Правова норма - це спеціально формулюється вимога, запропоноване державою, що має юридичну силу і реалізується через права і обов'язки громадян, органів влади та організацій. Однак правові норми розрізняються за способом правового регулювання.
Одним з основних аспектів класифікації правових норм є їх класифікація за способом правового регулювання. Існують два основних види правових норм: пряма і непряма правова норма. Пряма правова норма є безпосередньою вимогою до виконання або дотримання зазначеного в ній правового положення. Непряма правова норма, в свою чергу, використовується для регулювання інших правових норм або правовідносин. Ці два види правових норм мають свої особливості і застосовуються в різних сферах правової практики.
Пряма правова норма є прямою вимогою, що наказує конкретні дії або забороняє певну поведінку суб'єктів права. Вона не вимагає будь-якої додаткової інтерпретації або застосування, а явно і безпосередньо вказує на свої наслідки. Прикладом прямої правової норми може служити така норма, як "громадяни зобов'язані дотримуватися дорожні правила". В даному випадку, норма явно і безпосередньо вказує на вимогу до громадян і наслідки в разі порушення.
Що таке правові норми?
Правові норми можуть бути розділені на кілька категорій в залежності від їх способу правового регулювання:
- Заповідні норми - визначають, що громадяни повинні робити і яким чином вони повинні чинити. Вони встановлюють обов'язкову поведінку та забороняють певні дії, наприклад, забороняють крадіжку чи вбивство.
- Дозвільні норми - дозволяють певні дії або встановлюють певні права. Наприклад, дозволяють володіння власністю або право на свободу совісті.
- Розпорядчі норми - встановлюють порядок та умови, за яких громадяни можуть здійснювати свої права. Наприклад, встановлюють процедуру реєстрації шлюбу або отримання водійського посвідчення.
- Заборонні норми - забороняють певні дії або встановлюють обмеження на реалізацію деяких прав. Наприклад, забороняють порушення авторських прав або встановлюють обмеження на свободу слова з метою захисту суспільної моралі.
Правові норми є обов'язковими для дотримання громадянами і мають свої санкції у разі порушення. Вони забезпечують правопорядок і стабільність в суспільстві, а також захищають права і свободи громадян.
Форми правового регулювання
1. Законодавче правове регулювання-це форма правозастосовчої діяльності, заснована на прийнятті законів та інших нормативних правових актів. Законодавство є найбільш високим джерелом права і служить основою для інших форм правового регулювання.
2. Виконавче правове регулювання-це форма правозастосовчої діяльності, здійснювана виконавчими органами державної влади. Виконавча влада має право приймати нормативні акти в рамках, передбачених законодавством.
3. Судове правове регулювання-це форма правозастосовчої діяльності, здійснювана судовими органами. Суди застосовують закони та інші нормативні акти до конкретних правових відносин і вирішують спори з урахуванням норм права і справедливості.
4. Нотаріальне правове регулювання-це форма правозастосовчої діяльності, здійснювана нотаріусами. Нотаріуси посвідчують правочини, акти та інші документи в порядку, передбаченому законодавством, забезпечуючи їх правову значимість та юридичний захист.
5. Адміністративне правове регулювання-це форма правозастосовчої діяльності, здійснювана органами виконавчої влади в рамках адміністративного права. Адміністративні органи контролюють дотримання правил і норм поведінки громадян і організацій, застосовують заходи правового впливу при порушенні законодавства.
6. Регулювання судово – арбітражними органами-це форма правового регулювання, що здійснюється спеціалізованими судовими органами арбітражу. Арбітражні суди вирішують спори, що виникають у сфері підприємницької діяльності, і застосовують норми арбітражного права.
Кожна форма правового регулювання має свої переваги і обмеження, і їх комбіноване використання дозволяє забезпечити ефективність і справедливість правопорядку в суспільстві.
Розподіл правових норм за способом правового регулювання
Правові норми можуть бути класифіковані за способом їх правового регулювання. Розподіл правових норм за способом правового регулювання залежить від характеру здійснення нормативно-правового регулювання і від форми юридичного акта, в якій закріплюється правова норма.
Залежно від способу правового регулювання, правові норми діляться на наступні види:
- Імперативні правові норми. Ці норми містять обов'язкові вимоги або заборони, які можуть бути застосовані без додаткових дій сторін.
- Диспозитивні (розпорядчі) правові норми. Ці норми надають сторонам свободу вибору і встановлюють загальні рамки для правових відносин.
- Примусові правові норми. Ці норми встановлюють обов'язок виконати певну дію або утриматися від нього і можуть бути застосовані примусово.
- Розпоряджаючі правові норми. Ці норми встановлюють порядок розподілу прав і обов'язків між особами і визначають дії, які можуть бути зроблені для захисту прав та інтересів сторін.
Знання і розуміння різних видів правових норм за способом правового регулювання важливо для розуміння і застосування нормативно-правової бази в різних ситуаціях і для забезпечення дотримання прав і свобод громадян.