Картографічне зображення кількісного фону-це важливий інструмент в аналізі просторових даних. Воно дозволяє наочно представити розподіл кількісних значень на карті. У цій статті ми розглянемо п'ять основних методів створення картографічного зображення кількісного фону.
Перший метод - це метод класифікації за інтервалами. Суть його полягає в розбитті діапазону значень на кілька інтервалів і присвоєння кожному інтервалу певного кольору. Таким чином, на карті будуть виділені різні зони з різними кольорами, що відображають значення досліджуваного параметра.
Другий метод - це метод класифікації за квантилями. При використанні цього методу значення параметра сортуються за зростанням, потім діляться на задане число квантилів. Отримані квантилі розрізняються на карті по колірній градації. Такий підхід дозволяє виявити екстремальні значення параметра в досліджуваній області.
Третій метод - це метод класифікації за природними роздільниками. У цьому випадку значення параметра розбиваються на інтервали, межі яких збігаються з природними роздільниками, такими як нуль або мінімальне і максимальне значення. Такий підхід дозволяє орієнтуватися на природні особливості даних і робить карту більш інформативною.
Четвертий метод - це метод класифікації за стандартними відхиленнями. У цьому методі значення параметра розбиваються на кілька інтервалів, грунтуючись на стандартному відхиленні даних. Чим більше стандартне відхилення, тим більше інтервалів буде на карті. Такий метод дозволяє виділити області з найбільш високими або найменш типовими значеннями параметра.
П'ятий метод - це метод класифікації за природними роздільниками. У цьому методі значення параметра розбиваються на кілька інтервалів за природними роздільниками, такими як мінімальне та максимальне значення, медіана або середнє значення. Такий підхід дозволяє виділити області з різними ступенями впливу параметра.
Метод 1: розрахунок значень і вибір колірної шкали
Для початку необхідно визначити діапазон значень, які хочемо відобразити на карті. Це може бути, наприклад, діапазон від 0 до 100. Потім можна розділити цей діапазон на кілька інтервалів, наприклад, 0-20, 20-40, 40-60, 60-80, 80-100.
Після цього слід призначити кожному інтервалу певний колір. Для цього можна використовувати колірну шкалу, яка являє собою набір кольорів, що відображають різні значення. Наприклад, для найнижчих значень можна вибрати світлий колір, а для найвищих - темний колір.
Вибір колірної шкали залежить від цілей картографічного зображення і переваг автора. Кольори повинні бути обрані таким чином, щоб вони були помітні і не викликали плутанини. Важливо також врахувати, що кожен колір може асоціюватися з певними значеннями або ідеями, тому вибір кольорів повинен бути усвідомленим і обгрунтованим.
Коли значення і колірна шкала визначені, можна приступити до створення картографічного зображення кількісного фону. Для цього значення на карті відображаються за допомогою колірних областей або градієнтів, які відповідають заданій колірній шкалі.
Спосіб 2: перетворення даних у географічні координати
Другий метод створення картографічного зображення кількісного фону полягає в перетворенні даних в географічні координати. Цей метод ґрунтується на прив'язці даних до певних точок на земній поверхні.
Для перетворення даних в географічні координати необхідно знати координати кожної точки, до якої прив'язуються дані. В якості таких точок можуть виступати міста, населені пункти, географічні об'єкти та інші.
Процес перетворення даних у географічні координати включає наступні кроки:
| 1 | Визначення координат прив'язувальних точок |
| 2 | Опис прив'язувальних точок |
| 3 | Прив'язка даних до координат |
Після успішного перетворення даних в географічні координати можна побудувати карту і візуалізувати кількісний фон на ній. Цей метод дозволяє враховувати географічний контекст даних і виділити просторову структуру і відмінності в значеннях.
Перевагою цього методу є можливість більш точної і чіткої інтерпретації даних, а також можливість проведення аналізу на основі географічного розташування об'єктів. Однак, для його застосування необхідно мати доступ до географічних даних і спеціалізованих інструментів для їх обробки.
Спосіб 3: Програмне створення карти та Накладання даних
Для початку необхідно вибрати програму для створення карти. Існує безліч програмних засобів, призначених для цієї мети: від простих онлайн-сервісів і безкоштовних програм до професійних ГІС-платформ.
Після вибору програми слід завантажити базову картографічну основу. Це може бути основна карта світу або регіону, яку можна завантажити з відкритих джерел даних або придбати у спеціалізованих постачальників даних.
Далі необхідно підготувати дані, які будуть накладені на карту. Це можуть бути будь-які кількісні дані, від статистичних показників до результатів досліджень. Важливо, щоб дані були географічно прив'язані до відповідних регіонів або точок на карті.
Потім слід накласти підготовлені дані на карту за допомогою обраної програми. У більшості програм для цього використовуються інструменти геообробки, що дозволяють вибрати тип і спосіб відображення даних.
Нарешті, необхідно налаштувати візуалізацію даних на карті. Це може бути представлення даних у вигляді кольорових зон або символів, масштабування та прозорість, підписи та легенди та інші параметри візуалізації.
Програмне створення карти і накладення даних є одним з найпотужніших і гнучких способів створення картографічного зображення кількісного фону. Це дозволяє створювати складні та інформативні карти за допомогою різних методів візуалізації даних.