіка твердого тіла має широкий спектр застосувань, включаючи машинобудування, будівництво, авіацію, електроніку, дослідження матеріалів тощо. Розуміння основних принципів і важливих технік в механіці твердого тіла дозволяє інженерам і конструкторам розробляти ефективні і надійні механізми і конструкції.

Кінематика: вивчення руху без урахування сил

Для вивчення руху без урахування сил необхідно знати кілька основних принципів:

  1. Шлях - це переміщення тіла від однієї точки до іншої точки. Він може бути прямолінійним або криволінійним, а його вимірювання проводиться в метрах.
  2. Час-це параметр, який вимірює проміжок між початковим і кінцевим моментом руху. Його вимірювання проводиться в секундах.
  3. Швидкість-це величина, яка визначає зміну шляху за одиницю часу. Вона вимірюється в метрах в секунду (м/з).
  4. Прискорення-це величина, яка визначає зміну швидкості за одиницю часу. Воно вимірюється в метрах в секунду в квадраті (м/з^2).

Кінематика дозволяє вивчати різні типи руху, такі як рівномірний прямолінійний рух, нерівномірний прямолінійний рух, рівномірний і нерівномірний криволінійний рух. Вона також використовується для вирішення різних завдань, пов'язаних з рухом тіл.

Важливо відзначити, що кінематика розглядає тільки рух тіла без урахування причин, що викликають цей рух. Для вивчення руху з урахуванням сил необхідно звернутися до інших розділів механіки, таким як Динаміка.

Динаміка: вплив сил на рух об'єктів

Сила - це векторна величина, що характеризує вплив одного об'єкта на інший. Вона може бути як контактної, наприклад, сила тертя, так і неконтактної, наприклад, тяга або гравітаційна сила.

Для опису впливу сил на рух об'єктів використовується другий закон Ньютона. Згідно з цим законом, сума всіх сил, що діють на об'єкт, дорівнює добутку його маси на прискорення. Математично це можна представити формулою:

де F - сума сил, m - маса об'єкта, a - прискорення.

Важливо відзначити, що якщо на об'єкт не діють сили або сума сил дорівнює нулю, то об'єкт буде перебувати в стані спокою або рухатися з постійною швидкістю (рівномірно прямолінійний рух). В іншому випадку, об'єкт буде змінювати свій стан руху.

Для більш точного опису руху об'єкта необхідно врахувати всі сили, що діють на нього. Наприклад, при русі автомобіля необхідно врахувати силу опору повітря, силу тертя, гравітаційну силу та інші фактори.

Визначення сили та її впливу на рух об'єктів є фундаментальним для розуміння механіки. Враховуючи різні сили, можна передбачити і пояснити рух об'єктів в різних умовах.

Статика: рівновага і стійкість

Рівновага тіла виникає, коли сума всіх діючих на нього сил дорівнює нулю. Це означає, що тіло не рухається і не обертається. Рівновага може бути статичною, якщо тіло знаходиться в спокої, або динамічною, якщо тіло рухається з постійною швидкістю.

Важливими поняттями в статиці є рівнодіюча сил і момент сили. Рівнодіюча сил-це сума всіх сил, що діють на тіло. Якщо рівнодіюча сил дорівнює нулю, то тіло знаходиться в стані рівноваги. Момент сили-це міра її обертального дії на тіло. Момент сили залежить від сили і відстані від точки, щодо якої обчислюється момент.

Стійкість рівноваги тіла визначається його положенням центру ваги. Центр ваги-це точка, в якій можна вважати зосередженою масу тіла. Якщо центр ваги тіла знаходиться нижче точки опори або осі обертання, то тіло буде стійко. Якщо центр ваги знаходиться вище точки опори, то тіло буде нестійке, і найменше обурення може викликати його падіння.

У статиці важливим є також поняття рівноваги під силу або за моментами. Рівновага під силу настає, коли сума сил, що діють на тіло, дорівнює нулю. Рівновага за моментами настає, коли сума моментів всіх сил щодо обраної точки дорівнює нулю.

  • Рівновага тіла виникає, коли сума всіх діючих на нього сил дорівнює нулю.
  • Рівнодіюча сил-це сума всіх сил, що діють на тіло. Якщо рівнодіюча сил дорівнює нулю, то тіло знаходиться в стані рівноваги.
  • Момент сили-це міра її обертального дії на тіло. Момент сили залежить від сили і відстані від точки, щодо якої обчислюється момент.
  • Стійкість рівноваги тіла визначається його положенням центру ваги.
  • Центр ваги-це точка, в якій можна вважати зосередженою масу тіла.
  • Рівновага під силу настає, коли сума сил, що діють на тіло, дорівнює нулю.
  • Рівновага за моментами настає, коли сума моментів всіх сил щодо обраної точки дорівнює нулю.

Гідростатика: властивості і поведінка рідин і газів

Закон Паскаля: тиск, що створюється рідиною або газом, передається у всіх напрямках з однаковою силою. Це означає, що зміна тиску в одній точці судини буде призводити до зміни тиску у всіх інших точках.

Гази і рідини мають особливі властивості, які визначають їх поведінку.

Рідина:

1. Нестисливість. Рідини практично не стисливі і зберігають свою форму в посудині. Вони реагують на тиск миттєво, рівномірно розподіляючи його по всьому об'єму.

2. В'язкість. Рідини мають в'язкістю-опором течії. При впливі зовнішніх сил між шарами рідини відбувається ковзання, що викликає опір.

3. Горизонтальний розріз. Тиск у рідині однаковий на кожному горизонтальному шарі. Це пояснює поведінку рідини в посудині, де на кожному рівні вода має однаковий тиск.

Гази:

1. Стисливість. Гази мають здатність стискатися під дією тиску. Щільність газу залежить від тиску і температури.

2. Розрідження. На відміну від рідин, гази можуть розріджуватися і займати весь вільний простір. Гази можуть дифундувати і перемішуватися.

3. Вертикальний розріз. Тиск газу зростає зі збільшенням глибини, тому на кожному рівні є різниця в тиску.

Гідростатика відіграє важливу роль у вирішенні багатьох практичних завдань, від простих до складних. Вивчення властивостей і поведінки рідин і газів допомагає зрозуміти безліч явищ в нашому повсякденному житті, від тиску води в наших ванних кімнатах до роботи гідравлічних систем в техніці і транспорті.