Тема. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний - Конспекти уроків історії України - Вчителю-предметнику - Методичне портфоліо - Записник сучасного вчителя
Неділя, 04.12.2016, 09:02Ви увійшли як Гість | Група "Гості"

Записник сучасного вчителя



Методичне портфоліо

Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків історії України

Тема. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

Тема. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
Мета: розкрити особливості історії України першої половини ХVІІст. – «доби героїчних походів»; розвивати уміння аналізувати історичні документи , робити певні висновки, узагальнювати, порінювати; визначити роль Сагайдачного як політика, видатного воїна, мецената,звичайного козака; показати роль козацтва в боротьбі з завойовниками; виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського народу, любов до Батьківщини, патріотизм, гордість за славетне минуле нашого народу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Основні дати:
- 1577-1578рр. – 1622р. – роки життя та діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного;
- 1602-1623рр. – період «доби героїчних походів» українського козацтва;
- 1616р. – здобуття українськими козаками Кафи ;
- 1620- 1621рр.. – Хотинська битва.

Хід уроку
Гей, широко залунала
Запорізька честь і слава –
Сагайдачному дісталась
Та гетьманська булава.
Бо такого ще не було
В товаристві отамана.
Ще ніхто не бив так славно
Яничара й бусурмана.

І. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда
1. До якої держави входили більшість українських земель в 17 столітті?
2. Що сприяло набігам турецько- татарських орд на українські землі?
3. Хто фактично захично захищав кордони українських земель від татар , а хто мав це дійсно робити?
4. Яка роль козацтва в захисті православної церкви ?
5. Яким було військове мистецтво козаків?
6.Як церква та релігія впливала на становище простого люду в українських землях ?
Отже, козацтво в кінці ХVІ ст. було основним захисником українських земель.
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
Наприкінці XVI ст. становище в українських землях вкрай ускладнилося. З заходу кспансія Польщі призвела до втрати решток державності ,поглиблення та посилення польських впливів на українське населення, з півдня нависла постійна загроза нападів з боку Туреччини та Кримського ханства, зі сходу склалися досить напружені відносини з Москвою. Тобто землі України опинилися в умовному трикутнику постійної загорози та насилля надна родом.Саме за таких обставин формується українське козацтво, яке поступово перетворилося на провідну верству українського суспільства. Також підвищилося військова майстерність козаків, чому сприяли їхні часті військові походи. Тому козацтво стало не лищезахисником українських земель , а й активним учасником політичного життя сусідніх держав.
«Ой на горі та й женці жнуть...» Вже четверте століття співає Україна цю розважливо мелодійну, сповнену м’якого гумору пісню. Роблять звичну справу женці, йде у похід запорозьке військо на чолі із своїми ватажками: «Попереду Дорошенко... А позаду Сагайдачний...» Саме про «зацного рыцера» Петра Сагайдачного співається в пісні. Йому присвячували й поетичні твори. Яким же був цей історичний діяч, що його іменем названоодну з вулиць у центрі Києва, і чим здобув вдячну пам’ять нащадків?
Проблемне питання:
Як на вашу думку, ким бува П.Конашевич – Сагайдачний: гетьманом реєстрового козацтва чи славетним воїном, захисником уркїнців?
ІІІ . Вивчення нового матеріалу:
План
1.Передумови морських козацьких походів.
2.Петро Конашевич - Сагайдачний.
3.Хотинська війна.
1. Передумови морських козацьких походів. ( Розповідь вчителя)
Слово вчителя: Не минало й року, щоб турки і татари не вторгалися в Україну, не спалювали їх сіл і містечок, не вбивали людей. Річ Посполита не могла забезпечити захист своїх південних володінь від цієї агресії. Замки й фортеці на кордоні зі Степом перебували в занедбаному, напівзруйнованому стані. Вони підтримувалися і оборонялися лише силами міщан і козаків.Татари «вогнем і мечем» спустошували наші землі. На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків,жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.
Козацтво стало на захист та визволення православного люду.Тому на перше десятиліття XVII ст. припали найбільш вдалі морські походи козаків.
Робота з документом
Ознайомтесь документом і дайте відповідь на питання: (учні працюють з додатковим документом)
Г.-Л. Боплан про організацію козаками морських походів проти туркі
«Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана, однак похідний отаман вибирається тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни близько 60 стіп завдовжки, 10 чи 12 завширшки і 12 завглибшки. Ті човни не мають корми, зводяться із стовбура човнового дерева — верби або липи — завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками 10—12 стіп завдовжки і 12 на одну стопу завширшки. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах... Зазвичай на їхньому човні є десять-п’ятнадцять пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати..
Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас..
Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три­чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними..»
Документ № 2
Відомий італійський мандрівник П'єтро дела Валле повідомляв у травні 1618 р.: "Турки не мають на Чорному морі жодного місця, яке б козаки не взяли й не сплюндрували. В усякому разі вони сьогодні на Чорному морі така значна сила, що, якщо докладуть більше енергії, будуть цілком його контролювати".
Документ № 3
Історик запорозького козацтва Д. І. Яворницький зазначав: "Дивна сміливість, швидкість і руйнівна сила всіх цих козацьких походів на Крим і Туреччину перевершують будь-які описи. Вони можуть бути пояснені тільки тим, що на чолі козаків стояв такий геніальний проводир, яким був Петро Конашевич Сагайдачний".
1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу.
2. Опишіть вигляд козацької чайки.
3. Яким було спорядження козака — учасника походу?
4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?
Серед козацтва виділяється козак, завзятий та спритний воїн, що став гетьманом –Петро Конашевич – Сагайдачний.Під керівництвом гетьмана проведено сотні походів. Славетних боїв що прославили не лише його, а козацтво як велику і не пережну силу.
Проміжний висновок: Козацтво стало впливовою силою, а Запорозька Січ - своєрідною державою в державі. Головною справою вважали захист свого народу від татар і турок.Цей період увійшов в історію як «доба героїчних походів».
Словникова робота: учні записують визначення самостійно формулюючи
Приклад відповіді: перші десятиліття 17 століття пов’язані з морські походи козаків проти Туреччини на початку ХVII ст.

2.Петро Конашевич - Сагайдачний.( Колективна робота)
-розповідь учнів про життя гетьмана ( випереджувальне завдання)
- робота в парах з документами та додатковим власним матеріалом ( випереджувальне завдання –учні збирали матеріал для характретистики гетьмана) :
Група №1
Документ 1. Зі спогадів сучасників
«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносній всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небез¬пеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав-небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...»
(Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу, — К. : Фаренгейт, 2000. — С. 53)
Група № 2
Документ2. Крип'якевич про П. Сагайдачного
«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисциплі¬ни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небез¬пеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив коза¬ків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі».
(Крип'якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта», 1992.-С. 58)
Група № 3
Документ 3. О. Д. Бойко про Сагайдачного
«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів».
(Бой¬ко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140)
Група № 4
Документ 4.
«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві засну¬вав школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і на¬род. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїз¬див єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний по¬просив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру».
(Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994.- С. 72)
Згрупувавшись учні характеризують гетьмана, наводячи приклади, складають блок схему,вписують ключові слова,що характеризуть гетьмна прають з підручником, роздатковим матеріалом, домашнім матеріалом випереджувальне завдання) :
-політик ( дипломат, українець,реформатор)
-воїн ( авторитет,тактик,сміливість, швидкість,переможець)
- меценат і покровитель освіти та культури ( опіка, допомога,освіта, прихильних братства)
-козак, гетьман реєстрових козаків (шляхтич,воїн,любов до України, повага)
-Робота з ілюстраціями :
вчитель пропонує декілька ілюстрацій поязані з гетьманом - питання- який він гетьман, що ми можемо про нього скзати з запропонованих зображень?



Наближний варіан відповідей:
Сагайдачний - воїн
Передовсім Петро Сагайдачний постає перед нами відважним полководцем та неперевершеним тактиком, генієм військової думки того часу.
На Запоріжжі, у цій «школі життя» Сагайдачний швидко здобуває високий авторитет: стає обозним та керує всією артилерією Січі, згодом очолює січове товариство - стає кошовим отаманом, а потім гетьманом Війська Запорозького.
Розташована на межі християнського і мусульманського світів Січ стала природним заслоном проти татарських і турецьких набігів. Сагайдачний же почав не лише захищатися, а й організовувати походи на Крим і Туреччину.
Він реформує козацьке військо, на базі окремих загонів організовує регулярне військо з суворою дисципліною, розробляє стратегію та тактику антитурецької боротьби.
Морські походи під началом Сагайдачного, коли козацькі чайки з'являлися раптово у стін Стамбула та "скурювали мушкетним димом столицю турецького султана",- як писав сучасник, викликали справжній жах у ворога.
І що найважливіше - козацький десант звільняв православних полонених, що томилися в тяжкій турецько-татарській неволі.
Успішні морські походи 1616-1618 рр. на чолі із Сагайдачним стали прикладом сучасного військового мистецтва та посилили впевненість козаків у своїх силах. Продумана тактика і стратегія вкупі із майже міфічною хоробрістю та відчайдушністю стали дійсно непереможними.
Турецький хроніст Мустафа Наїма, описуючи битву запорожців на чайках із турецьким флотом, стверджував: що "на всій землі немає людей сміливіших, котрі б менше турбувалися про своє життя, менше за все боялися смерті".
З середини першого десятиріччя XVII ст. Сагайдачний керував майже всіма значними походами - як сухопутними, так і морськими, що досягли на той час особливої сили, розмаху і масштабів.
Із запорозької січової гавані виходило іноді понад 300 "чайок", в яких розміщувалося до 20 тисяч козаків. Добою героїчних походів назвали історики ці морські козацькі експедиції, керовані Петром Сагайдачним.
На Січі, на цій окраїні християнського світу ця незвичайна пасіонарність українського народу знайшла віддушину та не в останню чергу завдяки Петру Сагайдачному відповідну своєму часові організацію.
Історик запорозького козацтва Д. І. Яворницький зазначав: "Дивна сміливість, швидкість і руйнівна сила всіх цих козацьких походів на Крим і Туреччину перевершують будь-які описи. Вони можуть бути пояснені тільки тим, що на чолі козаків стояв такий геніальний проводир, яким був Петро Конашевич Сагайдачний".
Не менш успішним ніж на морі був Сагайдачний у сухопутних кампаніях. Апофеозом козацької звитяги стала Хотинська війна 1621 р., коли козакам безупинно доводилося витримувати атаки в багато раз переважаючої турецької армії, відчайдушно контратакуючи.
Сагайдачний безпосередньо брав участь у бойових діях, незважаючи на поранення напередодні отруйною татарською стрілою.Без перебільшення, перемога під Хотином врятувала Польшу та Україну від турецького поневолення, а Сагайдачний відіграв у цьому головну роль.Вірменський хроніст Авксент писав з цього приводу: "Якби не козаки, польське військо було б розбите за 3-4 дні. Перемогу здобуто лише завдяки Богові й запорозьким козакам".
Не слід забувати, що саме Петро Сагайдачний чи не першим у військовій тактиці активно застосовував проти супротивника тактику засадних та зустрічних боїв, коли нечисленні загони добре вишколених козаків нападали на маршеві колони супротивника, переважаючого у десятки разів і вносили безлад і паніку у його лави.
Взагалі, військова стратегія і тактика Сагайдачного була розрахована на ведення бойових дій в умовах чисельної переваги супротивника, при чому вирішальний удар завжди наносився миттєво й у найслабкіше місце.
Не можна не відзначити й високу мобільність козацького війська, яке багато разів зупиняло наступ турецько-татарських орд результативними ударами по їхніх тилових комунікаціях.
Динамічна й гнучка тактика бою козацького війська, на противагу позиційній, неповороткій тактиці польського війська, була вирішальним фактором у цій блискучій перемозі, яка принесла козакам європейську славу.
Сагайдачний - політик
Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував як в межах України так і закордоном довгострокові дипломатичні комбінації. Він наполегливо й неухильно проводив свою політичну лінію, дотримуючись чіткої позиції щодо польського короля, магнатів та шляхти.
"Політик великий і справний", як називали його сучасники, не йшов на відкриту політичну конфронтацію з Річчю Посполитою, а використовував дипломатію для утвердження і проведення своєї лінії.
Сагайдачний боровся за розширення козацького реєстру та в інший спосіб намагався легалізувати й офіційно визнати козацьку військову та політичну організацію, розширити козацькі права, вивести польські війська з України, встановити релігійне рівноправ'я та визнати вищу православну ієрархію.
Він розумів, що кожен, навіть невеликий поступ у цьому ділі сприятиме посиленню позицій козаків в обороні прав народу українського народу та православ'я.
Вперше за Сагайдачного козацтво формує свою політичну програму, в якій виходить за вузько станові інтереси. Утворюється спілка козацтва, міщанства й духовенства.
Саме в цей час відбувається активне формування національної української спільноти з її чітко вираженими географічними кордонами.
В цьому Сагайдачному також належить визначальна роль, адже саме Сагайдачний знову залучив Київ в орбіту майбутньої нової Української козацької держави. При ньому Київ знову стає політичним осередком нової України.
Історик М. С. Грушевський писав, що вже сучасники дуже високо оцінювали політичний талант Петра Сагайдачного, визнавали загальноукраїнське значення його діяльності.
"В сучаснім громадянстві славили Сагайдачного як дуже розважного, глибокого політика, що вмів поставити козаччину на службу загальнонародним справам і зробив з козацького війська опору національного українського життя... Сагайдачний відкрив тим нову добу в історії українського життя".
Не в останню чергу завдяки його діяльності в тогочасній суспільній свідомості утверджується бачення козацтва як символу слави руського народу, "щита" християнського світу проти невірних, що урівнювало українців з іншими народами, утверджувало "чуття власної сили, гідності, унікальності та надійності свого історичного фундаменту.
Сагайдачний - меценат і покровитель освіти та культури
Сагайдачний навчався в Острозькій школі - центрі тогочасної української вченості інтелектуального й духовного життя.
Цей навчальний заклад був визнаним в Україні культурним та освітнім центром, де молодим людям прищеплювалося розуміння значущості духовних цінностей свого народу.
Згодом він потрапляє до Львівської братської школи, де зустрічається з Іовом Борецьким, з яким підтримував зв'язки до кінця свого життя.Дружба з Іовом Борецьким пізніше переросла в політичний союз, який відіграв вагому роль в українському релігійному і політичному житті.В будь-якому разі та духовна атмосфера, яка оточувала Петра Конашевича в острозький період його життя, остаточно сформувала його особистість.За сприяння Сагайдачного було засновано школу при Київському братстві, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію.
Впродовж усього життя він допомагав освітнім та культурним центрам матеріально, за заповітом залишивши майже все своє майно й гроші Київській, Львівській і Луцькій школах "на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічні часи". Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою діяльністю й захистом православної церкви. Йому належить твір «Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії. Він, як вам вже відомо, разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства й багато зробив для відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно­просвітницький осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та інші. Гетьман опікувався церквами, монастирями, школами, а перед смертю великі суми грошей заповів Львівському та Київському братствам й на інші благодійницькі цілі.
Сагайдачний - козак, гетьман реєстрових козаків
Походив з шляхетної родини,що мала достатній матеріальний рівень щоб забезпечити Петрові не дешеву, у той час, найвищу можливу в Україні світську освіту: він закінчив Острозьку школу.В цій школі Сагайдачний не тільки здобув освіту, а й під вполивом отриманих знань, сформувався його світогляд. Принагідно зазначимо, що немає жодних історичних джерел, в яких би згадувалося де саме Сагайдачний здобував військову освіту. Це дає можливість припустити, як версію, що військові знання він здобув від родини. Адже, на той час, традиційно, кожен шляхетний хлопчик із дитинства здобував у родині знання військової справи та вишкіл володіння зброєю. Бо такий вже був обов’язок кожного шляхтича – у разі війни ставати під знамена короля і захищати свою державу. І судячи із подальшого життєвого шляху Сагайдачного – очевидно, що його рід міг не тільки надати йому найкращий вишкіл, а й навчити стратегії та тактиці мислення командира, що засвідчує певні родинні традиції. Втім, цивільні історики пояснюють військові таланти Сагайдачного виключно вродженими талантами. Посів важливе місце серед козацької старшини. У 1614—1616 та 1620—1622 рр. обирався гетьманом реєстрового козацтва. У своїй гетьманській діяльності керувався тверезим розрахунком, прагматизмом, твердістю й водночас схильністю до компромісів. Очолював декілька переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства. Був відомий як меценат, захисник православної церкви і прихильник братського руху.
Будучи досвідченою і поміркованою людиною, Сагайдачний намагався, обстоюючи інтереси козацтва і взагалі українського народу, досягати згоди з польською владою. Гетьман погодився з умовами Вільшанської (1617 р.) та Роставицької (1619 р.) угод, що встановлювали кількісний склад реєстру відповідно в 1 та 3 тисячі козаків. Однак не поспішав виконувати ті положення угод, що не влаштовували козацтво. «Ще не бувши гетьманом, а ні старшим на Запоріжжі, - пише В. Антонович, - Сагайдачний уславив себе цілим рядом добре обміркованих вдалих походів на Туреччину і Крим. Козаки обирають його обозним, доручивши відати всією артилерією Січі, а з часом - і козацьким гетьманом».
Проміжний висновок: кожна група робить свій висновок, виділяючи ключові слова і списуючи в схему.
3.Хотинська війна 1620-1621 роки ( розповідь вчителя)
Хотинська битва стала однією з найбільших битв 17 століття. Турецька держава постійно загрожувала як Речі Посполитій, так і усій Європі. Спроба поляків допомогти молдавському господарю у боротьбі з османами закінчилась повноим провалом. Сагайдачний прославився у ній як воїн, диплом, вправний політик, переможець.
Для гетьмана Петра Сагайдачного Хотин був останньою з перемогою. Тяжко поранений отруєною татарською стрілою, Сагайдачний їхав до Києва, лежачи у колясці в супроводі королівського лікаря. У Києві він дуже страждав від рани, але продовжував дбати про долю України і козаків, піклуватися про школи, братства, церкви.
1622 року він помер від тяжкого поранення. Кияни урочисто проводжали козацького героя в останню путь. Його було поховано у братській церкві на Подолі. Студенти Богоявленської братської школи читали над його могилою «Вірші» свого ректора Касіяна Саковича:
Йдеш од нас, гетьмане милий,
Короні тій дуже зичливий.
Кров’ю обляний, пострілом турським,
Кінчиш життя вироком бозьким,
Сміло ойчизну боронячи.
Однак потомним віком слава
Вічная по тобі зостала,
Котроїсь набув своїм мужством
З славним запорозьким лицарством,
Котрого гідний був славним,
Неприятелям ойчизни страшним...
На могильному камені славетного гетьмана було зроблено напис.
“Тут зложив запорізький гетьман свої кості,
Петро Конашевич, поранений задля вольності
Вітчизни, коли турки сильно нападали
І пострілів смертельних кілька йому задавали.
І вмер, захищаючи батьківський край,
О, Творче, блакить йому неба подай,
Яко ревнителю віри справдешньої,
В котрій з дитинства ще похрещений,
Року тисяча шістсот двадцять другого.
Похований в монастирі братства Київського,
На котрий кілька тисяч офірував,
Щоб там розвивались науки жадав.”
ІІІ.Робота над проблемним питанням:
-учні висловлюють свої думки
ІV.Узагальнення вивченого матеріалу:
Хай Сагайдачного ім’я повік-віків
Прославить наша Русь, як приклад для
синів,
Щоб про діла його нащадки споминали
І гідним іменем в народах називали.
(Касіян Сакович)
Отже, Сагайдачний - козак , гетьман, лицар 17 століття, що своєю шаблею та звитягою наводив страх на вогора, боронив руські землі та народ, визволяв бранців –дійсно є героем нашого народу, прикладом для нащадків та образом спражнього козака воїна.Тому не дивно що в честь нього названа багато вулиць, учбовий заклад – академія сухопутних військ ім..Сагайдачного м.Львів ,музей в Кульчиці Самбірського району Львівської області в , пам’ятники в різних містах України.
Д.З. параграф, записи в зошиті.

Категорія: Конспекти уроків історії України | Додав: Оля8301 (14.12.2014) | Автор: Щербак Ольга Михайлівна E W
Переглядів: 2592 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]




Матеріали каталогу статей




[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ГОСПОДАРІВ — СПІЛЬНА ТУРБОТА СІМ'Ї І ШКОЛИ" (0)
[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї" (0)
[28.04.2011][Робота з батьками]
Батьківські заповіді (0)
[02.05.2011][Сценарії свят, виховних заходів]
До Дня Перемоги "Ніхто не забутий, ніщо не забуто" (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Що значить урок у сучасному вимірі ? (1)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Продуктивне навчання у навчально-виховному процесі. (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Орієнтовні завдання, які розкривають принципи продуктивного навчання (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Модульні технології навчання (1)
[04.05.2011][Технології навчання]
Проектні технології (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Технологія «мозкового штурму» (0)
Категорії розділу
Конспекти уроків історії України [24]
Конспекти уроків української мови та літератури [42]
Конспекти уроків світової літератури [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії [12]
Конспекти уроків англійської мови [16]
Конспекти уроків християнської етики [2]
Конспекти уроків музики [5]
Конспекти уроків інформатики [2]
Конспекти уроків української літератури 6 клас [48]
Конспекти уроків української літератури 7 клас [72]
Конспекти уроків української літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків української літератури 9 клас [67]
Конспекти уроків української літератури 10 клас [62]
Конспекти уроків української літератури 11 клас [30]
Конспекти уроків української мови 6 клас [75]
Конспекти уроків української мови 7 клас [72]
Конспекти уроків української мови 8 клас [71]
Конспекти уроків української мови 9 клас [69]
Конспекти уроків української мови 10 клас [38]
Конспекти уроків української мови 11 клас [65]
Конспекти уроків світової літератури 5 клас [67]
Конспекти уроків світової літератури 6 клас [73]
Конспекти уроків світової літератури 7 клас [64]
Конспекти уроків світової літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків світової літератури 9 клас [71]
Конспекти уроків світової літератури 10 клас [63]
Конспекти уроків світової літератури 11 клас [68]
Конспекти уроків Вступу до історії України 5 клас [34]
Конспекти уроків історії України 7 клас [34]
Конспекти уроків історії України 8 клас [52]
Конспекти уроків історії України 9 клас [41]
Конспекти уроків історії України 10 клас [27]
Конспекти уроків історії України 11 клас [35]
Конспекти уроків всесвітньої історії 6 клас [71]
Конспекти уроків всесвітньої історії 7 клас [35]
Конспекти уроків всесвітньої історії 8 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 9 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 10 клас [23]
Конспекти уроків всесвітньої історії 11 клас [32]
Конспекти уроків правознавства 9 клас [35]
Конспекти уроків правознавства 10 клас [32]
Конспекти уроків географії 6 клас [66]
Конспекти уроків географії 7 клас [56]
Конспекти уроків географії 8 клас [47]
Конспекти уроків географії 9 клас [48]
Конспекти уроків географії 10 клас [41]
Конспекти уроків біології 7 клас [48]
Конспекти уроків біології 8 клас [49]
Конспекти уроків біології 9 клас [59]
Конспекти уроків біології 10 клас [27]
Конспекти уроків біології 11 клас [31]
Конспекти уроків алгебри 7 клас [1]
Конспекти уроків алгебри 8 клас [2]
Конспекти уроків фізики 7 клас [29]
Конспекти уроків фізики 8 клас [33]
Конспекти уроків фізики 9 кл [38]
Конспекти уроків хімії 8 клас [33]
Конспект уроків хімії 11 клас [12]
Конспекти уроків економіки 11 клас [16]
Конспекти уроків англійської мови 9 клас [34]
Конспекти уроків малювання 6 клас [18]
Конспекти уроків малювання 7 клас [22]
Конспекти уроків трудового навчання 5 клас [7]
Конспекти уроків трудового навчання 6 клас [10]
Конспекти уроків художньої культури, 10 клас [1]
Конспекти уроків художньої культури, 11 клас [16]
Конспекти уроків з основ здоров’я 6 кл [34]
Конспекти уроків з основ здоров’я 7 клас [35]
Конспекти уроків з основ здоров’я 8 клас [0]
Вчителю початкової школи [21]
Конспекти уроків з географії рідного краю [4]
Конспекти уроків з російської мови [0]
Пошук
Форма входу
Наше опитування
Мене цікавлять:
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Push 2 Check
Сайт існує
Copyright MyCorp © 2016