Яблуня - це плодове дерево, яке росте практично в кожному саду. Але чи знаєте ви, що селекція яблунь-це складний і захоплюючий процес, завдяки якому з'являються нові різновиди цих дерев? У даній статті ми розповімо про різні види селекції у яблунь і технологіях, використовуваних в цьому процесі.
Селекція яблунь включає в себе кілька основних видів: селекцію маси, селекцію продуктивності, селекцію сорту і селекцію на стійкість до різних хвороб і шкідників. Кожен вид селекції має свої особливості і завдання, але всі вони спрямовані на одну мету - створення нових і поліпшених сортів яблунь.
Селекція маси - це пошук і відбір дерев, на яких плоди мають найбільшу вагу. Такі дерева передають свої генетичні характеристики наступному поколінню і сприяють підвищенню врожайності. Селекція продуктивності спрямована на створення сортів з високою і стабільною врожайністю. В цьому випадку відбираються дерева, що показують найбільшу плодючість протягом декількох років.
Традиційна селекція
Однією з головних переваг традиційної селекції є її низька вартість та доступність для багатьох садівників. Однак, цей метод селекції вимагає великої кількості часу і терпіння. Процес відбору відбувається протягом декількох років, протягом яких садівник повинен стежити за ростом і розвитком рослин, а також відстежувати отримані результати.
Традиційна селекція дозволяє створювати нові сорти яблунь з певними характеристиками, такими як розмір плоду, смакові якості, стійкість до хвороб і шкідників. Цей метод селекції також дозволяє зберегти генетичне різноманіття в популяціях яблунь, що є важливим фактором для їх виживання в мінливих умовах навколишнього середовища.
Молекулярна селекція
Одним з основних методів молекулярної селекції є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), яка дозволяє збільшити кількість конкретної ДНК у зразку і тим самим покращити його виявлення. Іншим методом молекулярної селекції є ДНК-маркерування, при якому використовуються спеціальні Маркери, пов'язані з наявністю певних генів.
Молекулярна селекція дозволяє збільшити ефективність відбору рослин, виключаючи необхідність проведення довгих і витратних фенотипових тестів. Це дозволяє скоротити час розробки нових сортів яблунь і підвищити їх якість.
Однак, молекулярна селекція вимагає спеціалізованого обладнання та високої кваліфікації персоналу. Крім того, не всі гени можуть бути виявлені за допомогою молекулярної селекції, тому цей метод використовується в комбінації з іншими видами селекції для досягнення найкращих результатів.
Генетична селекція
Генетична селекція починається з вибору батьківських рослин, які мають бажані генетичні властивості. Після цього відбувається схрещування цих рослин, щоб створити гібриди, які мають Комбіновані позитивні характеристики обох батьків. Потім ці гібриди тестуються, щоб визначити, чи мають вони бажані властивості.
Якщо гібриди мають бажані властивості, їх можна розмножувати і продавати як нові сорти яблунь. Генетична селекція також може включати використання методів мутагенезу, при яких генетичний матеріал модифікується за допомогою хімічних або фізичних агентів.
Однак генетична селекція-це довгий і трудомісткий процес. Потрібно багато часу та ресурсів для розробки та тестування нових сортів. Крім того, селекція може призвести до втрати генетичного різноманіття, що може бути проблемою, особливо в умовах зміни клімату та збільшення стійкості до хвороб.
В цілому генетична селекція відіграє важливу роль у розвитку сортів яблунь з кращими властивостями і збільшенні врожайності. Вона дозволяє селекціонерам отримувати нові сорти, які можуть задовольнити потреби ринку і забезпечити високий рівень продуктивності.