Кримінологія-це наука, яка вивчає злочинність, її причини та наслідки, а також розробляє методи попередження та боротьби зі злочинністю. Вона є однією з ключових областей сучасної правової та соціальної науки. Але які витоки кримінологічної думки? Які історичні корені лежать в основі цієї науки?
Кримінологічна думка також має коріння в інших наукових дисциплінах, таких як право, соціологія та психологія. Уже в Стародавній Греції і Стародавньому Римі існували перші спроби вивчити злочин і його наслідки. Найважливішим внеском у розвиток кримінології в Стародавній Греції були праці великого філософа Платона і його учня Аристотеля. Вони пропонували різні теорії про природу злочинності та можливі способи її запобігання.
У Середні віки і Новий час кримінологія розвивалася під впливом наполеонівських законів і кляузульних систем, які вперше запропонували класифікацію злочинів і визначення відповідного покарання. Однак ідеї просвітителів, таких як Чезаре Беккарія і Чарлз Ломан, мали великий вплив на формування кримінологічної думки. Вони висунули ідею необхідності вчитися на помилках минулого для запобігання майбутніх злочинів.
Протягом історії різні школи та теорії кримінології змагалися між собою, пропонуючи свої концепції та підходи до вивчення злочинності. Однак головне, що заклала історія кримінологічної думки, це усвідомлення необхідності уважного вивчення і аналізу злочинної діяльності, щоб ефективно боротися з нею і створити безпечне суспільство для всіх.
Кримінологічна думка: зародження та історичні корені
Кримінологія як наука зародилася в другій половині XIX століття і придбала свої історичні корені на основі попередніх їй теорій і досліджень. Особливу роль в її розвитку зіграли такі видатні вчені, як Чезаре Ломброзо, Енріко Феррі, Рафаеле Гарофало та інші.
Перш ніж бути визнаною наукою, кримінологія була предметом інтересу кількох наукових дисциплін, таких як психологія, соціологія та правознавство. Вивчення причин і умов виникнення злочинності привернуло увагу вчених, і в результаті з'явилися перші кримінологічні дослідження і концепції.
| Учений | Внесок у кримінологію |
|---|---|
| Чезаре Ломброзо | Сформулював теорію антропологічного спрямування, яка стверджує, що злочинність обумовлена спадковістю і аномаліями в розвитку особистості. |
| Енріко Феррі | Розробив концепцію соціологічного спрямування, згідно з якою злочинність є результатом соціальних факторів і девіантної поведінки. |
| Рафаеле Гарофало | Висунув ідею про психологічну природу злочину і необхідність застосування суворого покарання для запобігання злочинності. |
Надалі, кримінологія продовжила розвиватися, інтегруючи в себе різні підходи і методи вивчення злочинності. Сучасна кримінологічна думка базується на досягненнях багатьох наук, включаючи психологію, соціологію, право та інші. Однак витоки її зародження та історичні корені залишаються важливою частиною її розвитку та формування.
Ранні витоки кримінології
У Стародавньому Єгипті формувалася перша система законодавства, яка містила певні покарання для вчинення злочинів. Також існували певні процедури розслідування злочинів та встановлення винуватості.
Стародавня Греція внесла значний внесок у розвиток кримінології. Тут Аристотель писав про причини злочинів і можливі способи їх запобігання. Також Греція вперше ввела поняття "соціальний контроль" - системи правил, норм і цінностей, які регулюють поведінку людей і запобігають скоєнню злочинів.
Римська імперія розробила перші закони і системи покарання, а також внесла поняття "провини" в теорію злочинності. Рим став першим організованим суспільством, де держава прийняла на себе функцію контролю і покарання злочинців.
Середньовічна Європа також мала свою систему покарання. Тут виникло поняття "тортури" - одного із способів встановлення провини злочинця. Середньовічні вчені також проводили дослідження причинності злочинів і намагалися знайти зв'язок між соціальними умовами та злочинністю.
Таким чином, ранні витоки кримінології можна знайти в різних стародавніх історичних епохах, де формувалася перша теоретична база і задавалися питання про злочинність і її причини.
Вплив філософії на кримінологічну думку
У перші століття, коли кримінологія була частиною пенології (вчення про кримінальні покарання), вона базувалася на філософській концепції поділу злочинів на "злочини проти моралі" та "злочини проти закону". Ця ідея сягає античності і була розроблена такими філософами, як Платон та Арістотель. Вони стверджували, що злочини, вчинені проти чесноти, є більш серйозними і вимагають суворого покарання.
Крім того, Філософська думка вплинула на формування ідей про причини злочинності. Філософи епохи Просвітництва, такі як Сезар Беккарія та Чезаре Ломброзо, розробили концепцію криміногенних факторів - факторів, що сприяють вчиненню злочину. Вони вважали, що людська природа, соціальні умови та економічні фактори впливають на злочинність і повинні враховуватися при її вивченні.
Не менш важливим впливом філософії на кримінологію є формування основоположних принципів правосуддя. Такі філософи, як Іммануїл Кант та Жан-Жак Руссо, базувались на ідеях прав людини, свободі та рівності перед законом. Вони розробили концепції справедливості та обмеження державної влади, які вплинули на розвиток кримінального права та системи покарання.
В цілому, філософія мала значний вплив на розвиток кримінологічної думки. Її ідеї та концепції сприяли формуванню і розвитку основних теорій кримінології, визначали методологію дослідження і формування принципів правосуддя. Вона продовжує залишатися істотним фактором у розвитку та вдосконаленні кримінології в даний час.
Розвиток кримінології в контексті соціальних вчень
В історичній перспективі кримінологія почала розвиватися на основі різних соціальних вчень, таких як позитивізм, Соціологія, Психологія, біологія та інші. Кожне з цих навчань вносило свій внесок у розуміння причин злочинності і методів боротьби з нею.
Позитивізм заперечував свободу волі людини і пояснював злочинність детермінованими факторами, такими як спадковість, виховання і соціальне середовище. Це вчення поклало основу для наукового вивчення злочинності і розвитку кримінології як науки.
Соціологія приділяла увагу соціальним факторам, таким як бідність, безробіття, Освіта та міжгрупові відносини, які можуть сприяти виникненню злочинності. Соціальні аспекти злочинності стали одним з основних напрямків досліджень кримінології.
Психологія займалася вивченням психологічних механізмів, що лежать в основі злочинної поведінки. Фактори особистості, психічні розлади, аномальна поведінка і мотивація злочинців – все це стало предметом дослідження кримінології.
Біологія також вплинула на кримінологічні дослідження, звертаючи увагу на генетичні, фізіологічні та нейроанатомічні фактори, які можуть призводити до підвищеної схильності до порушення закону.
Розвиток кримінології в контексті соціальних вчень дозволило більш глибоко зрозуміти причини злочинності і розробити ефективні методи її попередження і боротьби з нею. Кримінологія стала міждисциплінарною наукою, що об'єднує в собі знання і методи різних областей.