Периферичний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (ВНС) являє собою важливу складову системи регуляції внутрішніх органів і функцій організму. Він забезпечує контроль над діяльністю внутрішніх органів, підтримує баланс внутрішнього середовища, а також бере участь в регуляції адаптаційної реакції організму на стресові ситуації.
Структура периферичного відділу парасимпатичної частини ВНС заснована на численних парних нервах і гангліях, які розташовані поблизу органів-мішеней. Нервові волокна парасимпатичного відділу ВНС походять від ядер черепних нервів III, VII, IX і X, а також від спинного мозку у відділах S2-S4. Вони іннервують органи голови, шиї, грудей і черевної порожнини, а також нижній відділ товстого кишечника і сечового міхура.
Функції периферичного відділу парасимпатичної частини ВНС великі і різноманітні. Стимуляція парасимпатичної частини ВНС призводить до зниження серцевого ритму, розширення судин, посилення перистальтики органів травлення і секреції травних залоз, збільшення секреції шлунка і жовчі, а також скорочення сфінктерів сечового міхура і прямої кишки.
Таким чином, периферичний відділ парасимпатичної частини ВНС відіграє важливу роль у регуляції функцій організму. Його структура і функції є об'єктом уваги для медичних і нейрофізіологічних досліджень, спрямованих на більш глибоке розуміння механізмів роботи ВНС і розробку нових методів лікування різних захворювань, пов'язаних з порушенням регуляції внутрішніх органів.
Структура периферичного відділу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи: основні компоненти
Периферичний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (ВНС) складається з декількох компонентів, які виконують спеціалізовані функції в організмі людини.
| Компонент | Структура | Функція |
|---|---|---|
| Очні нерви | Отортачиваются від мозкового зрізу і іннервують очні м'язи і сальнийные залози. | Відповідають за регуляцію акомодації очей і процесів сльозоутворення. |
| Слухові нерви | Іннервують слухові органи і сальнийные залози. | Контролюють процеси слухового сприйняття і розширення вушної раковини. |
| Лицьові нерви | Іннервують лицьові м'язи, слинні залози і сальнийные залози. | Відповідають за управління рухами і виразом обличчя, а також за виділення слини. |
| Шлунково-кишкові нерви | Розташовуються в стінках шлунка, кишечника та інших органах травної системи. | Контролюють секрецію шлункового соку, діяльність кишечника та інші процеси травлення. |
| Сечовипускальні нерви | Inferior pelvic and hypogastric nershvektomy, tiber ond nerve chlonlitomy and inferior hypomon Medial, scandycand of ners. | Inferior pelvic анатомії зв'язок тега, аvant.Linked in каналів сміху нерви.display нового обраний з з один standing від A. |
Це лише деякі з компонентів периферичного відділу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Кожен з них відіграє важливу роль у регуляції різних функцій організму.
Слізні залози та їх роль у зволоженні очних яблук
Слізні залози-це видільні органи, розташовані у верхній зовнішній кутовій частині очної западини. Вони виробляють сльозу-рідину, яка зволожує і захищає очі. Сльози містять спеціальні компоненти, включаючи воду, солі, білки та численні фактори росту та захисту, які допомагають запобігти інфекціям та підтримують здоров'я очей.
У слізної залози є кілька типів: основна слізна залоза (лакримальна залоза), верхні та нижні орбітальні залози, кон'юнктивальні залози та сальні залози Мейбомія. Всі ці залози вносять вклад у виробництво сліз і забезпечують їх постійне зволоження.
Періодичне моргання очима також є важливим аспектом процесу зволоження очних яблук. Моргання допомагає рівномірно розподілити сльозу по поверхні ока, запобігає потраплянню подразнюючих речовин на рогівку і видаляє частинки пилу та інші мікроорганізми.
Сльози мають ключове значення для здоров'я очей і якості зору. Без них очні яблука стають сухими, що може викликати відчуття дискомфорту, роздратування і навіть пошкодження очної поверхні. Крім зволоження, сльози також забезпечують захист, покращують проходження світла через рогівку і сприяють видаленню сміття і мікроорганізмів.
Слизові оболонки носа і ротової порожнини: захист і очищення
Захист:
Слизова оболонка носа і ротової порожнини є першим рівнем захисту від шкідливих матеріалів, що потрапляють в організм. Вона містить клітини, які виробляють слиз і миготливі вії. Слиз захоплює і затримує частинки, включаючи пил, бактерії та віруси. Миготливі вії переміщують слиз і пил, забезпечуючи їх видалення з організму за допомогою кашлю, чхання або руху по віях.
Крім того, слизова оболонка містить імунні клітини, які допомагають боротися з інфекціями. Вони виробляють антитіла та інші речовини, які знищують збудників інфекцій або запобігають їх проникненню в організм.
Очищення:
Слизова оболонка також відіграє важливу роль в очищенні організму від шлакових речовин і токсинів. Слиз, що містить шлаки і токсини, виділяється через ніс і гортань в процесі видихання і ковтання. Це допомагає підтримувати чистоту і нормальне функціонування дихальної і травної систем.
Важливо пам'ятати, що підтримка здорової слизової оболонки носа і ротової порожнини є основою для нормальної функції організму і захисту від різних захворювань.
Слинні залози і їх функції в травленні
Слинні залози відіграють важливу роль у процесі травлення. Вони виробляють і виділяють слину, яка містить різні речовини і ферменти, необхідні для розкладання їжі і полегшення її проковтування.
Всього в порожнині рота знаходиться близько шести головних парних слинних залоз: паротидні, підщелепні і під'язикові. Крім цього, є і безліч дрібних слинних залоз, які також виконують свої функції.
Основна функція слини полягає в змочуванні їжі і допомоги в її перетравленні. Коли їжа потрапляє в рот, слина виробляється і змішується з нею. Вона містить фермент амілазу, який починає руйнувати складні вуглеводи в прості цукри.
Слина також виконує функцію змащення, що допомагає їжі легше проходити по стравоходу. Вона містить мукополісахариди, які зволожують і розм'якшують їжу, покращуючи її ковзання. Це особливо важливо при ковтанні великих або сухих шматків їжі.
Крім того, слина містить антимікробні речовини, такі як лізоцим та імуноглобуліни, які запобігають росту бактерій у ротовій порожнині та захищають від інфекцій.
Нарешті, слина виконує роль відновлення кислотно-лужного балансу в ротовій порожнині. Вона містить бікарбонат та інші буферні речовини, які допомагають нейтралізувати кислоти і підтримувати оптимальну кислотність для нормального функціонування ферментів.
Таким чином, слинні залози відіграють важливу роль у травленні, забезпечуючи змочування, перетравлення, змащення та захист ротової порожнини від інфекцій.