Перейти до основного контенту

Визначення енантіомерів і діастереомерів методами і принципами

11 хв читання
2461 переглядів

У молекулярній хімії існують різні типи ізомерії, які відіграють важливу роль у розумінні та вивченні властивостей хімічних сполук. Одними з найцікавіших і найважливіших типів ізомерії є енантіомери та діастереомери.

Енантіомери - це стереоізомери, які є дзеркальними зображеннями один одного і не можуть поєднуватися в просторі без порушення зв'язків. Вони мають однаковий хімічний склад і фізичні властивості, але відрізняються своєю оптичною активністю. Визначення енантіомерів є важливим у хімії та біохімії, оскільки вони можуть мати різний вплив на організм. Для визначення енантіомерів існують різні методи і принципи, які засновані на використанні хіральних аналітичних технік і способів поділу розчинів на їх складові частини.

Діастереомери - це стереоізомери, які не є дзеркальними зображеннями один одного і можуть поєднуватися в просторі без порушення зв'язків. Вони також мають різні фізичні та хімічні властивості. Принцип визначення діастереомерів полягає у використанні різної взаємодії молекул речовини з навколишнім середовищем та різними методами аналізу, такими як ЯМР, хроматографія та мас-спектрометрія.

Визначення енантіомерів та діастереомерів є важливим кроком у дослідженні та розумінні хімічних сполук. Це не тільки дозволяє краще зрозуміти їх властивості та взаємодію, але й може мати практичне значення, наприклад, у фармацевтичній промисловості, де енантіомери можуть мати різні фармакологічні властивості та вплив на організм.

Що таке енантіомери та діастереомери?

Енантіомери-це пари ізомерів, які мають дзеркальні структури, але не збігаються між собою. Вони мають одну і ту ж молекулярну формулу і структуру, але розташовують свої атоми в тривимірному просторі по-різному. Енантіомери відрізняються відображенням молекули навколо центру симетрії. У зв'язку з цим енантіомери володіють однаковими фізичними і хімічними властивостями, але можуть відрізнятися впливом на живі організми, так як вони можуть взаємодіяти з біологічними системами по-різному.

Діастереомери-це пари ізомерів, які також відрізняються конфігурацією атомів, але не є дзеркальними відображеннями один одного. Вони можуть відрізнятися по розташуванню заступників в просторі, при цьому мати різні фізичні і хімічні властивості. Діастереомери можуть існувати в декількох конформаціях і мати різні властивості розчинності, активності та стабільності.

Різні методи і принципи можуть бути використані для визначення енантіомерів і діастереомерів, включаючи хіральну хроматографію, спектроскопію і РМЯ-порівняння. Ці методи дозволяють дослідникам відокремлювати та аналізувати різні ізомери на основі їх структур та властивостей.

Визначення енантіомерів

Для визначення енантіомерів застосовують різні методи і принципи, включаючи:

  1. Хіральну хроматографію-метод розділення стереоізомерів на основі їх різних взаємодій зі стаціонарною фазою.
  2. Використання піромультиметрії-методу визначення температури плавлення сполук, який може виявити асиметричність молекули.
  3. Поляризаційну оптику-метод, заснований на дослідженні обертання площини поляризації світла речовиною, що дозволяє виявити наявність оптичної активності.
  4. Використання дихроїзму-метод визначення різниці в поглинанні світла стереоізомерами у видимому або ультрафіолетовому діапазоні.

Визначення енантіомерів має велике значення у фармацевтичній та медичній промисловості, так як біологічна активність енантіомерів може істотно відрізнятися, що має пряме відношення до ефективності та безпеки лікарських препаратів.

Визначення діастереомерів

Одним із методів визначення діастереомерів є використання спектроскопічних методів. Наприклад, в ядерному магнітному резонансі (ЯМР) діастереомери зазвичай мають різні хімічні зрушення сигналів. Ця різниця в хімічних зрушеннях може бути використана для розрізнення діастереомерів та визначення їх співвідношень у суміші.

Також для визначення діастереомерів може бути використана хроматографія, особливо хіральна хроматографія. При цьому діастереомери поділяються на основі їх різних взаємодій з хіральним стаціонарним фазом. Цей метод дозволяє отримати чисті компоненти діастереомерів, що необхідно для їх подальшого вивчення і використання.

Важливо зазначити, що визначення діастереомерів є важливим кроком в органічному синтезі та фармацевтиці, оскільки різні діастереомери можуть мати різні біологічні дії та властивості.

Як визначити енантіомери та діастереомери?

Для визначення енантіомерів можна використовувати методи визначення оптичної активності. Для цього проводять оптичне вимірювання речовини з використанням поляризаційного світла. Якщо речовина повертає площину поляризованого світла вліво, то це лівообертаючий енантіомер, а якщо вправо - правообертаючий. За величиною кута повороту оптичної активності можна визначити співвідношення між енантіомерами. Також можна використовувати аналітичні методи, такі як хіральна хроматографія або ядерний магнітний резонанс.

Визначення діастереомерів також ґрунтується на методах аналізу структурних відмінностей між сполуками. Одним з найбільш поширених методів є порівняння властивостей сполук, таких як температура плавлення, Розчинність, мас-спектральні дані і т. д. Якщо ці властивості відрізняються між двома сполуками, то вони є діастереомерами.

МетодОпис
Оптична активністьВимірювання повороту площини поляризованого світла
Хіральна хроматографіяАналіз поділу хіральних сполук на різні фази
Ядерний магнітний резонансАналіз сигналів, отриманих від ядер атомів речовини

Таким чином, визначення енантіомерів та діастереомерів є невід'ємною частиною дослідження сполук і дозволяє глибше зрозуміти їх структуру та властивості.

Методи визначення енантіомерів

Існує кілька методів, що дозволяють визначити енантіомери:

1. Метод кристалізаціїЦей метод заснований на різній здатності енантіомерів утворювати кристали. Ідея полягає в тому, що енантіомерні пари відрізняються за формою та оптичними властивостями своїх кристалів. Для проведення експерименту необхідно провести кристалізацію суміші енантіомерів і досліджувати форму і оптичні властивості отриманих кристалів.
2. Оптичний метод (поляризаційна мікроскопія)Цей метод заснований на відмінності в оптичних властивостях енантіомерів. Ідея полягає у використанні поляризаційного мікроскопа для аналізу повороту площини поляризації світла при проходженні через суміш енантіомерів. Кожен енантіомер взаємодіє з поляризованим світлом по-різному, що дозволяє визначити їх співвідношення в суміші.
3. Хіральні хроматографічні методиЦі методи засновані на використанні хіральних стаціонарних фаз для розділення енантіомерів. Хіральна стаціонарна фаза взаємодіє з енантіомерами по-різному, що дозволяє розділити їх у хроматографічній системі та визначити їх співвідношення. Приклади таких методів включають газову та рідинну хроматографію.

Визначення енантіомерів є важливим кроком у хімічному аналізі та дослідженні. Комбінація цих методів дозволяє отримати достовірну інформацію про структуру і властивості енантіомерів, а також допомагає визначити їх абсолютну конфігурацію.

Методи визначення діастереомерів

Існує кілька методів визначення діастереомерів, включаючи:

  1. Хроматографія-метод поділу і визначення діастереомерів на основі їх відмінності в утримується силі на стаціонарне фазі. Можливі різні види хроматографії, такі як газова хроматографія, рідинна хроматографія та тонкошарова хроматографія. Ці методи можуть бути особливо корисними для аналізу сумішей діастереомерів.
  2. Спектроскопія-метод визначення діастереомерів на основі їх спектральних характеристик. Це включає використання таких методів, як ядерний магнітний резонанс (ЯМР), інфрачервона спектроскопія та мас-спектрометрія. Спектроскопія може надати інформацію про структуру та конфігурацію діастереомерів.
  3. Реакції з хіральними реагентами-метод, заснований на реакціях між діастереомерами і хіральними реагентами. Це може включати використання хіральних каталізаторів, хіральних сорбентів або інших хіральних реагентів, які можуть утворювати специфічні продукти або комплекси з діастереомерами.
  4. Методи кристалізації і кристалографії - методи, що використовуються для визначення діастереомерів на основі їх відмінності в кристалічній структурі. Це може включати отримання добре сформованих кристалів діастереомерів та вивчення їх структури за допомогою рентгенівської дифракції.

Вибір методу визначення діастереомерів може залежати від їх фізичних та хімічних властивостей, наявності обладнання та часу, який можна витратити на аналіз. Поєднання декількох методів часто використовується для досягнення більш точних результатів та встановлення структури та конфігурації діастереомерів.

Основні принципи визначення енантіомерів і діастереомерів

Визначення енантіомерів і діастереомерів здійснюється за допомогою методів аналітичної хімії та спеціальних інструментів. Принципи визначення засновані на різних фізичних і хімічних властивостях молекул.

Визначення енантіомерів, які є дзеркальними ізомерами, відбувається шляхом вивчення обертальної здатності плоскополяризованого світла (оптичної активності) речовини. Енантіомери відрізняються напрямком обертання площини поляризованого світла і мають рівні, але протилежні оптичні показники.

Визначення діастереомерів, які є несуперімпозіруемимі ізомерами, проводиться на основі відмінностей в їх структурі. Діастереомери володіють різними фізичними властивостями, такими як точка плавлення, кипіння, розчинність і ін.також, важливу роль у визначенні діастереомерів грають спектральні методи, такі як спектроскопія ЯМР і мас-спектрометрія.

Для точного визначення енантіомерів і діастереомерів часто використовуються їх фізичні властивості, хімічні реакції і порівняння результатів отриманих експериментально з даними стандартних зразків. Також, проводяться різні спектральні і хроматографічні аналізи.

Визначення енантіомерів та діастереомерів є важливим етапом у хімічних та фармацевтичних дослідженнях, оскільки їх відмінності можуть мати значний вплив на фізіологічну активність та фармакологічні властивості речовини. Точне визначення і поділ цих ізомерів дозволяє контролювати їх якість і чистоту, що є необхідною умовою для розробки нових лікарських препаратів.