сценарій останнього уроку в 11 класі - Виховна робота - Відео на уроках - Каталог файлів - Записник сучасного вчителя
Субота, 10.12.2016, 15:46Ви увійшли як Гість | Група "Гості"

Записник сучасного вчителя



Каталог файлів

Головна » Файли » Відео на уроках » Виховна робота

сценарій останнього уроку в 11 класі
22.08.2016, 22:27
Угрин Тереза Іванівна,
Львівський НВК ім. В.Симоненка,
учитель української мови та літератури,
учитель-методист
Прощай, школо!
Останній урок
Лунає пісня “Зеленеє жито, зелене”.
Кл. керівник: Дорогі учні, дорогі батьки, дорогі вчителі, дорога наша велика шкільна родино! Останній дзвоник покликав нас на останній урок. І цей урок справді буде для наших дітей останнім. Радістю і сумом світяться ваші очі. Сьогодні ви прощаєтесь з дитинством.
Сьогодні ви робите перший крок у своє майбутнє. “Із сумом радість обнялась”, - сказав би поет. Нам усім сьогодні одночасно і радісно – адже закінчився навчальний рік, і сумно – адже ви більше не переступите порогу нашої школи як учні. Саме тому і в нашому сценарії звучатимуть і веселі, і ліричні нотки. Ми починаємо!
Виходять дві грецькі богині.
Богиня 1. Колись давно, во время оно, - Літ десять тому це було,
Дітей непосидючих гроно До школи вчитися прийшло.
Богиня 2. Зустріло гамором подвір´я Цих несміливих першачків –
Йшов кожен з них з таким довір´ям І так учитися хотів.
Богиня 1. Їх перша вчителька за руку До класу парами вела –
І так вони ввійшли в науку – Нелегка стежка це була.
Учні
1. Нічого в світі вічного немає, Усе колись з'являється й зникає,
Це знають всі, і це не зміниться ніколи. Лише одне є вічне — шлях до школи.
2. Злились печаль і радість в одне ціле, Вертає пам'ять знов до першого дзвінка,
До того дня, коли малих й несмілих, Привітно стріла нас ця школа гомінка.
Виходить “першокласниця” і сідає за парту. Виходить “першокласник”.
Першокласниця. Ей, слухай, як тебе звуть?
Першокласник. Толя!
Першокласниця. А ти з ким сидиш?
Першокласник. Не знаю. (Дівчинка садить його на стілець поруч.)
Першокласниця. Будеш сидіти біля мене.
Першокласник. А тьотя не лаятиме?
Першокласниця. Не тьотя, а вчителька!
Першокласник. Як же вона буде нас учити, як сама нічого не знає?
Першокласниця. Думаєш?
Першокласник. Ти що, сама не бачиш, вона весь час усе в дітей питає.
Першокласниця. А мене Віка звуть, запам'ятаєш?
Першокласник. Звичайно, запам'ятаю, так мою кішку звуть.
Першокласниця. Сам ти кішка!
Першокласник. Кішка — то тьотя, а я дядя. Не дражнися, я вчительці розкажу.
Першокласниця. То ти ще й ябеда! Ми в садочку та¬ким носи квасили! (Замахується, Толя плаче.)
Першокласниця. Добре, не плач, я тобі цукерку дам.
Першокласник. Не-е хочу.
Першокласниця. Ну давай миритися!
Першокласник. Давай... цукерку.
Першокласниця. Почекай, здається, уроки закін¬чилися.
Першокласник. От добре, а завтра знову прихо¬дити?
Першокласниця. І завтра, і післязавтра і ще 11 ро¬ків. А тебе дома не попередили?
Першокласник. Якщо так довго вчитися, то коли ж жити? (Іде.)
Першокласниця. Почекай, а портфель?
Першокласник. Я взяв.
Першокласниця. Мій портфель. Тепер ти завжди будеш мій портфель носити.
Першокласник. А цукерку?
Першокласниця. А цукерку ми порівну поділимо. (Виходять.)
Учениця. Ми раді вітати в нашому класі наших перших вчителів ...
До вас наше перше слово.
Учні
1. Пам´ятаєте нас, маленьких, кирпатих, кумедних,
Із ротами відкритими, у коротеньких штанцях,
Неслухняних, а інколи й зовсім нестерпних,
Із невмілою ручкою у невмілих дитячих руках.
2. Пам´ятаєте наші наївні дитячі питання,
І вражаючі, вголос проказані нами думки,
Ви по перших стежках нас вели в добру гавань навчання,
Рік за роком писали в журналі життя сторінки.
3.Запрошуємо до слова першу вчительку ...
Богиня 2. Так школа другим домом стала, Й вони утвердилися в нім.
Й на десять років в їхню долю Ввійшов оцей навчальний дім.
Богиня 1. А домом тим керує здавна – А саме років 25 –
Невтомністю своєю славна Шановна пані Скоропад.
Богиня 2. Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита,
Співуча, владна і моторна, На нововведення проворна,
Всебачуща і всюдисуща, Себе всю школі віддає –
Такою наш директор є.
Виходять 3 хлопці хто в чому.
Директор: Відкіль такі се гольтіпаки?
Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, цигани, бурлаки? Куди ви, красені, йдете?
Хл. 1: Йдемо ми, ніби, значить, з дому
На фізику... А, може, й ні?
Дир. Чому ж забули взяти форму?
Скажіть-но, красені, мені?
Хл.2: Я – той – штани попрала мама...
Хл.3: А в мене випрала піджак...
Хл.1 А в мене на сорочці пляма –
Тому футболку взяв.
Дир. Ось так
Виконуєте ви вимоги
статуту школи? Начувайтесь!
Ану додому – і без форми
В гімназію не повертайтесь!
Учениця. Шановна Ярославо Миколаївно! Ви завжди були до нас вимогливою і строгою, але разом із тим ми відчували і Вашу доброту і турботу про нас, Ваше бажання бачити нас кращими, розумнішими, вихованішими. Дякуємо Вам за десятилітню опіку над нами, за Вашу увагу, за Ваші старання зробити наше перебування у гімназії приємнішим, комфортнішим, за Ваші мудрі настанови, зауваження, критику і підтримку. Вам слово.
Богиня 1. Опріч директора у школі Заступників ще гроно є –
Воно від пані Ярослави У творості не відстає.
Богиня 2. Щоб школа була гарна й чиста І дарувала всім знання,
Потрібно так багато хисту Й багато праці. Й так щодня.
Богиня 1. Отож заступники невтомно Навчальний рухають процес,
Щоб ми навчались на відмінно, І щоб у всьому був прогрес.
Учениця. Шановні Алло Павлівно, Наталіє Іванівно, Людмило Ярославівно, Галино Станіславівно!
Ви ті чотири кути, на яких тримається школа. Чи то пак, чотири каріатиди. До-пустить котрась помилку – і школа похилиться убік. Але за 25 років існування нашої школи жодних хитань ми не відчували, а це значить, що працювали ви завжди на відмінно. Бажаємо вам вічної молодості, натхнення, сили для дер-зань, польоту фантазії. Але насамперед – міцного здоров´я, достатку, миру і спокою в сім´ях, часу для своїх власних дітей та онуків. Дякуємо вам за все! Слово ....
Богиня 2. Не так-то діється все хутко, Як швидко кажуться казки.
Хоч час спливає ніби й прудко, Та все ж нешвидко йдуть роки.
Богиня 1. О бідні голови дитячі: І ті розумні, і ледачі,
І ті, котрі не на плечах, - Чого їх тільки не навчали,
Які знання в них не впихали – Як перелічиш – бере жах!
Учні
1. Вкраїнську мову вперто вчили, Що аж чуби нам всім мокріли.
Але забудем все одно, Коли напишем ЗНО.
2. Книжок ми зовсім не читали, Вірші три місяці здавали,
З шпаргалок твори ми писали, Коли питали нас – мовчали.
3. На алгебрі ми біля дошки Тремтіли дуже, а не трошки –
Нас теореми, аксіоми Ледь не доводили до коми.
4. І хімію ми добре вчили – Ледь кабінет ми не спалили.
5. І фізику ми добре знаєм – В розетку пальці не запхаєм.
6. Слід й географію згадати – Екзамен будем ми складати.
7. Історію ми теж складаєм – Лиш дат усіх не пам´ятаєм.
8. Латинську теж ми добре знали – По Львову написи шукали.
9. І про німецьку ми згадаєм: Її ми непогано знаєм:
Як з німцями якось зустрілись, То з часом все ж порозумілись.
10. А ще англійська є у нас – Англійську добре вчить наш клас –
Хоч є і винятки, еге: Англійською ні бе, ні ме.
11. А ще комп´ютер знаю я – Весь день в “Контактах” висну –
А дасть практичну вчителька – Біля екрана скисну.
12. На уроках фізкультури Бігаєм, стрибаєм –
Нас ніхто не дожене, Як ми із них втікаєм.
13. На уроках музики Навчили нас співати –
Ото ми як заспіваєм – Нічим нас заткати.
14. Ми навчались ДПЮ, ОБЖ і права –
І такі розумні стали – І зліва, і справа.
15. На уроках риторики Вчились говорити:
Як почнемо “виступати”, Годі нас спинити.
16. А ще було малювання – Образи творили,
17. На уроках етики – традиції вчили.
18. Астрономію ще вчили, Також біологію,
Про “ходіння” по предметах” Напишем трилогію.
19. Дорогі вчителі, надіємось, ви зрозуміли, що це був наш прощальний жарт. Насправді ж ми щиро вдячні вам за ваш воістину титанічний труд і запевняємо вас, що ваші зусилля не були даремними.
Учні
1. Що ж, навчання у минуле Відійшло.
Нам щастило і не дуже – Все було.
2. Було віддано навчанню Стільки сил!
Вже портфелі покриває Легкий пил.
3. Стільки формул, стільки правил В головах,
Стільки віршів і романів – Просто жах!
4. Так прочитано багато Різних книг,
Що учителем з нас кожен Стати б міг.
5. Не важка вже нам задача Про басейн,
Бо із труб повитікало Геть усе.
6. І табличку ми вже можемо забуть,
Скоро всім нам по комп´ютеру Дадуть.
7. Добре знаємо і гори, і моря,
Розрізняємо, де морква, де буряк.
8. Нам не важко кілометри подолати,
Бо не раз вже довелося Крос здавати.
9. Навіть зрізи перестали нас лякати,
Бо й директор не зашкодить нам списати.
10. Вже не треба готувати Нам урок.
Вже не буде турбувати Нас дзвінок.
11. Вже до дошки не покличуть Вчителі,
Вже дорослі ми, свідомі, Не малі.
12. І сьогодні це останній наш урок –
До майбутнього важливий перший крок.
13. Чому ж, Учителю, ти посмутнів?
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?
Ти ж сам терпляче нас в цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
14. Така вже доля, Вчителю, твоя —
Зустрітись, аби згодом попрощатись,
Із серця в серце перелить добро
Й Учителем навіки залишатись.
15. Ми для вас, дорогі вчителі, Будем вічними учнями в школі,
Хоч підемо по рідній землі І своєї шукатимем долі.
16. Пустували не раз і не два, І уроки зривати уміли.
В вас боліла від нас голова, Але ви все одно нас любили.
17. Тож сьогодні пробачте за все: Жарти й витівки наші невдалі.
Нас життя вже на крилах несе В невідомі, незвідані далі.
18. Ви сьогодні подяку прийміть За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми, Тож спасибі за ваше терпіння.
19. Шановні, любі наші вчителі! Ви гарних слів сказали нам чимало.
Ще більше добрих справ зробили ви, Ви нам свою любов подарували,
20. Для вас ми стали рідними дітьми. А ми... Ми вам нелегко діставались,
Як часто нерви вам псували ми, Втікали із уроків, пустували.
21. Ви через нас втрачали апетит, Ночами вам доводилось не спати.
Тож сили, що потратили на нас, Дозвольте зараз вам компенсувати.
(Виходять 2 учні з макітрою.)
22. Вам енергії додасть страва ця нехитра – Ми для вас приготували пампухів макітру.
23. З нами вам було не мед — хто з дітей не ледар? Додаєм до пампухів цілу ложку меду
24. А щоб ви усе ж за нами сумували трошки, То там збоку ми поклали ще й дьогтю півложки.
(Частують учителів пампухами)
Учні
1. Ну от і все. Уже перегорнули Підручників останні сторінки,
І якось несподівано відчули, Що плине час скоріше від ріки.
2. Здавався недосяжним горизонт, А світ — казковим! За шкільним порогом
Чекали нас уроки і книжки, В світ пізнання несходжені дороги.
3. Ми підійшли до першої межі — Шкільним порогом звуть її в народі.
І сльози, й пісня, й радість — все в душі, А чого більше — перемірять годі.
Дзвінок. Заходить «учителька»
Шановні батьки! 11 років ваші діти тут, у цьому приміщенні виходили до дошки, читали напам´ять вірші, писали контрольні, відповідали на питання, виконували проекти – іншими словами, гризли граніт науки. Сьогодні прийшла черга побувати на уроці вам. Отже, тест для батьків. Найактивніші отримають свої оцінки.
1. Артерія – це...
А) давньоримська богиня; Б) кровоносна судина. В) ріка в Азії.
2. Скільки горбів у верблюда:
А) 1 – 2; Б) 5 – 6; В) залежно від курсу долара.
3. Обставини – це...
А) меблі, б) другорядні члени речення, в) негарні слова.
4. Гринджоли – це...
А) зелені бджоли, Б) співоча група, В) санчата.
5. Дзига – це...
А) балерина, Б) учень-крутій, в) дитяча іграшка.
6. Ват – це...
А) чоловік вати, б) велике акціонерне товариство, в) одиниця виміру потужності.
7. Коломийка – це...
А) калюжа коло мийки, б) мийка, де миють тільки колеса, в) жанр народної пісні.
«Учителька» за правильні відповіді роздає цукерки
Учениця
Сьогодні на широку дорогу життя нас проводжають не тільки вчителі. Сьогодні поруч з нами і наші найближчі, найдорожчі, найрідніші – батьки, бабусі, дідусі. Вклоняємося доземно вам за вашу любов, за вашу турботу, за терпіння і тривоги, за розуміння і підтримку.
1.Бо без батьків чого ми в світі варті? Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту, Без вашого родинного тепла
2. Рідна мамо, торкнусь твоїх втомлених скронь,
Хоч на мить тебе словом зігрію.
Цілий світ в теплоті материнських долонь
Ти мені віддала, і любов свою, і мрії.
3. Я цілую натруджені руки твої, І за все тобі кланяюсь щиро,
Хай дарує, матусю, небо радість тобі, Дні, спокоєм наповнені й миром.
4. Батьківські руки, надійні й міцні, Завжди опорою були мені.
Батьківське слово, ласкаве й суворе, Завжди доречне – і в радості, й в горі.
5. Батьки у майбутнє торують нам шлях, І бачать себе у дорослих синах.
Любов нашу, вдячність даруємо їм, здоров´я і щастя бажаємо всім.
6. Сьогодні вклоняюся я й дідусеві За казку, за ласку, за мрії рожеві,
За те, що учив перешкод не минати, Іти тільки прямо, людей поважати.
7. Бабусі вклонюся за мудру пораду, За слово привітне, підтримку, розраду,
За руки невтомні доземно вклонюся, Промовлю з любов´ю: “Спасибі, бабусю!”
8. Здоров'я вам. ми, любі, всім бажаєм, Завжди до вас ми на пораду йдем,
І щастя вам у ріднім нашім краї, Добробуту з прийдешнім кожним днем.
Пісня
9. Затихнуть пісні, і почнеться урок. Урок, на який не подзвонить дзвінок,
За парту не сядемо так, як завжди, Учитель з журналом не зайде сюди.
10. Учителько наша, не будете там П'ятірок і двійок ви ставити нам.
Із того уроку не можна втекти, Й погану оцінку не виправиш ти.
11. Перерв і канікул у ньому нема, Хоч може минути там літо й зима.
12. І не сорок п 'ять він триває хвилин, А довгі роки не вгава його плин.
Урок цей для тебе, ти твердо затям, І перший й останній —
Він зветься життям!
Слово класному керівникові
Читає вірш Ольги Анатоліївни Зелінської
Життя наче потяг. Зупинка під назвою "Школа".
А потім чекає на Вас Невідомий маршрут.
Прощання щемке. І розчулені очі довкола...
Ви їдете далі, А ми залишаємось тут.
І тихий перон Забуває про галас дитячий.
Шляхи, як стрічки, Що сплелися в дівочій косі,
Вам простір відкрили... А серце сміється і плаче,
Бо частку його Ви з собою забрали усі.
Зустрінемо інших – Таких вже не буде ніколи:
Ми душі ліпили, І вам дарували знання
Якими смішними – Колись ви з'явились до школи!
Які ви прекрасні Сьогодні ідете в життя!
За роки шкільні Вам чимало вдалося пізнати:
Кохання і дружбу, І радість, і відчаю тиск.
Гадаємо ми, Що навчилися ви відрізняти
Де щирість і вірність, А де тільки зовнішній блиск.
Дороги в майбутнє. Колись і вони завертають.
Відчиняться двері – Ви рідний побачите клас.
Тут вас зрозуміють, Розрадять і завжди чекають,
Бо вчитель ніколи не зможе Забути про вас!
Дорогі мої! Бажаю вам Щастя, Добра, Мудрості, Справедливості. І знайте, що Щастя — це не гроші, не влада, не володіння чимось, це — стан душі й шукати його треба в собі.
Добро — це вміння нести у світ свої прагнення і не нав'язувати нікому того, що не бажаєш сам.
Мудрість — це не вказівки ко¬мусь, яким треба бути, а здатність змінюватися самому.
Справедливість — це уміння не оцінювати інших за своїми мір¬ками.
Хай вам щастить!
Учні
1. Ну от і все. Останній наш урок
Учнівські роки в вирій відлетіли.
Ми робимо в майбутнє перший крок
І так затримати цю мить усі хотіли б.
2. Стараємось згорнути у клубок
Щасливі зими, осені і весни,
А в підсумку - отанній наш урок,
Що ластівки із вирію принесли.
3. Ну от і все. Це та остання мить,
Яку ніхто у гості не чекає.
До нас вона розлукою спішить
І нас усіх сьогодні розлучає.
Пісня
Категорія: Виховна робота | Додав: terezauhryn
Переглядів: 39 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]




Матеріали каталогу файлів




[20.04.2011][Презентації до уроків світової літератури]
Презентація: Ілюстрації до роману М.Булгакова "Майстер і Маргарита" (2)
[20.04.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Мистецтво постмодерну: фотомистецтво (0)
[25.04.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Міста-заповідники України (2)
[28.04.2011][Презентації до уроків світової літератури]
Презентація: Творчість М.Ю. Лермонтова в ілюстраціях (0)
[28.04.2011][Презентації до уроків світової літератури]
Презентація: М.Ю. Лермонтов-художник (0)
[28.04.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Мистецтво Модерну: Імп-арт (0)
[07.05.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Ікони Андрія Рубльова-середньовічного митця (1)
[08.05.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Українське театральне мистецтво ХХ ст. (3)
[09.05.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Мистецтво сюрреалізму: загадковий Роб Гонсалвес (0)
[11.05.2011][Презентації до уроків художньої культури]
Презентація: Захід - Схід: особливості культур (3)
Категорії розділу
Художньої культури [12]
Світової літератури [7]
Історії України [4]
Всесвітньої історії [0]
Виховна робота [4]
Пошук
Форма входу
Наше опитування
Мене цікавлять:
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 51
Гостей: 51
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Push 2 Check
Сайт існує
Copyright MyCorp © 2016