ГОДИНА ДОБОТИ - Години спілкування, тренінги, тести - Класному керівнику - Методичне портфоліо - Записник сучасного вчителя
П`ятниця, 09.12.2016, 03:06Ви увійшли як Гість | Група "Гості"

Записник сучасного вчителя



Методичне портфоліо

Головна » Статті » Класному керівнику » Години спілкування, тренінги, тести

ГОДИНА ДОБОТИ
МЕТА: формувати в учнів доброту та милосердя, вчити дітей своїми вчинками стверджувати добро, виховувати щанобливе ставлення до близьких та охочуючих.
ХІД УРОКУ
Учитель: Уявіть собі, що ви потрапили на острів, де є всі умови до життя. Проте ніколи там ніхто не жив. Ви – перші поселенці. Зараз кожен з вас складе список рис характеру, які повинні бути у кожного мешканця цього острова.
Отже називайте, а я записую:
Доброта
Справедливість
Чесність
Дружба
Сміливість
Щирість
Які з них для себе ви вважаєте найголовнішими?
(Відповіді дітей)
- Продовжити розмову хочу словами Л. Татьяничевої: «Робити людям добро- добріти самому» Як ви розумієте слова «добріти самому» ? Чи означає це, що треба бути гарною людиною, робити те, що подобається людям ?
(Відповіді учнів)
Епіграфом до нашого уроку є слова О. Чепурова:
Давайте поклоняться доброте!
Давайте думой жить о доброте:
Всё в голубой и звёздной красоте,
Земля добра. Она дарит нас хлебом,
Живой водой и деревом в цвету.
Под этим вечно неспокойным небом
Давайте воевать за доброту!
- Доброта, милосердя вироблялися людством протягом століть для того, щоб усім було легше жити. Спілкуватися один з одним, щоб це спілкування приносило радість.Так треба жити кожному з нас. Які прислів’я, приказки про доброту ви знаєте?
- Доброе слово лікує, а зле калічить.
- Злий не вірить, що є добрий.
- Добра слава лежить, зла- біжить.
- До доброї криниці стежка утоптана.
- Доброго шанують, злого жаліють.
Уже в 4 столітті до нашої ери давногрецький філософ Платон стверджував: «Турбуючись про щастя інших, ми знаходимо своє щастя» Цю думку продовжив у 1 столітті н. е. римський філософ Сенека: «Людина, яка думає тільки про себе та шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе – живи для інших».
І. С. Тургенєв зауважував: « Любов до себе - самогубство. Себелюбна людина засихає, як одиноке дерево».
Ми так часто чуємо слова : милосердя, любов, людяність, доброта, співчуття. Та нас тривожать сумні картини, чому дитячі будинки переповнені, незважаючи на те, що ми вже багато років живемо в мирі і немає дітей - сиріт загиблих воїнів, чому будинки престарілих переповнені, незважаючи на те, що діти цих людей здорові і прекрасно живуть у світі і працюють. Значна частина дорослих, а то й дітей бачить тільки себе і не бачить іншого. Багато з нас черствіє душею, стає байдужим до чужого горя. Мабуть, погане щось з нами трапилось, якщо ми здорові і сильні стали відправляти своїх стареньких батьків в будинки престарілих Як не важко їм було, а не здавали вони своїх дітей в дитячі будинки, навіть в голову не приходило розлучитися з дітьми : як-не-як, а все-таки разом. Навіть, якщо похоронку отримували, без батька залишалися А з фронту йшли від батьків листи : "Головне, збережи дітей..."
І як заповіт загиблих звучать для нас ці рядки.
«Давайте поклоняться доброте», -
на кладбище военном, на плите,
я прочитал и в жизнь унес когда-то.
И лучевой строкой в моем труде
Вдруг стала эта заповедь солдата:
« Давайте поклоняться доброте!»
- В житті багато залежить від нас. То тільки в казках жива вода змиває рани і каліцтва, даруючи людині силу, здоров’я, могутність. Ні, ми не маємо живої води з її чудодійними властивостями. Але ми повинні просто зобов’язані захистити когось від розпачу. Гірких думок та болю. Але чомусь забуваємо про це.
Читаючи газети, я була вражена листом однієї жінки. На сусідській вулиці,- пише вона, - живе хлопчик. Він народився калікою. Від нього ще при народженні відмовилась мати. Він так і не бачив її за 9 років свого нерадісного життя і єдиною рідною для нього у цьому великому світі є бабуся, яка забрала його з полового будинку і виховує досі. Та ось при всіх бідах хлопчик щодня страждає через те, що його постійно дражнять діти. Він уже ,бідний, і не плаче,- пише жінка, - тільки стоїть зблідний, безсило стиснувши руки в кулаки. Невже не знайдеться на цій вулиці когось із школярів, хто б захистив цього бідолашного хлопчика і пояснив його кривдникам, що значить – «сипати сіль на рану?»
Бесіда за змістом листа
Важко після цього говорити. Правда? Але треба, бо є багато таких випадків.
- Що найбільше вразило вас у цьому листі?
- Кого ви засуджуєте, а кого схвалюєте?
Як би ви вчинили на місці жорстоких дітей?
Ось інша історія: Алла Вікторівна, маючи з дітей, потрапила до будинку престарілих. Алла Вікторівна, - пише автор статті, - прибрали долоні від обличчя, по якому текли сльози і ... Так і хотілося сказати-подивилася. Тільки не може вона подивитися. Уже багато років вона нічого не бачить.
Осліпла ще в дитинстві, від хвороби. 1 чоловік її теж з дитинства сліпий. Так і виростили своїх здорових дітей. Чого це їм коштувало, можна лише здогадуватись. Грошей не вистачало і чоловік плів кошики, а вона вила мотузки. Але дітей нікуди не здали... Важко собі уявити, як їй вдалося тримати в руках весь будинок. Алла Вікторівна до сих пір згадує, як вранці проводила пальцями по дитячих животиках. Вони сміялися від лоскотки, думали, гра така. А вона таким засобом перевіряла, чи всі ґудзики на сорочках цілі. Зате вихователі дитячого садка її дітьми не могли нахвалитися - такі вже чистенькі...Слухати її розповідь було нестерпно. Вона все повторювала, які гарні в неї діти, а мені хотілося хоча б одного з них спитати: як же ви могли?
УКРАЇНСЬКА КАЗКА
Тяжко захворів хлопчик. Сидить біля нього мати і зарадити нічим не може.
Вийшла мати у садок, а там чужа жінка. «Хто ти?»- питає мати. «Я- Смерть»,- відповідає вона. Мати почала просити: «Не забирай сина, забери мене.»-«Заберу»,- тихо озвалася Смерть. Матуся вернулася до хати, щоб попрощатися. Мовчки глянула вона на сина й подумала: « Ти будеш жити, яке щастя!» Мерщій вибігла мати до саду, але там нікого не було. «Я тут»,- гукнула вона, та в саду було порожньо.
- Мені здається, якби стільки добра, скільки випромінює серце матері, розділилося на всіх - зло загинуло б на Землі.
Учень: Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, щоб ти не робив.
Та вона завжди твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
В дні сумні
Та в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм.
То ж живи, як мама,
Щиро й чесно
І, як мама, лиш добро твори!
На противагу добру завжди існували сили зла: війни, жорстокість, загублена природа. Кожна людина повинна уміти відрізняти їх і бути готовою усім своїм життям протистояти силам пітьми, тому що «ДОБРОТА ВРЯТУЄ СВІТ!»
Скажіть, а як доброта врятує світ? Як можна збільшити кількість доброти?
Мені дуже б хотілося, щоб ви сьогодні зрозуміли, що межа між добром і злом проходить через вашу свідомість і через ваше серце.Чим більше в кожному з нас буде доброти, тим менше залишиться зла, а , можливо, і зовсім для зла не залишиться місця...А якщо буде багато добрих людей, яким буде наше життя? Звичайно, добрим!
Діти, а як можна навчити людину бути доброю?
(Відповіді дітей)
- Я хочу познайомити вас з давньогрецьким мислителем Сократом, якого називають першим учителем європейського людства,
Сократ був дивною людиною: він не писав ніяких книг, він жив так, як вчив , і зробив своє життя втіленням ідей власної філософії. Таких філософів було дуже мало. Звичайно Сократ бродив по вулицях Афін, супроводжуваний учнями, вступав у суперечки із прохожими і висміював їх- іноді добродушно, іноді досить зло. Наприклад, він міг запитати зустрічного:
- Чув я, друже мій, що ти дуже розумний?
- Так, дурнем себе не вважаю, Сократ, - відповів той.
- А чи знаєш ти, що таке добро і зло?
- Звичайно, знаю, Сократ, хто ж цього не знає!
- Тоді скажи: обман- це зло?
- Безсумнівно!
- А якщо мати обманює дитину, говорячи, що ліки солодкі, аби він випив, - це зло?
- Та ніби ні.
- А вбийство, звичайно, зло?
- Ще б пак!
- А якщо людина вбиває, захищаючи свій будинок, свою родину, - це зло?
Клянуся, не знаю, Сократ. Раніше я думав, що мені було добре зрозуміле, що є добро і зло, а тепер я сумніваюся.
- Нічого ти не думав раніше, - говорив Сократ, - ти просто вірив бездумно тому, що тобі говорили інші, тому, що ти десь прочитав або побачив. А сам ти тільки зараз, можливо, почнеш замислюватися.
Сократ говорив, що мудра людина ніколи не робить помилок: тобто, якщо людина засумнівалася в очевидних речах, продумала усі можливі варіанти своїх вчинків, переглянула усі можливі варіанти і тільки після цього зробила учинок, скоріш за все вона не помилиться. Мудрість - це здатність, яка ніби утворюється з роками, завжди чинити правильно.
У глибокій старості ті, над ким він насміхався, звинуватили його в тому,що він розтліває молодь, і Сократа присудили до смерті. Приходили друзі, пропонували філософу втекти, але Сократ залишився у в’язниці. «Якщо я утечу, - міркував він, - то всі вирішать, начебто усе, що я проповідував, це тільки балаканина, від якої я відмовився. Але я повинен своєю кров ю, своєю смертю підкріпити своє навчання»
Так він і помер, випивши чашу з отрутою, яку йому дав кат, до самого кінця залишаючись у ясній свідомості. Поки смерть не прийшла, Сократ продовжував розмовляти зі своїми учнями.
Образ Сократа показує нам, що такі невидимі речі, як добро, честь, мужність складають насправді другу, справжню природу людини. Це й є матеріал, з якого людина будується. І матеріал набагато більш міцний, ніж кістки, м язи, її тіло в цілому.
А зараз я хочу ознайомити вас з мудростями Володимира Мономаха:
- Не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть удову.
- Не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте.
- Не пройдіть ніколи повз людину, не привітавши її, і добре слово мовте.
- На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю і добром виправдав життя своє»
Найвища наука життя - бути добрим.
Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким зустрінетеся ви, можливо, лише раз у житті. Пам’ятайте: все повертається, як бумеранг.
Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу , щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу.
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі кращим. (В. Крищенко)
Категорія: Години спілкування, тренінги, тести | Додав: slbabenko (01.02.2016) | Автор: Бабенко Світлана Леонідівна E
Переглядів: 376 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]




Матеріали каталогу статей




[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ГОСПОДАРІВ — СПІЛЬНА ТУРБОТА СІМ'Ї І ШКОЛИ" (0)
[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї" (0)
[28.04.2011][Робота з батьками]
Батьківські заповіді (0)
[02.05.2011][Сценарії свят, виховних заходів]
До Дня Перемоги "Ніхто не забутий, ніщо не забуто" (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Що значить урок у сучасному вимірі ? (1)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Продуктивне навчання у навчально-виховному процесі. (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Орієнтовні завдання, які розкривають принципи продуктивного навчання (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Модульні технології навчання (1)
[04.05.2011][Технології навчання]
Проектні технології (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Технологія «мозкового штурму» (0)
Категорії розділу
Робота з батьками [31]
Сценарії свят, виховних заходів [106]
Години спілкування, тренінги, тести [39]
Бесіди з безпеки життєдіяльності дітей [23]
Папка класного керівника [15]
Пошук
Форма входу
Наше опитування
Мене цікавлять:
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Push 2 Check
Сайт існує
Copyright MyCorp © 2016