«Національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії» - Конспекти уроків історії України - Вчителю-предметнику - Методичне портфоліо - Записник сучасного вчителя
Субота, 10.12.2016, 15:37Ви увійшли як Гість | Група "Гості"

Записник сучасного вчителя



Методичне портфоліо

Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків історії України

«Національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії»
«Національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії»

сторія України

Тема уроку: «Національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії»
Мета уроку: ознайомитися з національно-визвольним рухом в Галичині, Буковині і Закарпатті під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії; розвивати вміння, навички аналізувати історичні документи; виховувати почуття патріотизму; узагальнювати історичну інформацію, критично мислити й обстоювати власну позицію та доводити свої думки.
Обладнання: карта, підручник історія України 9 клас , автор О.К. Струкевич
Тип уроку: комбінований
Структура уроку
І.Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань
1)Який період історії ви вивчаєте?
2) Краєвиди якої частини українських земель зображено? Які почуття викликають ці зображення? Між якими державами була поділена земля українська?
-де ми не жили в той час, українці потерпали від соціально-економічного гніту .Уявіть що ви – селяни, інтелігенція, пани – чому ви потерпаєте від влади?
3)Розкажіть про склад та напрями діяльності К-М товариства?
4)В чому на Вашу думку заслуга Т. Г. Шевченка в справі українського національного відродження?
5)Чому братчики схилялися до ідеї «слов’янської федерації» , а не стали на шлях боротьби за незалежність?
К-М братство – стало перелом – перехідним етапом від культурницької боротьби до національно –визвольної політичної.
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель.
Хвиля національно-визвольних і соціальних революцій, яка прокотилася по Європі у 1848 pоці, увійшла в історію під образною назвою «весни народів». Чи не першим використав цю назву Г. Гейне в поемі «Атта Троль» (1847):
Як гудуть, — земля дрижить!
Се тепер весна народів.
(Переклад Лесі Українки)
Добре. «Весна народів», як революція запалила всю Європу. Народи прокинулися від віковічного сну та швидке масове усвідомлення національної гідності, прав та свобод повело їх до боротьби. Париж, Відень, Будапешт, Львів, Чернівці, Ужгород масово повставали проти існуючого монархічного режиму та змінювалися на очах.
Австрійський імператор Фердинанд І ( можливо пам’ятаєте, досить стриманий імператор, страждав на різноманітні захворювання, державних талантів не мав й добровільно відмовився від влади, отримав прізвисько «Фердинанд Добрий») змушений підти на зміни та проголошує Конституцію.
-дозвіл на демократичні права і свободи
- дозвіл на створення національної гвардії.
Пригадайте терміни: революція - ; національно-визвольний рух ?
Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу:
Вчитель
1.Початок революційних подій в Австрійській імперії. Скасування кріпацтва.
У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя монархів, встановленого ще в 1815 р. Віденським конгресом. Народи незалежних країн вимагали демократії, політичної рівноправності всіх класів і станів. Політично залежні народи виступили з вимогою відродження власної державності. Не випадково події 1848 р. увійшли в історію як «весна народів». У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція, яка досить швидко поширилася на німецькі та італійські держави, а в березні 1848 р. спалахнула в столиці Австрійської імперії Відні. 15 березня австрійський цісар Фердинанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликання парламенту (рейхстагу).
Держава потребувала змін, тому потрібно в першу чергу було, скасувати кріпацтво.
Завдання:
-Як ліквідувати безболісно право кріпосне для селян і панів?
Клас поділяймо на дві групи ( пани та селяни) та поспілкувавшись учні пропонують власні варіанти.( учні пропонують варіанти відповідей).

Робота з джерелом.
Звернемося до мови історичних джерел, а для кращого усвідомлення тих подій, пропоную не просто прочитати текст, а, працюючи, відмітити факти (дати, загальні назви), слова-маркери, які емоційно забарвлюють текст.
«У Галичині, на Буковині і Закарпатті — скасування кріпосного права, проведене урядом під час революції 1848—1849 в Австрії , під тиском революційних подій у Європі та масових антифеодальних рухів, що охопили також Галичину, Буковину і Закарпатську Україну.
В Галичині залежність селян скасовано відповідно до закону від 17 квітня 1848. Окремим декретом від 1 липня 1848, через селянські бунти, дію цього акта уряд поширив на Буковину, підтвердивши його законом від 9 серпня 1848.
Влітку 1848 питання про умови звільнення селян обговорювалися в австрійському парламенті. Але більшістю голосів парламент прийняв рішення скасувати повинності селян за викуп. На підставі цього рішення 7 вересня 1848 видано закон про звільнення селян на території всієї Австрії від кріпосної залежності, про надання їм прав громадян і права власності на ту землю, якою вони до того часу користувалися на правах спадковості. А також право користування лісами, пасовищами, луками (сервітут). Закон передбачав повну компенсацію селянами на користь поміщиків 20-кратної вартості всіх річних кріпацьких повинностей.»
Хрестоматія за редакцією Ф. І. Стеблій
Питання:
1)Як на західноукраїнських землях було ліквідовано залишки кріпосницьких відносин? Коли відповідно закону відмінили кріпацтво?
2) Що таке право сервітуту?
Перевіримо нові знання – визначення терміну – сервітут, та скасування кріпацтва на Галичині .
В пам'ять про одну з найважливіших подій ХІХ ст.. по багатьох містах та селах Західної України були встановлені хрести.
Загальна кількість землі, що отримали селяни:

- Східна Галичина – 56 %;

-Закарпаття – 30 %;

-Північна Буковина – 46 %.
Селяни були кріпаками а стали економічними кріпаками. Активними учасниками революції 1848— 1849 pp. стали українці Західної України. У стислий час вони зуміли організуватися і добитися вирішення цілої низки соціально-економічних і політичних питань. Уряд, прагнучи не допустити участі в революції наймасовішої суспільної верстви — селянства, пішов на скасування кріпосницької системи. Зокрема, у Галичині панщину з великою поспішністю відмінили у квітні 1848 p., майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших провінціях імперії. За скасування панщини поміщики отримали грошові відшкодування від держави і звільнення від низки податків. Крім того, за ними залишалися так звані сервітути, тобто ліси і пасовища, якими користувалися селяни. На підставі закону селяни могли й далі ними користуватися, але були зобов'язані платити за них поміщикам на основі «добровільних угод». Це спричинило численні виступи протесту селян.
Закон про скасування панщини певний час не поширювався на Буковину, що викликало бунти селян, котрі відмовлялися відробляти панщину. Лише в серпні 1848 р. під тиском селянських заворушень закон поширився і на цей край. Згідно з рішенням парламенту, селяни були зобов'язані заплатити поміщикам за своє звільнення дві третини викупних платежів, а держава платила решту. На Закарпатті під час революції 1848 р. панщина була формально теж скасована, але насправді існувала ще п'ять років.
Проміжний висновок-учні роблять самостійно.
2.Головна руська рада.
Вчитель
2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини – Головна руська рада (ГРР).
Мета діяльності – представлення інтересів українців Галичини перед урядом у Відні. Головна руська рада: входило 30 чоловік; Г. Яхимович (єпископ) – перший голова ГРР; вимоги:
а) поліпшення правового й матеріального становища греко-католицького духівництва;
б) поділ Галичини на українську (Східна) та польську (Західна);
в) об’єднання української Галичини з Закарпаттям під владою Австрії;
г) друкований орган – газета “Зоря Галицька”.
Газета “Зоря Галицька”: виходила – 1848-1857 рр. у Львові; матеріали, що друкувалися – економічні, культурно-освітні теми; матеріали з історії України; твори М. Шашкевича, М. Устияновича, І. Духновича, переклади А. Міцкевича, Ф. Шіллера;
Робота з документом:стр.124
«Зоря Галицка» — перший національний український часопис українською народною мовою в Галичині та Україні. Перше число вийшло накладом 4000 примірників.
У першому числі газети надруковано відозву до українського народу «Одозва до руского народу».
Питання – проаналізуйте слова автора?
Відбулося пожвавлення в культурному русі.
Досягнення Головної руської ради: 1848 р. – запровадження навчання українською мовою в народних школах; викладання української мови в гімназіях; 1849 р. – відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті; 1848 р. – був скликаний Собор руських вчених (інтелігенція) у Львові, де було засновано Галицько-руську матицю – товариство для видання популярних книг для народу. У 1851 р. Головна руська рада саморозпустилася, тому що в Австрії було відновлено абсолютизм.
Учням пропонується самостійно скласти схему.
( наближений варіант створення схеми)
ГРР
Григорій Яхимович ( Михайло Куземський)

15 представників греко- католицького духовенства + 15 представників інтелегенції

Політичні Шкільництво Селянські Відділ фінансів
справи справи

Окружні ради

Місцеві ради

Робота з підручником стр. 120.
Дуже хочеться всім розповісти, що фінальна частина Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена (1823), яка 1985 р. лягла в основу гімну Європейського Союзу, має свою давню традицію в Галичині.
Під час революції 1848 1849 рр. популярна в Австрійській імперії фінальна частина Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена (1823), яка 1985 р. лягла в основу гімну Європейського Союзу, була покладена композитором Леонтовичем (помилково вважають автором музики) на слова галицького письменника Івана Гушалевича (1823 - 1903) «Мир вам, браття!». Пісня використовувалась як гімн першою політичною організацією галицьких українців – Головною Руською Радою. Її роздрукували окремою карткою і роздавали усім на Всеслов’янському з’їзді у Празі та під час «Собору руських вчених». Іван Франко писав, що ця пісня стала «девізом русинів, їх національним гімном, здобула собі відразу широку популярність».
Робота з документом .
Музика Бетховена, в якій знайшла відгук ідея братання народів, тісно перепліталася із словами гімну:
Мир вам, браття, всім приносим.
Мир - то наших отців знак,
Мира з неба всі днесь просим,
Чи багатий, чи бідак.
Разом руки си подаймо
І, як браття, ся любім,
Одні другим помагаймо,
К спільній меті поспішім!
Що ж нам нині на заваді?
Все вже зникло, тепер час!
Далі й в мирі, далі й в ладі
В ім'я Боже, лише враз!
Мир вам, мир вам, руські діти,
І гаразд вашим хатам!
Разом сили сполучіте,
Добре, добре буде нам!
Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей. І може не всі знають, що традиція цього гімну на українському ґрунті сягає ХІХ ст.
Перегляд відеоматеріалу.( Музика Бетховена, гімн ЕС)
Проміжний висновок:
Незважаючи на поразку, революція 1848—1849 pp. мала важливі позитивні результати для населення західноукраїнських земель. Вона ліквідувала серйозні перешкоди на шляху розвитку краю. Одним із здобутків революції стала активізація національно-визвольної боротьби народних мас, піднесення рівня їхньої національної свідомості.
3. Слов’янський з’їзд у Празі.
Вчитель
У червні 1848 р. на Слов’янському конгресі в Празі між делегатами від Головної руської ради і Центральної ради народової виникла запекла дискусія: українці вимагали поділу Галичини на Західну (Польську) і Східну (Українську), чому поляки всіляко противилися. Зрештою було досягнуто компромісу: Галичина залишається єдиною, а в ній дотримується рівність поляків і українців щодо права займати адміністративні посади тощо. Але через обстріл Праги австрійськими військами конгрес перервав свою роботу, делегати роз’їхались, а протиріччя між польською й українською Радами залишились.
У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою запровадження української автономії в Східній Галичині та проти спроб Австрії роззброїти загони української національної гвардії. У повстанні взяли участь широкі народні маси: від ремісників до інтелігенції. Вулиці були перегороджені барикадами, на одній із них уперше був піднятий червоний прапор. Повстання було жорстоко придушене каральними військами після артилерійського обстрілу міста.
У Північній Буковині протягом 1848 р. селяни відмовлялися виконувати феодальні повинності, захоплювали поміщицькі землі, пасовища й ліси, створювали збройні загони. У листопаді 1848 р. спалахнуло збройне повстання (спочатку в гірських районах, а потім і в долинах), придушене карателями лише через півтора роки — у квітні 1850 р.
4.Українці в першому парламенті Австро-Угорщини
Вчитель
У липні 1848 р. почалися засідання рейхстагу у Відні, до якого в ході червневих двоступінчастих виборів було обрано 25 українців (15 селян, 8 священиків, 2 представники міської інтелігенції) і 75 поляків на 100 місць, наданих Галичині. Українці в парламенті відстоювали:
· поділ Галичини на Західну (із центром у Кракові) і Східну (із центром у Львові);
· антифеодальні вимоги: ліквідація кріпосного права (не тільки в Галичині, а й на решті території), скасування викупних платежів феодалам за землю, ліквідацію монополії феодалів на володіння млинами, зниження державних податків, дозвіл селянам вільно користуватися соляними покладами та ін. На підтримку цих вимог депутати-українці зібрали 200 тис. підписів, але рейхстаг лише частково їх задовольнив. У грудні 1848 р. новий 18-літній імператор Франц-Йосиф, зібравши контрреволюційні сили, розпустив парламент.
Ця подія стала одним із найважливіших рішень парламенту, затверджених імператором 7 вересня 1848 р. Закон надав селянам право власності на землю й громадянські права (обирати та бути обраним, самостійно вибирати місце проживання та ін.), скасував панщину, але встановив величезний викуп за землю, через що у феодалів залишилася більша частина землі, лісу та пасовищ, користування якими селяни змушені були відпрацьовувати (як на панщині) або вносити велику плату за нього; сам же викуп існував до початку XX ст.
Улітку 1848 р. могутній селянський рух розпочався в Буковині, внаслідок чого і тут австрійський уряд змушений був проголосити скасування панщини. До австрійського рейхстагу була подана петиція, під якою стояло 17 тис. підписів. У ній селяни вимагали не тільки адміністративно-державного поділу Галичини на українську та польську частини, але й запровадження української мови в школах. З ініціативи Лук’яна Кобилиці та інших селянських депутатів рейхстагу 1 листопада 1848 р. у Чернівцях відбувся з’їзд представників сільських громад усієї Буковини. Учасники з’їзду виступили проти намірів австрійського уряду адміністративно відокремити Буковину від Галичини. 16 листопада 1848 р. у містечку Вижниця Л. Кобилиця скликав багатотисячні збори й у своїй промові переконував людей у тім, що рейхстаг не може та й не хоче поліпшити долю українського селянства, тому слід самим добиватися справедливості. Так почалося повстання під проводом Л. Кобилиці

V.Закріплення вивченого матеріалу:
А) Основні підсумки революції — поєднували в собі як прогресивні досягнення, так і феодальні пережитки.
Робота з парах ( визначити підсумки революції)
Прогресивне: скасування кріпосного права; запровадження конституційного правління; уперше українці західних територій самовиразились як нація зі своїми інтересами й були представлені в парламенті; покладено початок політичній боротьбі населення цих земель за своє національне й соціальне звільнення.
Негативне: збереження монархії; розпуск парламенту; криваве придушення повстань; величезні викупні платежі й панування, як і раніше, феодального землеволодіння; розчленовування західноукраїнських земель за новою австрійською конституцією: Західна та Східна Галичина так і залишились об’єднаними й були віддані під владу Польщі; владу в Буковині віддали румунським поміщикам.
Б) «Чи виправдала революція 1848 р. сподівання населення Західної України?»
Висновки: Весна у природі – короткотривала пора року, події «весни народів» відбувалися на західноукраїнських землях також недовго, але наслідки були вагомими. Найважливішими досягненнями в соціальній сфері стали скасування панщини та пожвавлення культурного руху.
У період революційних подій західні українці вперше здобули визнання своєї національної належності. Усі політичні сили, з власного бажання чи вимушено, визнали існування на цих землях українського народу з його національними прагненнями. Вирішальна заслуга в цьому була першої в ХІХ ст. української політичної організації – Головної руської ради. Вона відіграла свою історичну роль – об’єднала русинів, стала лідером і захисником їхніх прав. Те, що західні українці визнали Головну руську раду крайовим органом влади, засвідчило, що вона відповідала вимогам свого часу.
VІІ. Оцінювання учнів. Домашнє завдання § 15, опрацювати документ після параграфа, вивчити нові терміни, дати.
Категорія: Конспекти уроків історії України | Додав: Оля2034 (12.03.2016) | Автор: Щербак Ольга Михайлівна E
Переглядів: 406 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]




Матеріали каталогу статей




[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ГОСПОДАРІВ — СПІЛЬНА ТУРБОТА СІМ'Ї І ШКОЛИ" (0)
[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї" (0)
[28.04.2011][Робота з батьками]
Батьківські заповіді (0)
[02.05.2011][Сценарії свят, виховних заходів]
До Дня Перемоги "Ніхто не забутий, ніщо не забуто" (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Що значить урок у сучасному вимірі ? (1)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Продуктивне навчання у навчально-виховному процесі. (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Орієнтовні завдання, які розкривають принципи продуктивного навчання (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Модульні технології навчання (1)
[04.05.2011][Технології навчання]
Проектні технології (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Технологія «мозкового штурму» (0)
Категорії розділу
Конспекти уроків історії України [24]
Конспекти уроків української мови та літератури [42]
Конспекти уроків світової літератури [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії [12]
Конспекти уроків англійської мови [16]
Конспекти уроків християнської етики [2]
Конспекти уроків музики [5]
Конспекти уроків інформатики [2]
Конспекти уроків української літератури 6 клас [48]
Конспекти уроків української літератури 7 клас [72]
Конспекти уроків української літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків української літератури 9 клас [67]
Конспекти уроків української літератури 10 клас [62]
Конспекти уроків української літератури 11 клас [30]
Конспекти уроків української мови 6 клас [75]
Конспекти уроків української мови 7 клас [72]
Конспекти уроків української мови 8 клас [71]
Конспекти уроків української мови 9 клас [69]
Конспекти уроків української мови 10 клас [38]
Конспекти уроків української мови 11 клас [65]
Конспекти уроків світової літератури 5 клас [67]
Конспекти уроків світової літератури 6 клас [73]
Конспекти уроків світової літератури 7 клас [64]
Конспекти уроків світової літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків світової літератури 9 клас [71]
Конспекти уроків світової літератури 10 клас [63]
Конспекти уроків світової літератури 11 клас [68]
Конспекти уроків Вступу до історії України 5 клас [34]
Конспекти уроків історії України 7 клас [34]
Конспекти уроків історії України 8 клас [52]
Конспекти уроків історії України 9 клас [41]
Конспекти уроків історії України 10 клас [27]
Конспекти уроків історії України 11 клас [35]
Конспекти уроків всесвітньої історії 6 клас [71]
Конспекти уроків всесвітньої історії 7 клас [35]
Конспекти уроків всесвітньої історії 8 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 9 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 10 клас [23]
Конспекти уроків всесвітньої історії 11 клас [32]
Конспекти уроків правознавства 9 клас [35]
Конспекти уроків правознавства 10 клас [32]
Конспекти уроків географії 6 клас [66]
Конспекти уроків географії 7 клас [56]
Конспекти уроків географії 8 клас [47]
Конспекти уроків географії 9 клас [48]
Конспекти уроків географії 10 клас [41]
Конспекти уроків біології 7 клас [48]
Конспекти уроків біології 8 клас [49]
Конспекти уроків біології 9 клас [59]
Конспекти уроків біології 10 клас [27]
Конспекти уроків біології 11 клас [31]
Конспекти уроків алгебри 7 клас [1]
Конспекти уроків алгебри 8 клас [2]
Конспекти уроків фізики 7 клас [29]
Конспекти уроків фізики 8 клас [33]
Конспекти уроків фізики 9 кл [38]
Конспекти уроків хімії 8 клас [33]
Конспект уроків хімії 11 клас [12]
Конспекти уроків економіки 11 клас [16]
Конспекти уроків англійської мови 9 клас [34]
Конспекти уроків малювання 6 клас [18]
Конспекти уроків малювання 7 клас [22]
Конспекти уроків трудового навчання 5 клас [7]
Конспекти уроків трудового навчання 6 клас [10]
Конспекти уроків художньої культури, 10 клас [1]
Конспекти уроків художньої культури, 11 клас [16]
Конспекти уроків з основ здоров’я 6 кл [34]
Конспекти уроків з основ здоров’я 7 клас [35]
Конспекти уроків з основ здоров’я 8 клас [0]
Вчителю початкової школи [21]
Конспекти уроків з географії рідного краю [4]
Конспекти уроків з російської мови [0]
Пошук
Форма входу
Наше опитування
Мене цікавлять:
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 41
Гостей: 41
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Push 2 Check
Сайт існує
Copyright MyCorp © 2016