Поділ праці - це феномен, який є одним з ключових аспектів формування суспільства. Від виникнення цього явища в первісних суспільствах до його розвитку в сучасному світі пройшло багато часу. Саме в первісних суспільствах були закладені основи поділу праці, які досі існують і використовуються в різних формах. Розглянемо три основні форми поділу праці в історії первісного суспільства.
Перша форма поділу праці
Перша форма поділу праці виникла на зорі історії людства, коли люди усвідомили, що спільними зусиллями можна досягти великих результатів. У цій формі розподілу праці кожен член суспільства виконував усі види робіт, незважаючи на їх різноманітність та складність. Такий підхід мав свої переваги-у людей були загальні навички та вміння, кожен міг виконувати різні завдання, а також високий ступінь взаємодопомоги серед членів громади.
Друга форма поділу праці
Друга форма поділу праці з'явилася на наступному ступені розвитку первісного суспільства. Ідея розподілу праці була заснована на спеціалізації кожного члена громади на певному виді діяльності, в якій він був досвідчений і успішний. Це призводило до збільшення продуктивності праці та зростання якості продукції. Наприклад, одні полювали, інші займалися збиранням, треті – ремеслами. В результаті кожен міг стати експертом у своїй галузі та продуктивно сприяти розвитку суспільства.
Третя форма поділу праці
Третя форма поділу праці в історії первісного суспільства вже більш схожа з сучасними уявленнями про поділ праці. Вона грунтувалася на виникненні класового суспільства, де деякі члени громади ставали власниками засобів виробництва і наймали інших людей для виконання певних видів робіт. Це призводило до виникнення бідності та нерівності, проте одночасно відкривало нові можливості для розвитку виробництва та економіки.
Три епохи поділу праці в історії первісного суспільства
Розподіл праці відіграє важливу роль у розвитку суспільства, і первісне суспільство не є винятком. В історії первісного суспільства можна виділити три важливі епохи, в яких відбувався поділ праці.
1. Епоха полювання та збирання
У первісній епосі полювання і збирання люди поділяли працю за статевою ознакою - чоловіки займалися полюванням, а жінки збиранням плодів, ягід і трав. Цей вид розподілу праці обумовлений відмінностями у фізичній силі і репродуктивними функціями статей. Чоловіки полювали для пошуку їжі та захисту громади, а жінки забезпечували зібраними продуктами населення.
2. Епоха видобутку та рибальства
З розвитком первісного суспільства і появою знарядь праці, в епоху видобутку і рибальства поділ праці стало більш складним. Чоловіки продовжували займатися полюванням, але поряд з цим почали займатися також рибальством і сільським господарством. Жінки ж, крім збору плодів, ягід і трав, стали займатися також обробкою їжі і в'язанням одягу. Розподіл праці став відігравати важливу роль в економічному житті первісного суспільства і підвищив продуктивність праці.
3. Епоха ремесел
В епоху ремесел розподіл праці досяг свого піку. Люди почали займатися спеціалізованими видами діяльності, такими як виготовлення знарядь праці, виробництво одягу, кераміки і т.д. удосконалення знарядь праці і поява нових технологій дозволило збільшити продуктивність праці і створити умови для виникнення ремісничих груп. Розподіл праці стало істотно впливати на економіку і соціальну структуру первісного суспільства.
Таким чином, розподіл праці в історії первісного суспільства пройшов через три важливі епохи: епоху полювання та збирання, епоху видобутку та риболовлі та епоху ремесел. Кожна з цих епох відігравала свою роль у розвитку та еволюції суспільства.
Епоха полювання та збирання
Полювання було основною діяльністю чоловіків, які використовували зброю і пастки, щоб добути їжу. Збиральництво, в свою чергу, було обов'язком жінок і дітей, які збирали їжу рослинного походження. Вони шукали і збирали ягоди, горіхи, коріння, а також займалися рибальством і збором меду.
- Полювання на тварин була складною і небезпечною справою, що вимагає навичок і кмітливості. Мисливці полювали на різних тварин в залежності від регіону і можливостей: великих диких звірів, таких як мамонти, ведмеді, дикі кабани, а також птахів і риб.
- Збирання рослин також вимагало знання про навколишню природу та її плоди. Люди вивчали, які рослини можна вживати в їжу, а які є отруйними.
- Важливою особливістю даної епохи була відсутність постійного проживання в одному місці. У пошуках їжі люди переміщалися з одного місця в інше, слідуючи міграційним маршрутам тварин або сезонним змінам природи.
Епоха полювання і збирання характеризувалася примітивними засобами виробництва і відсутністю постійної продуктивності. Люди працювали, щоб задовольнити свої безпосередні потреби в їжі та матеріальних благах, таких як зброя чи одяг.
Однак ця епоха стала основою для розвитку та інших форм розподілу праці, таких як скотарство та землеробство, що дозволило людям перейти до більш складної організації суспільства.
Епоха землеробства і скотарства
Початок цієї епохи пов'язаний з появою землеробства, коли люди почали вирощувати сільськогосподарські культури. Землеробство дозволило людям отримати стабільне джерело живлення та збільшити населення. Одночасно з землеробством почали розвиватися мистецтво скотарства, люди навчилися розводити і доместицировать тварин, отримуючи від них м'ясо, молоко, шерсть та інші корисні ресурси.
Епоха землеробства і скотарства призвела до появи постійних поселень і укріплених громад, так як люди потребували систематичного догляду за посівами і тваринами. Також у цей період виникли професії, пов'язані з обробкою землі та доглядом за худобою, такі як фермери, пастухи та мисливці.
| Примітивна землеробство | Скотарство |
|---|---|
| Вирощування овочів і ЗЕРНОВИХ культур | Розведення та догляд за різними видами худоби |
| Використання примітивних сільськогосподарських інструментів | Пастуша галузь виробництва, використання пасовищ |
| Організація полів і плантацій | Збір та обробка продукції тваринного походження |
В цілому, епоха землеробства і скотарства стала важливим етапом розвитку первісного суспільства, завдяки якому людина знайшла можливість виробляти їжу і ресурси для виживання і розвитку суспільства.
Епоха ремесел і ранньої мануфактури
У первісному суспільстві настала епоха, коли люди почали займатися ремеслами і дрібної виробничою діяльністю. Це був період, коли формувалися перші навички ручної праці і примітивні виробничі інструменти.
Основним видом поділу праці в епоху ремесел був поділ між статями. Жінки займалися домашнім господарством, виробляли одяг, готували їжу і дбали про дітей. Чоловіки ж займалися полюванням, рибальством і різними ремісничими професіями, такими як шкіряництво, ковальство, плетіння і ткацтво.
З плином часу, разом з розвитком продуктивних сил і зростанням населення, з'явилися нові форми поділу праці. Виникла рання мануфактура, яка базувалася на системі домашнього виробництва. Робочий процес в мануфактурі був організований таким чином, що кожен працівник виконував свою специфічну операцію на проміжному етапі виробництва.
Рання мануфактура значною мірою залежала від приватної власності та приватних підприємців. Власники мануфактур наймали робітників, які працювали в своїх будинках або в спеціально орендованих приміщеннях. Така форма виробництва дозволяла знизити витрати і збільшити продуктивність праці.
Однак, епоха ремесел і ранньої мануфактури була ще далека від сучасної промисловості. Трудовий процес залишався в основному ручним, а масштаби виробництва були обмежені. Проте, ця епоха заклала основи для майбутнього розвитку праці і стала перехідним періодом до появи промисловості.