Перейти до основного контенту

Історична наука: поділ світового історичного процесу на періоди

3 хв читання
2040 переглядів

Історія-це одна з найважливіших наук, яка вивчає минуле людського суспільства. Вона допомагає нам зрозуміти, яким чином розвивалися різні цивілізації, як виникли ті чи інші події і феномени, і як вони вплинули на майбутнє.

Мета історичної науки - зробити систематичний аналіз Всесвітнього історичного процесу, а також його поділ на періоди. Періоди в історії-це умовні хронологічні відрізки часу, що мають власні особливості і характерні риси. Вони дозволяють нам краще зрозуміти різні етапи розвитку людства і виявити закономірності і тенденції.

В історичній науці прийнято ділити всесвітній історичний процес на кілька основних періодів. Кожен з цих періодів має свою назву і характеризується певними особливостями. Прикладами таких періодів є античність, середньовіччя, Новий час і сучасність.

Поділ всесвітньої історії на періоди не тільки допомагає нам організувати інформацію, але й полегшує вивчення історії. Воно дозволяє зосередитися на конкретних аспектах історичного процесу, а також проводити порівняльні аналізи і виявляти загальні закономірності.

Первісні суспільства і витоки розвитку людства

З розвитком первісних суспільств відбувалося їх прогресивний розвиток. Люди винаходили нові інструменти, знаходили нові способи отримання їжі, полювання і рибальства. Виникали перші спеціалізації з виробництва знарядь або ловлі риби. Виникали початкові форми соціальної структури: старійшини, вожді, воїни. Разом з тим у первісних суспільств було низькорозвинене господарство і нерозвинені форми роботи. До досить великих результатів прогресу досягали первісні суспільства тільки щодо розвитку знарядь праці, використання вогню, розвитку мови.

Витоки розвитку людства пов'язані з виникненням первісних суспільств і їх поступовим розвитком. Перші люди з'явилися на Землі близько 6-7 мільйонів років тому. Спочатку вони вели примітивний спосіб життя, практично не відрізняється від життя інших тварин. Однак, з часом люди навчилися робити інструменти з каменю, дерева і кістки, що призвело до їх можливості більш ефективно полювати і виживати.

З часом первісні суспільства почали трансформуватися, з'являлися перші примітивні форми обміну і господарства. Перші поселення виникали в долинах річок і на берегах морів. Соціальне життя людей ставало складнішим: з'являлися вожді, шамани, старійшини. Саме в первісних суспільствах закладені основи подальшого розвитку людської цивілізації.

Стародавній світ і поява перших цивілізацій

Поява перших цивілізацій відбулося приблизно в кінці IV-початку III тисячоліття до нашої ери. У цей період люди навчилися обробляти землю, розвинули землеробство, почали здійснювати торговельні та культурні контакти один з одним.

Однією з перших цивілізацій, що виникли в стародавньому світі, була Месопотамія, розташована в долині річки Тигр і Євфрат. Там в IV тисячолітті до нашої ери з'явилися такі міста-держави, як Ур, Урук і Лагаш. Месопотамія вважається місцем народження писемності, так як саме тут з'явилися перші письмові артефакти – клинопис і писемність на глиняних табличках.

Ще однією великою цивілізацією стародавнього світу був Стародавній Єгипет. Він виник у дельті річки Ніл і базувався на сільському господарстві. Будівництво пірамід, правління фараонів і багата культурна спадщина – все це характеризує Стародавній Єгипет, який процвітав в III тисячолітті до нашої ери.

Історичні періоди стародавнього світу
ПеріодОпис
Бронзовий вікПеріод розвитку металургії та створення зброї та інструментів з бронзи
Залізний вікПеріод широкого використання заліза для створення зброї та інструментів
АнтичністьПеріод розвитку давньогрецької та давньоримської цивілізацій
Раннє СередньовіччяПеріод бурхливих міграцій народів і формування німецьких королівств

Стародавній світ був населений різноманітними народами, кожен з яких зробив значний внесок у розвиток цивілізації. Вивчення історії цього періоду дозволяє нам зрозуміти, як формувалися і розвивалися перші цивілізації, а також Які особливості характеризували їх культуру, економіку і політичну організацію.

Середньовіччя та формування національних держав

Однією з головних рис середньовіччя був поділ територій на феодальні держави. У цей час національних кордонів ще не існувало, і території були поділені на невеликі феодальні володіння, контрольовані феодалами.

Однак протягом середньовіччя відбувалося поступове формування національних держав. Цей процес передбачав зміцнення влади монархії і створення єдиної національної ідентичності.

Формування національних держав відбувалося під впливом таких подій, як Хрестові походи, Боротьба за незалежність від Римської церкви і утворення нових династій. Такі держави, як Англія, Франція та Іспанія, почали об'єднувати різні території під однією монархією.

Середньовіччя стало періодом, коли формувалися територіальні основи сучасних держав. Національні кордони створили умови для розвитку національних культур, правових систем і мов.

Новий час і епоха науково-технічного прогресу

У цей період відбулося безліч важливих відкриттів і винаходів, які істотно змінили життя людей. Завдяки науково-технічному прогресу були створені парові машини, Електрика, залізниці, телеграф, телефон, мікроскоп, а також безліч інших нових технологій та інструментів. Ці відкриття і винаходи стали основою для розвитку промисловості, транспорту, комунікацій і медицини.

Науково-технічний прогрес також призвів до збільшення швидкості пересування інформації, що значно змінило суспільство. Виникли нові способи передачі інформації, такі як газети, журнали, книги, радіо, кіно та телебачення. Люди стали мати доступ до великого обсягу знань та інформації, що сприяло їх освіті та розвитку.

Однак, разом з позитивними аспектами, науково-технічний прогрес також ніс в собі і деякі негативні наслідки. Зростання промисловості та збільшення використання ресурсів призвели до руйнування природного середовища та забруднення навколишнього середовища. Також виникли нові небезпеки, пов'язані з використанням нових технологій, таких як ядерна зброя та Генетична інженерія.

Отже, епоха науково-технічного прогресу поклала основу для технологічної цивілізації і мала величезне значення для подальшого розвитку людства. Однак, вона також являє собою складну проблему, що вимагає обдуманого і відповідального підходу до застосування нових технологій і врахування їх негативних наслідків.