Грунт-це один з найважливіших факторів, що визначають врожайність і якість вирощуваних рослин. Вона є основою, на якій рослини отримують поживні речовини і воду. Розуміння особливостей ґрунту як субстрату живлення рослин має величезне значення для успішного сільського господарства та садівництва.
Перше, що слід знати про грунт – це її фізичні властивості, такі як структура, текстура, вологість і повітрообмін. Структура грунту визначає її здатність утримувати воду і повітря, і дозволяє коріння рослин проникати вглиб. Текстура грунту характеризується розмірами її частинок і впливає на проникнення води і повітря в грунт. Вологість грунту впливає на доступність поживних речовин для рослин, а повітрообмін забезпечує необхідне дихання кореневої системи.
Крім фізичних властивостей, важливо знати про хімічний склад грунту. У грунті містяться всі необхідні для рослин макро - і мікроелементи, які вони отримують в процесі обміну речовин. Фізичні та хімічні властивості грунту тісно пов'язані між собою і впливають на якість і кількість врожаю.
Цікаво, що культури розрізняються за вимогливістю до грунту. Деякі рослини воліють кислі грунти, інші – лужні. Деяким культурам важливий високий рівень органічної речовини, інші більш вимогливі до доступності азоту. Тому перед посівом або посадкою рослин необхідно вивчити особливості грунту і підібрати потрібне добриво і режим поливу.
Субстрат живлення рослин: особливості грунту
Однією з ключових особливостей грунту є її текстура. Текстура грунту визначається часткою піщаних, глинистих і супіщаних частинок. Піщані частинки мають великий розмір і слабо утримують вологу, але забезпечують хорошу повітропроникність. Глинисті частинки мають найменший розмір, мають високу щільність і добре утримують вологу, але можуть бути щільними і важкими для коренів. Супіщані частинки поєднують в собі властивості піску і глини.
Крім текстури, грунт має важливі властивості, такі як родючість і кислотність. Родючість визначає наявність поживних речовин в грунті. Кислотність, виражена в pH, відіграє важливу роль в оптимальному поглинанні поживних елементів рослинами. Кислий грунт має рН нижче 7, а лужний - вище 7.
Крім того, ґрунт має гранулометричний склад, який може змінюватися залежно від місця розташування та типу ґрунту. Важливу роль відіграють також загальний вміст органічної речовини і доступність поживних речовин для коренів рослин.
| Властивість грунту | Опис |
|---|---|
| Текстура | Визначає частку піщаних, глинистих і супіщаних частинок |
| Родючість | Визначає наявність поживних речовин |
| Кислотність | Визначена величиною pH і впливає на поглинання поживних елементів |
| Ґранулометричний склад | Розмір частинок грунту, що впливає на її водоутримуючу здатність |
| Органічна речовина | Загальний вміст органічних речовин, що визначають родючість грунту |
Пізнання особливостей грунту як субстрату живлення рослин є необхідним для успішного вирощування рослин. Знання про текстуру, родючість, кислотності та інші властивості грунту допоможе зробити правильний вибір добрив і оптимального режиму поливу, забезпечуючи найкращі умови для росту і розвитку рослин.
Фізичні властивості грунту
Фізичні властивості ґрунту описують його структуру, текстуру та водоутримуючу здатність.
Структура грунту визначається її агрегатами-групами частинок, об'єднаних у складі цілого. Агрегати можуть бути різного розміру і форми, що впливає на проникність грунту, здатність до утримання вологи і доступу кисню до коріння рослин.
| Текстура грунту | Зміст головних складових |
|---|---|
| Піщаний | Високий вміст піщинок, низький вміст глини і солей |
| Супіщаний | Рівний вміст піску, глини і солей |
| Супеглинистая | Високий вміст глини, низький вміст піску і солей |
Текстура грунту впливає на її родючість і здатність утримувати вологу. Піщані ґрунти, завдяки великим просторам між частинками, мають низьку утримуючу здатність і хорошу проникність для повітря. Глинисті грунти ж мають високу утримує здатністю і низькою проникністю, що може привести до затримки вологи і задушення коренів рослин.
Водоутримуюча здатність грунту визначає скільки вологи вона може утримати для доступу до коріння рослин. Це залежить від текстури, структури та вмісту органічної речовини. Ґрунти з високою водоутримуючою здатністю можуть забезпечити рослинам достатню кількість вологи під час посухи, тоді як ґрунти з низькою водоутримуючою здатністю потребуватимуть частішого поливу.