Гіпертонія або високий кров'яний тиск є основним фактором ризику розвитку серцево - судинних захворювань, таких як інфаркт або інсульт. Для контролю рівня артеріального тиску та запобігання серйозних ускладнень хронічним гіпертонічним пацієнтам зазвичай призначають антигіпертензивні препарати. Для цієї мети часто використовуються периндоприл і лозартан - два відомих препарату, що належать до різних класів лікарських засобів.
Периндоприл є представником класу інгібіторів АПФ, а лозартан належить до класу антагоністів рецепторів ангіотензину II. Обидва препарати сприятливо впливають на кров'яний тиск і попереджають розвиток ускладнень гіпертонії, таких як пошкодження нирок або серцева недостатність.
Периндоприл ефективний у зниженні артеріального тиску і має протизапальні властивості, завдяки чому здатний захистити судинну стінку від пошкоджень, викликаних запальними процесами. Він також покращує функцію серця і запобігає прогресуванню серцевої недостатності.
У той же час, лозартан діє шляхом блокування рецепторів ангіотензину II, що призводить до зниження судинного опору і регуляції тиску. Він також має додаткові позитивні властивості, такі як поліпшення функції ендотелію та захист нирок від пошкоджень.
Обидва препарати зазвичай добре переносяться пацієнтами, однак вони можуть викликати небажані ефекти, такі як головний біль, гіпокаліємія або кашель. За рекомендованим застосуванням і вибором препарату слід звернутися до лікаря-кардіолога, який, спираючись на індивідуальні фактори пацієнта, призначить найбільш підходящий препарат.
Периндоприл і лозартан: огляд двох лікарських препаратів
Периндоприл являє собою препарат, що містить в якості активної речовини периндоприл ераубат, який діє шляхом блокування АПФ-ензиму, відповідального за перетворення ангіотензину I в ангіотензин II. Це дозволяє розширити судини, знизити об'єм циркулюючої крові і поліпшити роботу серця.
Лозартан, у свою чергу, є антагоністом рецепторів ангіотензину II. Він діє на ангіотензинові рецептори, блокуючи їх і тим самим перешкоджаючи зв'язуванню ангіотензину II з рецепторами. Це призводить до розширення судин і зниження артеріального тиску.
Обидва препарати ефективно знижують артеріальний тиск і використовуються для лікування гіпертонії та серцево-судинних захворювань. При цьому периндоприл володіє додатковими корисними властивостями, такими як поліпшення функції ендотелію і зниження атеросклерозу судин.
Однак, у кожного препарату є свої особливості і протипоказання, які слід враховувати при призначенні лікарського препарату. Перед застосуванням периндоприлу або лозартану, рекомендується проконсультуватися з лікарем та отримати його рекомендації.
| Периндоприл | Лозартан |
|---|---|
| Активна речовина: периндоприл ераубат | Активна речовина: лозартан калію |
| Дія: блокує АПФ-ензими | Дія: блокує ангіотензинові рецептори |
| Переваги: поліпшення функції ендотелію, зниження атеросклерозу судин | Переваги: поліпшення функції ендотелію, зниження атеросклерозу судин |
| Протипоказання: алергічна реакція на периндоприл, вагітність, лактація | Протипоказання: алергічна реакція на лозартан, вагітність, лактація |
Відмінності між периндоприлом та лозартаном
Периндоприл і лозартан відносяться до різних класів лікарських препаратів і використовуються для лікування різних станів. Ось деякі основні відмінності між цими препаратами:
- Класи препаратів: периндоприл належить до класу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), а лозартан належить до класу антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II).
- Механізм дії: периндоприл зменшує судинний опір, розширюючи судини, що призводить до зниження кров'яного тиску. Лозартан блокує дію ангіотензину II, що також призводить до зниження кров'яного тиску.
- Використання: периндоприл застосовується для лікування гіпертонії, запобігання серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або після інфаркту міокарда. Лозартан також використовується для лікування гіпертонії, а також для лікування пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
- Побічні ефекти: периндоприл може викликати кашель, головний біль, запаморочення та зміни смакових відчуттів. Лозартан може спричинити головний біль, гіпотонію, запаморочення та діарею.
- Взаємодії з іншими ліками: і периндоприл, і лозартан можуть взаємодіяти з деякими іншими ліками, тому перед використанням необхідно проконсультуватися з лікарем.
Таким чином, периндоприл та лозартан мають різні механізми дії, показання до застосування та побічні ефекти. Вибір препарату залежить від конкретної ситуації і рекомендацій лікаря.
Механізм дії периндоприлу
АПФ є ферментом, який бере участь у перетворенні ангіотензину I (Анг I) в ангіотензин II (Анг II). Анг II є потужним звужує судини речовиною, яке також стимулює секрецію альдостерону і зростання клітин гладкої м'язи судин. Це призводить до підвищення артеріального тиску і розвитку гіпертрофії серця.
Прийом периндоприлу призводить до блокування АПФ і зниження утворення ангіотензину II. Це дозволяє розширити судини, поліпшити кровопостачання органів і тканин, а також знизити навантаження на серце. Крім того, периндоприл знижує виділення альдостерону, що сприяє зниженню затримки натрію і води в організмі.
Дослідження показали, що периндоприл підвищує життєздатність серцевого м'яза, покращує функцію ендотелію судин, знижує ризик розвитку кардіоваскулярних ускладнень і прогресування ХСН.
Механізм дії лозартану
Дія лікарського препарату засноване на блокуванні ATII-рецепторів. При прийомі лозартану, він зв'язується з ATII-рецепторами, що перешкоджає взаємодії ангіотензину II з даними рецепторами. В результаті цього відбувається запобігання звуження судин і збільшення їх просвіту.
Блокада ангіотензинових рецепторів II типу призводить до зниження секреції альдостерону і зменшення концентрації ангіотензину II в крові, що провокує розширення судин і зниження периферичного судинного опору.
Таким чином, лозартан чинить гіпотензивну дію, покращує роботу серця, знижує навантаження на серцево-судинну систему і сприяє нормалізації артеріального тиску.
Переваги периндоприлу перед лозартаном
- Периндоприл є інгібітором АПФ (ангіотензин перетворюючого ферменту), в той час як лозартан - це блокатор ангіотензинового рецептора. Інгібітори АПФ вважаються ефективніше блокаторів рецепторів в регуляції артеріального тиску і захисту серцево-судинної системи.
- Периндоприл має додаткові протиаритмічні властивості, що може бути особливо корисним для пацієнтів з порушеннями ритму серця.
- Периндоприл також має протиремоделюючі властивості, що означає, що він здатний запобігати перебудові серця і судин, яка відбувається при артеріальній гіпертензії.
- Периндоприл покращує еластичність судинної стінки, що сприяє більш ефективному зниженню артеріального тиску та зниженню ризику серцево-судинних ускладнень.
Однак, перед початком лікування лікар повинен провести комплексне обстеження і визначити найбільш підходящий препарат для конкретного пацієнта, враховуючи його медичну історію та особливості стану здоров'я.