Перейти до основного контенту

Супіщаний грунт: гранулометричний склад і способи визначення

9 хв читання
298 переглядів

Супіщаний грунт-це один з видів грунтів, який відрізняється особливим гранулометричним складом, а саме високим вмістом піску. Піщані грунти являють собою окремі гранули різних розмірів, а їх однорідність і хімічний склад роблять істотний вплив на властивості цих грунтів.

Визначити гранулометричний склад супіщаного грунту можна за допомогою спеціальних лабораторних методів. Одним з таких методів є ситовий аналіз, який дозволяє визначити частку піщаних частинок в грунті. Для цього грунт пропускається через сита з різним діаметром отворів, а потім визначається масова частка частинок різних розмірів.

Важливо відзначити, що способи визначення гранулометричного складу супіщаного грунту можуть варіюватися в залежності від цілей дослідження. Наприклад, Хіддінк і кристал пропонують метод, заснований на зберіганні частинок грунту в сольових розчинах з різною концентрацією, що дозволяє визначити групу і розміри частинок.

Супіщаний грунт і її гранулометричний склад

Гранулометричний склад супіщаного грунту визначається пропорціями різних фракцій за розмірами частинок. Головними компонентами такого грунту є пісок, глина і мул. Піщану фракцію складають піщинки розміром від 0,05 до 2 міліметрів, глинисті частинки менше 0,002 міліметра, а мулові – від 0,002 до 0,05 міліметрів.

Оцінка гранулометричного складу супіщаного грунту здійснюється за допомогою лабораторних методів. Для цього зразок грунту змішується з водою, щоб відокремити піщинки від інших частинок. Потім за допомогою сит і зважування визначається частка кожної фракції.

Як показує дослідження, гранулометричний склад супіщаного грунту безпосередньо впливає на її родючість і здатність до зберігання води. Завдяки збалансованому співвідношенню піску, глини і мулу, дана грунт володіє оптимальною водопроникністю і вологоємністю. Це дозволяє їй служити хорошою основою для сільськогосподарських культур і сприяти росту рослин.

Визначення та властивості

Визначення гранулометричного складу супіщаного ґрунту відіграє важливу роль в агрономії та геології. Гранулометричний склад являє собою процентний вміст різних фракцій за розміром частинок в грунті.

Для визначення гранулометричного складу використовуються різні методи. Одним з найбільш поширених є механічний аналіз, заснований на ситовому аналізі. Грунт просівається через серію сит різного розміру, після чого на кожному ситі визначається кількість частинок.

Одна з основних характеристик супіщаного грунту - її крупність. Крупність грунту визначається основним розміром частинок, який становить від 0,05 до 2 міліметрів. При цьому на кількість більших частинок впливає також і піщана фракція. Супіщаний грунт характеризується високим вмістом піщаних частинок, що обумовлює її особливі властивості.

Супіщаний грунт має хорошу водоутримуючу здатність і дозволяє рослинам легко проникати корінням в глибину грунту. Вона також має високу повітропроникність, що сприяє нормальному розвитку кореневої системи. Крім того, супіщаний грунт має високу фертильність, так як має хорошу дренуючу здатність, що сприяє вимиванню солей і мінеральних речовин.

Гранулометричний склад і його класифікація

Класифікація гранулометричного складу грунту грунтується на частці частинок різного розміру. Існує кілька класифікаційних систем, однак найбільш широко використовується система, заснована на трьох основних фракціях:

  • Пісок-частинки діаметром від 0,05 до 2 мм;
  • Іл-частинки діаметром менше 0,002 мм;
  • Глина-частинки діаметром від 0,002 до 0,05 мм.

На основі поєднання цих фракцій грунту класифікуються як піщані, супіщані, мулуваті і глинисті.

Піщані ґрунти характеризуються високою проникністю води та повітря, але низькою вологоутримуючою здатністю.

Супіщані грунти відрізняються від піщаних наявністю значної кількості мулу, що сприяє поліпшенню влагоудерживающей здатності.

Мулуваті грунти мають високу вологоутримуючу здатність і хорошу структуру, але погано пропускають воду і повітря.

Глинисті грунти мають низьку проникність води і повітря, але мають високу вологоутримуючу здатність і родючість.

Знання гранулометричного складу грунту дозволяє оцінити її властивості і вибрати відповідні методи її поліпшення і використання в сільському господарстві.

Способи визначення гранулометричного складу

  1. Мокрий метод. Даний метод передбачає вимірювання фракцій грунту шляхом їх фракціонування за розмірами відповідно до ГОСТ 12536-93. Спочатку проводиться замочування проби грунту у воді, потім здійснюється механічний поділ на фракції шляхом центрифугування.
  2. Сухий метод. Цей метод передбачає визначення гранулометричного складу за розмірами частинок супіщаного грунту без їх попереднього зволоження. За допомогою різних фракційних сит проводиться поділ грунту на частинки різних розмірів.
  3. Гігроскопічний метод. Даний метод дозволяє визначити гранулометричний склад по зміні маси зразка після зміни його вологості. Вимірювання проводяться на основі того, що рівноважна вологість грунту корелює з його гранулометричним складом.
  4. Лазерна гранулометрія. Цей сучасний метод дозволяє визначити розміри та форму частинок супіщаного ґрунту за допомогою лазерної дифракції. Це досягається завдяки проходу частинок грунту через лазерний промінь і подальшого аналізу розсіяного світла.

Вибір способу визначення гранулометричного складу залежить від цілей дослідження, доступних ресурсів і необхідної точності результатів. Комбінований підхід, що включає використання декількох методів, часто дає найбільш повну і точну інформацію про гранулометричному складі супіщаного грунту.

Імпортантність визначення гранулометричного складу

Визначення гранулометричного складу важливо для розуміння властивостей супіщаного грунту і її можливого використання в різних областях.

Гранулометричний склад вказує на розмір і склад частинок грунту, а також на їх пропорції. Вивчення цього параметра дозволяє визначити групи грунтів з різними фізичними і хімічними властивостями.

Знання гранулометричного складу допомагає визначити стійкість грунту до ерозії, її здатність до затримки і проникнення води, а також здатність до повітрообміну.

Визначення гранулометричного складу не тільки дозволяє зрозуміти фізичні властивості грунту, але і знайти застосування в різних областях. Наприклад, землевпорядники використовують ці дані для розробки ефективних методів використання супіщаного ґрунту в сільському господарстві або будівництві. Інженери землеустрою можуть визначити необхідні заходи для поліпшення фізичного стану ґрунту або вибору оптимального матеріалу для будівельних робіт.

Застосування гранулометричного складу в практиці

Гранулометричний склад супіщаного грунту відіграє важливу роль в аграрній та будівельній практиці. Знання частки піску, силтовой і глинистої фракцій дозволяє визначити фізичні властивості грунту і використовувати їх для різних цілей.

Одним з основних застосувань гранулометричного складу є проведення грунтових досліджень перед початком будівельних робіт. Знаючи склад грунту, інженери можуть визначити необхідні заходи для зміцнення грунту або вибору оптимального матеріалу для фундаменту. Також, гранулометричний склад використовується при проектуванні дорожніх покриттів, для вибору відповідного грунту для будівництва доріг.

Сільське господарство також є областю, де гранулометричний склад має велике значення. Знаючи фракційний склад грунту, можна визначити її водопроникність, аерацію, рівень кислотності та інших хімічних властивостей, необхідних для вибору оптимальних культурних рослин.

Також, гранулометричний склад використовується в екологічних дослідженнях при вивченні забруднення грунту. При проведенні аналізу грунту можна визначити пескосвойственность, що дозволить визначити її здатність утримувати або проникати забруднюючі речовини. Це дозволяє контролювати і запобігати забрудненню грунту і підземних вод.

Загалом, гранулометричний аналіз є незамінним інструментом, що дозволяє визначити особливості і властивості супіщаного грунту для застосування в різних областях діяльності. Це допомагає оптимізувати вибір матеріалів, поліпшити якість будівництва і підвищити врожайність в сільському господарстві.