Центральна оклюзія, або правильний прикус, є важливим параметром оцінки функціонального стану ротової порожнини і її зубощелепних відносин. Визначення центральної оклюзії є необхідним для діагностики та лікування ряду захворювань, таких як дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, артроз оклюзійної фасетки, нетравматичні пошкодження зубів та інші.
Визначення центральної оклюзії здійснюється за допомогою різних методів, включаючи клінічні та інструментальні підходи. Одним з основних клінічних методів є спостереження за контактною точкою зубів верхньої і нижньої щелепи при прикусі на максимального «кубика». При цьому спостерігається повністю закрита вертикальна прікусная зв'язок, без наявності перекосів і бічних зсувів.
Інструментальні методи включають використання гнатометра, артографа, аркспектрографа та інших пристроїв для більш точного визначення центральної оклюзії. Кожен із цих інструментів має свої переваги та недоліки, і на вибір методу впливають різні фактори, такі як достовірність та точність результатів, доступність та складність використання.
Важливо відзначити, що визначення центральної оклюзії вимагає високої кваліфікації і досвіду у фахівця-стоматолога. Неправильне визначення центральної оклюзії може призвести до неправильного лікування та посилити існуючу проблему пацієнта.
Залежно від клінічної ситуації та індивідуальних особливостей пацієнта, вибір методу визначення центральної оклюзії може змінюватися. Комбіноване використання клінічного та інструментального підходів дозволяє досягти найбільш точних результатів і знайти оптимальне рішення при плануванні лікування захворювань, пов'язаних з оклюзією.
Способи визначення центральної оклюзії
Існує кілька способів визначення центральної оклюзії. Один з них-використання воскових шаблонів. У цьому методі пацієнту пропонується прикусити восковий шаблон, який точно повторює форму його щелеп і зубів. Потім стоматолог аналізує зіткнення зубів і коригує їх положення при необхідності.
Іншим способом визначення центральної оклюзії є використання артикулятора. Артикулятор-це спеціальний пристрій, який моделює рух щелеп і зубів. За допомогою артикулятора стоматолог може точно визначити зіткнення зубних рядів і скорегувати його, виходячи з конкретних особливостей пацієнта.
Ще одним способом визначення центральної оклюзії є використання електронних систем реєстрації оклюзії. Ці системи дозволяють комп'ютеру точно аналізувати силу зіткнення зубних рядів і визначити всі відхилення від норми. Електронні системи реєстрації оклюзії використовуються разом з іншими методами для більш точного визначення центральної оклюзії.
Загалом, визначення центральної оклюзії є складним завданням, яке вимагає використання різних інструментів та технологій. Тільки точне визначення центральної оклюзії дозволяє стоматологу розробити і реалізувати унікальний план лікування для кожного пацієнта і забезпечити максимально комфортний стан при закритті рота.
Електроміографія дослідження
Для проведення ЕМГ-дослідження використовуються електроди, які розміщуються на поверхні відповідних м'язів. При виконанні завдання, наприклад, скорочення ротової щілини, електроди реєструють зміни електричної активності в м'язах.
Вимірювання електричної активності м'язів дозволяє оцінити силу і час скорочення м'язів, а також їх координацію. Це дозволяє визначити центральну оклюзію і виявити порушення в роботі м'язів губ і язика, що може бути корисно при діагностиці та лікуванні різних захворювань.
Аналіз рухів в артикуляторі
Для аналізу рухів в артикуляторі проводиться ряд досліджень. Одним з найпоширеніших методів є аналіз траєкторії руху нижньої і верхньої щелеп. При цьому використовуються спеціальні інструменти, такі як артикуляційні борідки і маркери, які наносяться на зуби і прикусну поверхню артикулятора. Потім пацієнт відкриває і закриває ротову щілину, а рухи його щелеп записуються на відео.
Після запису відео проводиться обробка та аналіз отриманих даних. За допомогою спеціальних програм можна виміряти різні параметри руху щелеп, такі як довжина траєкторії, швидкість і кут відкриття ротової щілини. Ці дані дозволяють визначити центральну оклюзію і виявити можливі аномалії в артикуляційної системі пацієнта.
Аналіз рухів у артикуляторі є важливим інструментом у стоматології та ортодонтії. Він допомагає визначити правильне положення зубів і щелеп, що дозволяє встановити правильний прикус і запобігти можливим проблемам з жувальною функцією і мовою.
Проведення аналізу рухів в артикуляторі вимагає спеціальних знань і навичок. Спеціально навчені фахівці проводять такі дослідження і використовують отримані дані для розробки індивідуального плану лікування для кожного пацієнта.
Клінічний огляд та діагностика
При визначенні центральної оклюзії при скороченні ротової щілини можна використовувати наступні методи:
- Уважне спостереження. Клінічний огляд дозволяє оцінити положення зубів при скороченні ротової щілини і визначити, чи є центральна оклюзія нормальною або відхиляється від нього.
- Візуальна оцінка оклюзії. За допомогою дзеркала і спеціальних інструментів стоматолог може вивчити оклюзію зубів при скороченні ротової щілини і визначити, чи є зміщення зубів або інші аномалії.
- Використання оклюзійної фольги. Оклюзійна фольга дозволяє оцінити точність сполучення зубних поверхонь і виявити можливі невідповідності.
- Застосування електронних систем вимірювання. За допомогою електронних систем вимірювання можна отримати кількісні дані про Центральну оклюзію і визначити можливі відхилення від норми.
Клінічний огляд і діагностика дозволяють провести повну оцінку центральної оклюзії при скороченні ротової щілини і виявити всі аномалії, які можуть зажадати корекції.