Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Конспекти уроків за новим Державним стандартом » Світова література 5 кл


Джерела творчого натхнення Л. Керролла в книгах про Алісу
Джерела творчого натхнення Л. Керролла в книгах про Алісу

Казка малий епічний жанр, корені якого сягають в усну народну творчість і в основу якого покладено вигадані, фантастичні чи авантюрні події. Вершиною цього жанру вважаються казки викладача математики Оксфордського університету Льюїса Керролла(1832־ 1898) « Пригоди Аліси в Країні Чудес» (1865) та «Пригоди Аліси в Задзеркаллі» (1871 ). І це не дивно: дівчинка Аліса, яка у сні потрапляє до « Країни Чудес», не лякається, не розгублюється в чужому для неї світі, а допомагає собі морально, заспокоює, дає дорослі поради, собі й іншим героям з якими зустрічається. « Ану, годі рюмсати! суворо наказала собі Аліса»[1, с.21]. Така героїня помітно відрізнялась від типової моделі жіночого образу у вікторіанській літературі. Свою принадливість цей персонаж зберіг і у третьому тисячолітті. Один з аспектів такої цікавості питання про його творчу історію.
Існує щонайменше три варіанти появи цієї історії на світ. Про перші два відомо небагато. 1 липня 1862 р. під час прогулянки човном по невеличкій річці, що впадає в Темзу неподалік від Оксфорда, Керролл почав розповідати донькам свого колеги казку про пригоди Аліси, названої так за ім'ям його улюблениці, десятирічної Аліси Лідделл. Казка дівчаткам сподобалась, і під час наступних прогулянок і зустрічей вони неодноразово вимагали її продовження. З щоденника Керролла відомо, що він спочатку розповідав свою «нескінченну казку», а іноді навіть ілюстрував ці розповіді у дивних ситуаціях, що випали на їх долю. Згодом Аліса попросила Керролла записати для неї казку: «Нехай у ній буде якнайбільше різних нісенітниць»[3, 23]. Уже в початковому імпровізованому варіанті «нісенітниці» (або нонсенси) були присутні разом з більш традиційними «пригодами», характерними для жанру казки.
Лише у 1863 p. Керролл завершив перший рукописний варіант казки, яку назвав «Пригоди Аліси під землею», і тут же взявся за другий, детальніший. Він переписав його від руки і супроводив 37-ма малюнками в тексті, а перший варіант знищив. 26 січня 1864 р. він подарував Алісі цей рукописний зошит. В 1865 р. з'явився остаточний варіант, відомий всім як «дефінітивний текст». Здавалось, цим все і мало б обмежитись, але в 1890 р. , в розпал першої хвилі популярності казки, Керролл видав варіант «для дітей». Отже книга має подвійну «адресу » : вона розрахована на два рівні сприйняття — дитячий і дорослий. Тим самим був розширений масштаб читацької аудиторії, поглиблений філософський потенціал художнього тексту.
Казки Керролла — це також і результат глибокого опанування фольклорної традиції, яка бере початок передусім з казки чарівної, але нею аж ніяк не вичерпується. Структура народної казки у творах Керролла зазнає серйозних змін. Трансформуються не лише конструкції причинно-наслідкових зв'язків, характерні для народної казки, а й функції дійових осіб. «… Білий Кролик убраний, як дженджик, із парою білих рукавичок в одній лапці та великим віялом у другій. Він швидко тупотів, бурмочучи собі під носа…»[1, 24 ]. Вгадується типовий англійський денді.
У казках Керролла оживали ще й старовинні образи, збережені у прислів'ях та приказках. Особливу роль у контексті казки Керролла відіграють патентовані дурні та диваки.(Хробак, Герцогиня, Королева, Король, Близнюк, Близняк, Білий Лицар…) Вони пов'язані з могутньою та некерованою фольклорною традицією, яка становить одну з найяскравіших рис національної специфіки англійської самосвідомості.
Ще одним важливим рівнем казки Керролла є її спорідненість з наукою. Звісно, було б спрощенням представляти його у вигляді єдиного пласта: у творах втілився не лише художній, а й науковий тип мислення. Тому і нині логіки, математики, фізики, філософи, психологи знаходять в «Алісі» матеріал для наукових роздумів та інтерпретацій. « Чим ворона схожа на письмовий стіл ? » [1, 87]
Казка Керролла не лише підсумовувала тривалу фольклорну та літературну традиції, а й прокладала дорогу новій традиції, «європейському неогуманізмові» , представленому в Англії іменами Г.Веллса та Б. Шоу, з їхньою увагою до науки та до людини водночас, з їхнім прагненням знову поєднати часто в літературі роз'єднані інтелектуальну та емоційну сфери. Традиція Керролла відчутна сьогодні і в найкращих образах англомовної наукової фантастики, і в гротесковій сатирі, і в сучасній поезії. Так «нісенітна та дивна казка», написана скромним диваком-математиком із Оксфорда, відкриває сучасним читачам різні рівні свого змісту.

Список використаної літератури:
1.Керрол, Л.
Аліса в Країні Чудес: казкова повість  К.: Махаон­Україна, 2010. 160 с.
2.Керролл, Л.
Аліса в Задзеркаллі. – К. : Махаон- Україна, 2010. – 192 с.
3.Кагорлицький Ю.
О писателях – сказочниках и мире детства ⁄⁄ Л. Керролл Приключения Алисы в Стране Чудес.– М., 1985.– С. 3–30.

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Світова література 5 кл | Додав: miro4kashkarpovich (19.03.2016) | Автор: Мирослава Березовська-Шкарпович E
Переглядів: 440 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]