У Стародавній Київській Русі селяни відігравали важливу роль в організації суспільного життя. Вони утворювали громади, або сільські громади, які були основою селянського самоврядування. Ці громади мали свою структуру та правила, які регулювали управління землею, вирішення суперечок та інші питання, що стосуються їхнього суспільного життя.
Основний принцип селянського общинного самоврядування був колективізм. Селяни ділили між собою землю і майно, і вирішували питання спільного інтересу спільно. Кожен член громади мав свої права та обов'язки, які були визначені спільною згодою.
Селянська громада мала власну систему управління. На її вершині стояв староста-дієздатний член громади, який ніс відповідальність за управління і захист її інтересів. Рада старости разом з іншими дієздатними членами громади регулювала питання спорів та конфліктів, приймала важливі рішення та контролювала виконання рішень, прийнятих громадою.
СЕЛЯНСЬКЕ общинне самоврядування в Київській Русі мало свої особливості. Наприклад, Оренда землі, що належить громаді, передавалася колективно, а не індивідуально. Селяни не могли продавати свою частку землі або переводити її в приватну власність, оскільки це суперечило принципам общинного устрою.
Важливим аспектом селянського общинного самоврядування був розвиток соціального співробітництва. Селяни разом працювали на громадських полях, допомагали один одному в будівництві будинків та інших спільних справах. Це дозволяло їм підвищити ефективність праці та забезпечити добробут громади в цілому.
Таким чином, СЕЛЯНСЬКЕ общинне самоврядування в Київській Русі відігравало важливу роль в організації суспільного життя. Воно відображало принципи колективізму, соціального співробітництва та управління спільним майном, які були характерні для того часу. Селянська громада була основою селянського самоврядування та сприяла зміцненню та збереженню інтересів селянського класу.
Роль селян у громадському самоврядуванні
Селяни відігравали важливу роль в общинному самоврядуванні на Київській Русі. Вони були основною силою в громаді і мали ряд відповідальностей і привілеїв.
Селяни брали участь у загальних зборах, на яких обговорювалися питання внутрішнього устрою громади, вирішувався розподіл землі та інших ресурсів.
Однією з головних функцій селян в общинному самоврядуванні було виконання колективних зобов'язань перед державою, в тому числі сплата податків і військова служба.
Селяни також призначалися на різні посади в громаді. Наприклад, староста представляв інтереси громади перед владою, контролював розподіл землі і вирішував суперечки всередині громади.
Селяни також відповідали за підтримання порядку та дотримання правил у громаді. Вони могли приймати рішення про покарання за порушення, вирішувати конфлікти та вирішувати суперечки.
Таким чином, роль селян в общинному самоврядуванні на Київській Русі була неоціненною. Вони забезпечували внутрішню стабільність і функціонування громади, а також захищали інтереси свого стану.
Структура селянського общинного самоврядування
У Київській Русі СЕЛЯНСЬКЕ общинне самоврядування мало своєрідну структуру, яка дозволяла забезпечити справедливий поділ суспільних ресурсів і вирішення інших питань, пов'язаних з життям і роботою колективу.
Селянська громада складалася з голови товариства – старости, і членів громади – селян, які об'єднувалися в сімейні та родові групи.
| Структура громади | Опис |
|---|---|
| Староста | Староста був обираним головою громади. Він вирішував важливі питання, представляв інтереси громади перед владою, розподіляв земельні ділянки та корми. |
| Сім'я | Сім'я була основною одиницею суспільства. Кожна сім'я мала свої угіддя і худобу, якими володіла і розпоряджалася самостійно. |
| Родова група | Родова група об'єднувала кілька сімей, які були родичами і мали спільні інтереси. Разом вони вирішували питання видачі кредитів, врегулювання конфліктів і т. д. |
Така структура громади дозволяла забезпечити солідарність і справедливість всередині колективу. Рішення приймалися колективно, з урахуванням думки всіх його членів, що сприяло взаємопідтримці і зміцненню общинного духу.
Важливим елементом селянського суспільства була також сільська адміністрація-суд, який вирішував суперечки і карав порушників общинних правил.
Таким чином, структура селянського общинного самоврядування в Київській Русі забезпечувала справедливий поділ ресурсів і вирішення проблем колективу на основі суспільних принципів і взаємодопомоги.
Особливості селянського общинного самоврядування в Київській Русі
У Київській Русі існувало СЕЛЯНСЬКЕ общинне самоврядування, яке відрізнялося своїми особливостями.
1. Селянська громада була заснована на принципі колективності та взаємодопомоги. Селяни об'єднувалися в громади, звані миром. Усередині громади приймалися рішення про виконувані роботи, розподіл землі та інші питання.
2. Основу самоврядування складали загальні збори селян. Всі рішення приймалися колективно, з урахуванням інтересів всіх членів громади. Зазвичай найбільш досвідчені і авторитетні селяни обиралися в старости, які керували загальним господарством і вирішували спірні питання.
3. Селянська громада займалася розподілом землі між своїми членами. Зазвичай земля передавалася в користування на час життя селянина або його спадкоємцям. Земельні відносини регулювалися звичайним правом, традиціями і домовленостями.
4. Особливістю селянського общинного самоврядування було місцеве самоврядування, воно було стійким і незалежним від центральної влади. Рішення громади мали силу закону і виконувалися всіма членами громади.
5. Громада також виконувала соціальні функції та піклувалася про своїх членів. У громаді вирішувалися багато питань, пов'язаних з громадським життям, допомогою нужденним і господарськими питаннями.
І таким чином, СЕЛЯНСЬКЕ общинне самоврядування в Київській Русі відрізнялося колективністю, самоврядуванням і турботою про своїх членів. Воно відігравало важливу роль в організації життя селянської громади і в збереженні єдності і стабільності в громаді.